Мовчання лемінгів: як світ реагує на військові злочини РФ
Росіяни систематично порушують правила та звичаї війни. Нещодавній кричущий випадок - розстріл двох українських військовополонених. Чому це замовчують ООН, Червоний хрест та інші міжнародні структури?
Не вір, не бійся, не проси
Днями аналітичний портал DeepState оприлюднив зафільмоване з безпілотника відео, на котрому видно, як група російських військових розстрілює двох українських солдат, котрі виходять із бліндажа, і один з яких тримає руки за головою. За даними каналу, інцидент стався біля Степового на Донеччині у межах позицій 45 окремого стрілецького батальйону.
"Ворог зайшов на позиції 45-го ОСБ. Під час зачистки ... наткнулися на бліндаж, в якому сиділи наші хлопці. Вони були вимушені здаватися через нестачу БК. Відразу як вийшов другий боєць, ... просто розстріляли обох,- пише канал Deep State. - Відео вже витекло в мережу. Чекаємо реакції офіційних осіб держави та західних імпотентів з ООН, ОБСЄ та інших клоак. На відео показано ціну нашого спротиву. Ні один полон не гарантує життя ".
Розбираючи цей допис, не варто зациклюватись на так званій "мові ворожнечі" його авторів - у даному випадку вона зовсім не дивує. Важливе інше: тут наявний військовий злочин росіян; яскраво постає ціна українського спротиву; а також - помітна й обурлива млявість структур із дотримання міжнародного права та світових гуманітарних організацій.
Але про все по черзі. розстріл двох українських військовополонених російськими військовими вже підтвердили в Управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ, Офіс генпрокурора розпочав розслідування (за ч. 2 ст. 438 КК України). При цьому українське військове командування нагадує, що подібні злочини не мають строку давності, всі докази будуть передані у міжнародні інституції.
Окрім того, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець збираєься з приводу цієї трагедії звернутися до міжнародних організацій, зокрема до ООН та Червоного Хреста.
"На відео чітко всі можуть побачити, що українські військові виконують усі необхідні речі, які показують, що вони без зброї, що вони здаються в полон і не несуть жодної загрози для російських військових. Отже, їх автоматично повинні були взяти в полон і надати статус військовополонених", - прокоментував відповідну інформацію Лубінець.
Він також висловив сподівання, що правоохоронцям та розвідникам вдасться фізично встановити причетних до цього воєнного злочину.
"РФ повинна понести покарання за кожен подібний випадок страти українських військових, які здаються у полон. Зазначу, що вони не поодинокі - це вбивство і бійця Олександра Мацієвського та інших військових, які здавалися у полон", - додав омбудсман.
Тут, звичайно, варто окремо згадати Мацієвського. Нагадаємо, 6 березня було оприлюднене відео, у котрому, ймовірно, російські військові розстрілюють беззбройного чоловіка в українській військовій формі після того, як він каже "Слава Україні". 12 березня в СБУ заявили, що слідчі остаточно підтвердили особу загиблого: ним виявився снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області Олександр Мацієвський. Президент України Володимир Зеленський присвоїв Мацієвському звання Героя України.
Наприкінці листопада у Ніжині на Чернігівщині цьому українському герою встановили пам’ятник- у центрі меморіалу на честь загиблих захисників України.
Ще один трагічний випадок із низки подібних - масове вбивство росіянами українських військовополонених в Оленівці. Цей теракт був здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти захисників Азовсталі у Маріуполі. Внаслідок вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120 (24 лютого 2022 року збройні сили РФ на її базі створили фільтраційну тюрму) підтверджено 53 загиблих полонених, понад 130 було поранено.
Чи настане відповідальність?
Втім, повертаючись до слів Лубінця про те, що "РФ має понести відповідальність за кожен подібний випадок страти українських військових", інколи складається враження: спасіння потопаючих - у руках самих потопаючих.
