Польща хоче ввести ембарго на агропродукцію з України на 20 років

Чому аграрний комплекс України буде важко інтегрувати в ЄС, які складнощі на нас чекають та як їх долати.

У новому уряді Польщі заговорили про можливість накладання 20-річного ембарго на сільгосппродукцію з України. Бачать проблеми у долученні до агроринку ЄС і фермери Німеччини. Які складнощі чекають на наш агрокомплекс під час інтеграції в ЄС.

Торгові удари від Польщі

Україна від приходу до влади у Польщі нового уряду під керівництвом Дональда Туска очікувала покращення відносин між країнами, але замість того представники нового уряду планують посилення торгових обмежень для України. І цього разу мова йде не лише про чотири позиції, як раніше, а про всю агропродукцію з України.

Нагадаємо, Польща в односторонньому порядку заборонила в імпорт української агропродукції з весни поточного року. Рішення Єврокомісії у вересні скасувати обмеження на ввезення українських продуктів не вплинуло на позицію поляків та інших сусідів України.  

Зараз пропозицію про закриття польського агроринку для України на 20 років після вступу нашої країни до ЄС озвучив заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак.

“Нам потрібно захистити свої інтереси, наприклад, як це зробила Німеччина, коли Польща вступила до ЄС – тоді ринок праці для поляків було заморожено на 8 років. Сьогодні ми маємо говорити про те, що агропродовольча продукція з України – сира та перероблена – не має потрапляти до Польщі, наприклад, протягом 20 років після вступу України до ЄС”, – заявив він.

Чиновник уже пообіцяв вжити відповідних заходів найближчим часом. Водночас навряд чи це трапиться швидко через те, що не буде робитись без згоди Єврокомісії, як це було при попередниках зі старого уряду. Тож є надія на те, що в ЄС таку ідею не підтримають.  

“Є певні процеси, які ми, поляки, не зможемо зупинити самостійно. Це буде довгостроковий процес, ми маємо підготувати до нього Польщу та ЄС”, – додав Колодзейчак.

Крім того, відомо, що польські фермери вже зараз вимагають повністю заборонити імпорт цукру з України до Польщі. Із закликом негайно запровадити ембарго виступила Асоціація польських виробників цукрових буряків. Вони аргументують це тим, що після тимчасового призупинення дії квот на імпорт української сільськогосподарської продукції до ЄС імпорт українського цукру зріс у десятки разів, і це найбільше вдарило по підприємцях сусідніх з Україною держав ЄС.

“В останні місяці у Польщі та інших країнах, що межують з Україною, зафіксовано значне падіння цін на цукор, що ставить польську промисловість та сільське господарство у менш конкурентне становище з партнерами із Західної Європи”, – заявили у польській асоціації.

Підприємці вимагають заборонити імпорт українського цукру до Польщі за прикладом Словаччини та Угорщини та просять міністра сільського господарства просувати у Брюсселі скасування рішення про необмежений доступ української сільгосппродукції на ринок ЄС, повернувши квоти, які існували раніше.

Водночас представник Польської селянської партії Кшиштоф Пащик вважає, що потенційне ембарго “не є правильним рішенням”. За його словами, питання потрібно вирішувати у перемовинах з Україною та ЄС.

Німецькі фермери теж висловлюють побоювання

Своєю чергою у Союзі фермерів Німеччини заявили, що вступ України до ЄС призведе до зникнення сімейного фермерства в країнах Союзу.

Загрозу для себе європейські фермери бачать в аграрних холдингах України із земельним банком від 100 тис. га. Німецькі аграрії не впевнені, що ЄС зможе справедливо розподілити субсидії між сімейними фермерами та українськими компаніями. 

Союз фермерів Німеччини вимагає від ЄС: зберегти для аграріїв курс на захист навколишнього середовища, забезпечити конкурентоспроможність європейських фермерів; сприяти зміні поколінь в агросекторі, підтримуючи молодих фермерів, стимулювати розвиток сільської місцевості і структури сільського господарства.

Загалом, на думку німецьких фермерів, структура та процес фінансування мають стати  набагато простішими та зрозумілішими. Важливим тут є  покращення координації системи фінансування між федеральним урядом та регіональним урядом.

“Сільськогосподарський бюджет ЄС та його ефективність для доходів фермерів має бути збільшена. Необхідні достатні  додаткові компенсаційні виплати  та фінансування для фундаментальних  додаткових вимог, таких як захист клімату та добробут тварин”, - вважають у Союзі фермерів Німеччини.

В Україні теж бачать проблеми

Своєю чергою в Україні теж розуміють, що інтеграція нашого аграрного комплексу в ЄС не буде легкою.

На думку експосла з особливих доручень МЗС України Ольги Трофімцевої, якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть”. За її словами, європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями з посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів. До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції.

Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що дискусії щодо сільського господарства будуть найскладнішими під час переговорів про вступ України до Євросоюзу.

“Агрополітика ЄС викликає і зараз багато нарікань всередині Союзу”, - зазначив Кулеба.

Водночас він впевнений, що аграрна політика ЄС може бути змінена як під тиском внутрішніх факторів, так і під впливом перспективи членства України.

“Але я не бачу жодного ризику, щоб тема сільського господарства стала перешкодою на шляху України до членства в ЄС. Будуть знайдені рішення”, - запевнив міністр.

Власне вже зараз в середині ЄС про це думають. Там обговорюють реформування аграрної політики. В ЄС навіть почали прораховувати, скільки грошей їм знадобиться для підтримки аграрного сектору України. Планується, що після набуття повноцінного членства у ЄС протягом семи років наша країна отримає 96,5 млрд євро у рамках Єдиної сільськогосподарської політики ЄС (САР) і ця сума найбільша з усіх кандидатів на членство в ЄС. Саме наша країна стане найбільшим одержувачем субсидій, що не дивно, адже ми маємо найбільше сільськогосподарських площ - 41,1 млн га.

Вікторія Хаджирадєва