Якими є основні макроекономічні показники року, що минає

Економічні підсумки року: яким є ВВП, як торгувала Україна, скільки накопичила резервів, яка інфляція та розмір боргу.

Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік та що чекає попереду?

Рівень ВВП покращено   

Рівень ВВП за підсумками року ще точно не підраховано, як й інші макроекономічні показники, але є попередні оцінки. Так, Єврокомісія у своєму звіті за листопад покращила свій прогноз щодо цього параметру. На їх думку зростання реального ВВП складе 4,8% за результатами року. Там зазначають, що “всупереч величезним викликам… економіка України продемонструвала видатну стійкість у 2023 р.”.

Водночас МВФ теж поліпшив прогноз зростання української економіки у 2023 р. з 1-3% до 4,5%. НБУ наприкінці жовтня  поліпшив прогноз зростання ВВП України цього року з 2,9% до 4,9%. Своєю чергою уряд України на початку листопада поліпшив оцінку зростання ВВП цього року з 2,8% до 5%.

Експерти на основі прогнозів приходять до висновку, що враховуючи фактор війни, Україна загалом непогано завершує рік.

“Я б не сказав, що у нас в економіці суцільне процвітання, однак певні позитивні зрушення є. Якщо на початку року прогноз приросту реального ВВП оцінювався в 1-3%, то зараз оцінки сходяться на показнику близько 5%”, - сказав Богдан Данилишин, академік НАН України та ексміністр економіки в коментарі УНІАН.

Міжнародні резерви просіли

“Станом на 1 грудня 2023 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 8,8 млрд дол. США. У листопаді вони знизилися на 0,5%”, - кажуть в НБУ.

Міжнародні резерви (МР) скорочуються четвертий місяць поспіль.

Загалом упродовж листопада 2023 р. динаміку МР визначала низка чинників.

Перший фактор - операції НБУ на валютному ринку України. НБУк продав на валютному ринку 2,45 млрд дол. США та викупив до резервів 3,7 млн дол. США. Інтервенції НБУ з продажу валюти в листопаді також були майже на 10% меншими, ніж у вересні, тобто до моменту відмови від фіксованого курсу.

Другий фактор - надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу. На валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 2,33 млрд дол. Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті 109,2 млн дол.

Третій фактор - переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). У листопаді внаслідок переоцінки вартість фінансових інструментів збільшилася на 283,8 млн дол.

Водночас поки що ситуація контрольована. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

Як Україна торгувала

За інформацією Державної митної служби, протягом січня-жовтня 2023 р. товарообіг сягнув 82 млрд дол. В Україну імпортували товарів на суму 52,2 млрд дол, а експортували – на суму 29,8 млрд дол.

За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру, цього року експорту менше, ніж торік. Дуже великі проблеми нам створило блокування “зернового коридору” з боку РФ та блокада на ввезення деяких сільгосппродуктів з боку Польщі, Угорщини та Словаччини. За результатами цього року нам навряд чи вдасться продати на експорт більше, ніж минулого.

До трійки країн, з яких Україна найбільше імпортувала товарів входять Китай (8,4 млрд дол.), Польща (5,5 млрд дол.) та Німеччина (4,1 млрд дол.). А до трійки країн, до яких найбільше експортували з України входять - Польща (4,1 млрд дол.), Румунія (3,3 млрд дол.) та Туреччина (2 млрд дол.).

У загальних обсягах імпортованих за десять місяців товарів 65% склали такі категорії: машини, устаткування та транспорт (16 млрд дол.); продукція хімічної промисловості (9,3 млрд дол.); паливно-енергетичні товари (8,7 млрд дол.).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (17,7 млрд дол.); метали та вироби з них (3,3 млрд дол.); машини, устаткування та транспорт (2,5 млрд дол.).

Зовнішньоторговельний оборот України за рік зазнав істотних змін.

По-перше, обсяги експорту й імпорту суттєво скоротилися, що не дивно, враховуючи проблеми з логістикою та блокування морських перевезень.

По-друге, у торговому обороті домінувальну позицію зайняла продукція сільського господарства, тоді як частка інших галузей (металургії, хімічної промисловості) скоротилася.

По-третє, змінилася і географічна структура: головними торговими партнерами стали країни ЄС, навіть попри суперечки між Україною та деякими державами Союзу.

Боргове навантаження

До повномасштабного вторгнення РФ - у 2021 р., загальний держборг України складав 48,9% від ВВП країни. Минулого року цей показник вже підвищився до 78,5%. Експерти прогнозують продовження зростання - в поточному році він може досягти 88,1%.

Великою мірою у такому зростанні винна війна, яку розв’язала Росія, адже саме через неї держборг України зростає. Україні важко самотужки фінансувати сектор оборони та соціальні виплати. До того ж всі зібрані з податків доходи зараз йдуть на захист суверенітету. Тому наповнення бюджету на соціальні видатки напряму залежить від фіндопомоги союзників, з чим у нас зараз теж є складнощі.

Водночас експерти не вбачають в цьому катастрофи.

“Ніякої катастрофи немає. Японія, наприклад, живе з показником боргу у 300% ВВП, і японці досить добре себе почувають. Тут головне – спроможність держави сплачувати борг та умови, на яких цей борг був наданий. І ці умови для нас зараз найкращі. Ставки низькі, а відстрочка йде на десятиріччя. По деяких програмах ми навіть відсотки не сплачуватимемо найближчі роки. Якщо цей борг не буде нарощуватись до шалених показників, а ми зберігатимемо платоспроможність, то не буде ніякої проблеми через досягнення боргом 100% від ВВП”- каже в коментарі УНІАН  Олег Гетьман, фахівець Економічної експертної платформи.

Курс та інфляція

Ключовими показниками для споживача є курс гривні та ціни, а також попит, який зростає. Якщо попит росте, значить, у громадян та бізнесу стало трошки більше грошей.

Курс залишвся стабільним навіть після відмови НБУ від жорсткого регулювання.

Водночас цього місяця НБУ вперше в історії підняв офіційний курс долара до 37 грн. Проте варто зазначити, що на відміну від офіційного обмінний курс був значно вищим восени 2022 р. - до 43 грн.

Своєю чергою середньорічний курс гривні до долара США у 2023 р. у згідно з очікуваннями Мінекономіки буде на рівні 37,5 грн/дол порівняно з 32,3 грн/дол. минулого року.

Якщо говорити про інфляцію, то вона в останні місяці стрімко знижувалася, насамперед завдяки високим урожаям сільськогосподарських культур. Водночас у вересні почалось відновлення зростання інфляції. Попри це у річному вимірі інфляція в Україні впала до 7,1%.

Загалом, з урахуванням фактору війни Україна в економічному плані показала непогані результати. Водночас якщо наступного року фінансова допомога з боку союзників не буде такою, на яку розраховує наша країна, то нам доведеться покладатися на власні сили аби продовжувати курс на відновлення.

Вікторія Хаджирадєва