Орбан продовжує гру проти України, але ЄС не здається

Угорщина продовжує всіма методами заважати Україні в Європі. Спочатку прем’єр-міністр країні Віктор Орбан робив все, щоб унеможливити вступ нашої країни до ЄС, а тепер заблокував допомогу у розмірі 50 млрд євро.

Перемога на шляху в Європу

На саміті Європейського Союзу в Брюсселі в четвер, 14 грудня, глави держав і урядів країн-членів ЄС вирішили розпочати офіційні переговори з Україною про її вступ до спільноти.

Рішення на саміті мусили ухвалити одноголосно лідери всіх 27 країн-членів. До останнього проти відкриття переговорів з Україною виступав лише прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Вихід з глухого кута знайшов канцлер Німеччини Олаф Шольц. Під час ухвалення рішення про початок переговорів щодо членства України в ЄС Орбан вийшов із зали і таким чином не наклав на нього своє вето. Оскільки рішення не було заблоковане жодним з членів ЄС, воно вважається законним.

Як зазначила віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону, для української сторони важливо, що рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС є. Віцепрем'єрка наголосила, що і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан чітко усвідомлює, що це рішення вже ухвалене.

"Далі – це комунікація. Кожен буде вести комунікацію виходячи зі своїх внутрішніх аудиторій",– сказала Стефанішина.

Вона зауважила, що українській владі варто своє робити й рухатися до ЄС. Віцепрем'єрка наголосила, що саме цього дня наша держава отримала таку можливість і "зелене світло" від країн-членів Європейського Союзу.

Але Віктор Орбан не здається в своєму наміру "потопити" європейські прагнення України. Вже 15 грудня він заявив, що Угорщина зможе призупинити процес вступу України до Європейського Союзу пізніше, якщо це буде необхідно, оскільки ЄС ухвалив "погане рішення", коли вирішив почати переговори про членство з Україною. Політик заявив, що умовляв європейців 8 годин не починати переговори з Україною про членство.

За його словами, він не хотів підтримувати цього рішення, тому і покинув залу, де відбувалося засідання Європейської ради. Це був єдиний спосіб досягти необхідної одностайності між главами держав і урядів ЄС.

"Це погане рішення. Угорщина не несе за це відповідальності, ми можемо призупинити цей процес пізніше, і якщо буде потрібно, ми натиснемо на гальма, і остаточне рішення буде ухвалено парламентом Угорщини",- попередив  він.

50 мільярдів – заблоковано

Вже зранку, 15 грудня, стало відомо, що Орбан на засіданні Європейської Ради наклав вето на виділення із бюджету Євросоюзу 50 млрд на допомогу для України. Про це він повідомив у соцмережі Х.

"Підсумки нічної зміни: вето на додаткові гроші для України і вето на перегляд багаторічного бюджету. Ми повернемося до цього питання наступного року на (засіданні – ред.) Єврокомісії після належної підготовки",– написав Орбан.

Як коментує свої дії прем’єр-міністр Угорщини? Він каже, що заблокував нашу допомогу, аби "переконатися, що Угорщина отримає потрібні кошти з бюджету ЄС".

"Я завжди казав, що якщо хтось хоче змінити бюджет - а вони цього хочуть - то це чудова можливість для Угорщини дати зрозуміти, що вона повинна отримати те, на що має право. Не половину чи чверть", - сказав Орбан.

Тобто, сталося те, про що попереджали аналітики. Нагадаємо, ЄС заморозив близько 30 мільярдів для Угорщини ще в 2022 році. Це відбулося, коли Союз визнав наявність проблем з корупцією та дотриманням принципу верховенства права в Угорщині.

Щоб отримати бажане та не виконувати жодних вимог від Євросоюза Орбан вирішив піти на шантаж. Він послідовно вимагає ці мільярди, погрожуючи накладати вето на всю допомогу Україні.

Частково цей шантаж спрацював. Напередодні саміту 14-15 грудня Європейський Союз все ж схвалив для Угорщини доступ до фінансування у розмірі 10 млрд євро, буцімто через переконання, що уряд виконує зобов’язання у питанні відновлення верховенства права.

Але, як бачимо, Орбан не задоволений. Він вимагає всю суму та заблокував допомогу Україні.

Втім, в ЄС заспокоюють: президент Європейської ради Шарль Мішель закликав Україну бачити позитивний знак у голосуванні за бюджетну підтримку, навіть попри те, що Орбан заблокував її ухвалення в ніч на п’ятницю.

"У нас є інструменти для того, щоби гарантувати, що Україна може розраховувати на нашу підтримку, є сильна політична воля 26 лідерів ухвалити цей "мегапакет". І це – сигнал, який ми хочемо надіслати Україні",- наголосив він.

Як можна вплинути на Угорщину

Україна зі свого боку зробила деякі поступки в бік Угорщини. Наприклад, напередодні вирішального саміту 14-15 грудня Рада змінила закон про нацменшини таким чином, щоб не заблокувати старт переговорів про вступ України до ЄС. Своїм рішенням парламент суттєво розширив права національних меншин в Україні, передусім у сфері освіти – цього вимагали угорці та особисто Орбан.

Але схоже, що сама Угорщина на поступки йти не планує. Про це свідчать останні дії влади країни. Як каже політтехнолог Борис Тизенгаузен, Євросоюзу варто було б суттєво вплинути на прем’єр-міністра Угорщини, щоб у майбутньому на його місці не виникли нові "орбани" в різних країнах.

"Сьогодні один матеріал потрапив мені на очі, де неназваний європейський чиновник сказав, що Орбан всіх вже конкретно дістав. Якщо він далі буде продовжувати відверто проросійську політику, то в ЄС знайдуть шлях ухвалювати рішення без Орбана. Це вже давно потрібно було зробити",– сказав Тизенгаузен в ефірі 24 каналу.

Як зазначає експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов, у прем’єр-міністра Угорщини погіршуються відносини з Європейським Союзом.

"Дедалі більше дискусій про те, чи хоче ця партія застосовувати та слідувати європейським цінностям у самій Угорщині. Тому там уже неодноразово говорять про свій варіант брекзиту (Brexit), який по-різному називають, використовуючи назву країни Угорщини",- сказав він в ефірі FREEДОМ.

На думку експерта, Україна все одно отримає фінансову підтримку. Але до кардинальних змін в самому ЄС ще далеко. За словами Попова, зараз у Євросоюзі розглядається можливість ухвалювати деякі рішення кваліфікованою більшістю, а не консенсусом.

"До цього буде дуже довгий шлях, тому що це перегляд базових документів Європейського Союзу. До цього вони намагатимуться вмовляти або проводити якісь розміни",- сказав експерт.

Втім, на більш радикальні заходи від ЄС годі й сподіватись. Будь-яку країну не можна виключити з Союзу в примусовому порядку — вихід можливий тільки за умови добровільної згоди країни, наприклад, як було у випадку Великобританії та брекзиту.

Як каже президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць в коментарі Фокусу, існують інші інструменти, все та ж  можливість не приймати рішення обов'язково одноголосно всіма країнами-членами, а більшістю. Тоді можна не зважати у певних аспектах на позицію Угорщини. Але на це необхідна політична воля, якої наразі немає. Натомість ЄС досі намагається всіляко шукати компроміси, що призводить до поглиблення кризи.

Валерія Шипуля