Та справедливість все ж має відновитися. За словами американського експерта з питань національної безпеки та міжнародного права Євгена Віндмана, в Україні вже зібрано достатньо значний обсяг доказів вчинення воєнних злочинів окупаційними російськими силами.
"Для тих, хто не є апологетом Росії або не намагається ігнорувати факти, існуючі докази вже очевидні або стануть очевидним, як тільки ці справи дійдуть до суду, де рівень доказової бази має бути поза виправданими сумнівами і де у змагальному середовищі присутні фахові адвокати та прокурори. Тоді вже точно буде зрозуміло, що саме росіяни вчинили ті злочини", - зазначив Віндман в інтерв’ю Укрінформу.
Але поки триває слідство, росіяни не припиняють чинити беззаконня. За словами засновника правозахисної організації Гулагу.net Володимира Осечкіна, нещодавно до них на гарячу лінію поступила інформація щодо тортур над іншим українським військовополоненим – Максимом Кондрашевим, котрий потрапив до російського полону у 2022 році під час атаки на Азовсталь.
"Згідно з цими даними, співробітники колонії №6 (Федеральної служби з виконання покарань РФ у Оренбурзькій області назва її Чорний дельфін, це колонія для пожиттєво засуджених) жорстоко били Максима Кондрашева, найбільш жорстокі тортури були 24 жовтня 2022 року. Все це відбувалося у штрафному ізоляторі, й він утримується в "одиночці", камері №9 ВК №6 ФСІН Росії у Оренбурзькій області", - повідомив Осєчкін у коментарі журналісту Пітеру Залмаєву.
За словами Осєчкіна, побиттям та тортурами росіяни домагаються неправдивих показань від українських військовополонених про те, що це вони вчиняли терор щодо мирного населення. Це робиться для майбутнього захисту росіян у міжнародних судах.
"Зрозуміло, що в Росії ми не чекаємо ніякої реакції від Слідчого комітету та прокуратури, все це давно під ФСБ, вони самі проти себе не будуть проводити розслідування. Але для українських слідчих та для прокурорів МКС цю інформацію ми збираємо. І всі фігуранти мають розуміти, що строку давності за такими злочинами немає. Нажаль, це не поодинокі випадки. Ми знаємо, що в Росії утворено близько десяти концтаборів, де застосовуються жорстокі тортури, спецназ за наказом ФСІН знущається з військовополонених, деякі від побиття гинуть, деякі - від неотримання медичної допомоги. І це - справжній ГУЛАГ ХХІ ст.", - додав він.
Тож очільник Гулагу.netще у березні поточного року наголошував у ПАРЕ, що керівництво ФСІН РФ треба притягнути до кримінальної відповідальності. Віз і нині там.
Обурює й реакція ООН: у березні 2023 року очільниця моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер заявила, що і Київ, і Москва винні у порушенні прав та позасудових стратах військовополонених. При цьому Київ надає всі дані міжнародним слідчим, а про якесь розслідування російською стороною - вона не говорила.
Втім, що нам дивуватися? Показовою є парадоксальна реакція ООН на теракт ХАМАСу в Ізраїлі 7 жовтня: лояльність до палестинців та гнівне засудження "ізраїльської воєнщини". Фахівці пояснюють це засиллям "ліваків" на Заході. Та чомусь по відношенню до потерпілих українців та росіян-загарбників філософія захисту прав пригноблених увесь час дає збій. Що підштовхує до відновлення справедливості самотужки. Так, військовий ЗСУ Олександр Колим заявив, що двоє загиблих під Степовим були з його підрозділу.
"Більше полонених не буде!!! Окупанти розстрілюють двох хлопців з мого підрозділу, які здалися в полон!", - цитує його ВВС.
Пізніше очільник Авдіївської військо-цивільної адміністрації Віталій Барабаш заявив, що українським військам вдалося відбити позицію після розстрілу бійців ЗСУ.
"Наскільки мені відомо, трошки пізніше наші бійці штурманули цю позицію і всі, хто там знаходився, зрозуміло, були ліквідовані", - повідомив він в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Ірина Носальська