Зарплатні очікування та ситуація на ринку праці
На скільки зростуть зарплати наступного року, як розвивався ринок праці в поточному році та що чекає попереду.
Кабмін спрогнозував, на скільки зростуть середні зарплати українців до 2026 року. Якими вони були в цьому році, які тенденції взагалі панували на ринку праці та чого чекати від майбутнього?
Прогнози Кабміну та ситуація з зарплатами зараз
У Кабміні розраховують на зростання заробітних плат в Україні у наступні три роки приблизно на третину, при одночасному зменшенні рівня безробіття та зниженні інфляції. Про це йдеться в основних прогнозах макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2024-2026 рр. Згідно з прогнозом, середньомісячна заробітна плата працівників в Україні складатиме: 21 809 грн - у 2024 р.; 25 732 грн - у 2025 р. та 30 260 грн - у 2026 р.
Таке зростання заробітків супроводжуватиметься зниженням інфляційних процесів.
Одночасно в країні зростатиме кількість зайнятих економічною діяльністю осіб у віці 15-70 років, а рівень безробіття населення знижуватиметься.
Своєю чергою за даними аналітики порталу з пошуку роботи Work ua, цього року середня заробітна плата зросла на 23% - з 15 тис. грн у січні до 18 500 грн у листопаді. Вони вважають, що підвищення заробітної плати у поточному році було одним з інструментів, який роботодавці використовували для подолання дефіциту кадрів. За передостанній місяць року роботодавці в Україні підвищили зарплати своїм співробітникам. У листопаді вони платили їм на 3% більше, ніж місяцем раніше. Найвище зростання було зафіксовано у Львівській та Харківській областях – на 500 грн, до 18 500 грн та 17 500 грн відповідно. А серед конкретних напрямків – у сфері охорони та безпеки – на 3 тис. грн, до 19 тис. грн.
Згідно з опитуванням порталу 46% респондентів поки не планують переглядати розмір зарплати працівників наступного року. Водночас 30% опитаних закладають у бюджет підвищення оплати праці співробітників до 10%. Скорочення зарплат прогнозують лише 1% опитаних роботодавців.
Тренди року, що минає
Протягом 2023 р. ринок праці пройшов численні перетворення. Серед них, попри війну, були й позитивні. Загалом ситуація на ринку праці у порівнянні з попереднім роком постійно поліпшувалась, в регіонах, далеких від активних бойових дій збільшувалась кількість вакансій.
“Зайнятість поступово зростає завдяки відновленню економічної активності та збільшенню попиту на робочу силу”,- заявила Наталія Колесніченко, начальник відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
Цей тренд буде продовжуватися й у наступному році, при цьому в Україні передбачаються позитивні трансформації.
Водночас є й негативна тенденція. Протягом року більшість роботодавців стикалася із дефіцитом кадрів.
Серед основних причин дефіциту кадрів - сотні тисяч українців були мобілізовані на захист держави, мільйони змушені виїхати за кордон чи стали внутрішньо переміщеними особами. У Мінекономіки заявляють, що така ситуація є найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни.
“Понад 6 млн українців нині за кордоном. Наш найбільший виклик - повернути їх додому. Основні чотири фактори, що впливають на повернення українців: безпека, можливість бути працевлаштованим або мати власний бізнес та розвивати його, можливість навчатись і забезпечення житлом. Ми вже працюємо над реалізацією кожної складової”,- зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Також до негативних тенденцій треба віднести нерівномірне відновлення ринку праці як у географічному, так і галузевому вимірі.
За інформацією Work ua найвищу конкуренцію серед шукачів у 2023 р. спостерігали у Київській, Харківській та Вінницькій областях. Натомість найнижча конкуренція від місяця до місяця була у Закарпатській, Чернівецькій та Херсонській області.
Диспропорції у 2023 р. відбувались й на рівні сфер бізнесу. Найважче було знаходити кандидатів на вакансії у категоріях “Медицина, фармацевтика” та “Робочі спеціальності, виробництво”. Адже до рейтингу вакансій із найменшою кількістю відгуків від шукачів регулярно потрапляють посади лікарів (ендоскопіст, гастроентеролог, ендокринолог, лікар УЗД, педіатр, сімейний лікар, зубний технік) та робітничі спеціальності (гірник, бляхар, порізчик, пилорамник, тонувальник, покрівельник).
За словами Ганни Клименко, HR партнера компанії You Controlз початком повномасштабної війни стало важче закривати вакансії. “Серед тих, кого бракує багато представників робітничих спеціальностей: кухарів, швачок, слюсарів, монтажників. Пояснюється це тим, що багато чоловіків пішло на фронт, а жінок виїхало з країни”, - каже експертка з аналітики ринку праці Тетяна Пашкіна.
Прогнози на наступний рік
Work ua провів опитування серед роботодавців щодо їх планів на наступний рік. Результат був таким: 41% не планують суттєвих змін; 55% планують збільшити кількість співробітників; 4% хочуть скоротити штат.
Щодо карʼєрних планів шукачів, більшість поки не визначилися щодо змін у професії чи місці роботи. Однак, 31% планують опанувати нову професію, а 13% змінити поточне місце роботи.
У планах на 2024 р. роботодавці розглядають різноманітні бенефіти для працівників. Зокрема, англійська мова, безплатні обіди, премії, безплатне проживання, йога, корпоративні заходи, компенсація проїзду, навчання домедичної допомоги, відпочинок за кордоном, корпоративний коуч, екскурсії та знижки. Частина компаній не пропонує додаткових бонусів.
Загалом на майбутнє лише 4% компаній передбачають скорочення бонусів, тоді як 24% планують розширення переліку бенефітів, що вказує на оптимізм багатьох роботодавців.
Також у фокусі роботодавців - реінтеграція ветеранів, а саме: юридична підтримка - отримання документів ветерана, пільг, трудових гарантій тощо. Фізична та психологічна реабілітація: коштом підприємств направлення ветеранів у реабілітаційні центри, санаторії та лікувальні заклади, організація консультацій з психологами. Професійна адаптація: допомога з поверненням до роботи, з опануванням нових навичок тим, хто не може або не хоче виконувати попередні обов’язки.
Вікторія Хаджирадєва