НАТО без п’ятої статті: яку безпеку гарантує Україні світ
До декларації щодо гарантій безпеки для України поки не приєдналися шість країн Європейського союзу. Що означають ці гарантії і наскільки вони дієві?
Процес триває
22 грудня у режимі відеоконференції відбулася нарада з послами та головами дипломатичних представництв про стан виконання домовленостей про надання Україні гарантій безпеки на основі Спільної декларації лідерів Групи семи (G7) та України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня.
До цієї декларації вже приєдналася 31 країна. Зокрема, з усіма країнами Групи семи, Нідерландами та ЄС розпочато двосторонні консультації щодо угод про надання Україні безпекових гарантій.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак у грудні зазначив, що Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія передали проєкти відповідних угод. Окрім того, 15 держав висловили готовність розпочати консультації щодо укладення двосторонніх угод про надання Україні безпекових гарантій.
Разом із тим з 27 країн ЄС шість нині не приєдналися до Спільної декларації. За словамизаступника керівника ОП з міжнародних питань Андрія Сибіги, мова йде про Австрію, Хорватію, Польщу, Угорщину, Словаччину та Мальту.
"Ми зараз працюємо з цими партнерами, щоб вони також приєдналися до декларації", - уточнив заступник голови ОП під час ефіру телемарафону.
Сибіга також зауважив, що, на його думку, переконувати у доцільності приєднання не потрібно, адже всі розуміють, що рано чи пізно це відбудеться.
"Просто ми говоримо про конкретні речі, у чому та чи інша держава сильна і готова взяти на себе зобов'язання в одному з блоків, зафіксованих у декларації. Я думаю, що всі ці держави мають політичну волю стати стороною декларації", - уточнив він.
Заступник голови ОП також додав, що питання приєднання до декларації щодо гарантій безпеки обговорювалося на зустрічі президентаУкраїни Володимира Зеленськогоз польським міністром закордонних справ у Києві.
"Були доведені наші очікування, почули позицію польської сторони. Переконаний, що ми вийдемо на правильний результат, якого заслуговують обидві країни", - підкреслив він.
При цьому 20 грудня пройшов вже другий раунд переговорів щодо гарантій безпеки між Україною та Великобританією.
Але під час підсумкової щорічної пресс-конференції Зеленський розповів, що процес іде трошки повільніше, ніж він розраховував.
"Ми якраз сьогодні розмовляли з командою з приводу гарантій безпеки, як наблизити це рішення. Тут багато залежить від нас. Ми дуже часто звинувачуємо наших партнерів в тих чи інших питаннях, але треба бути справедливими - багато залежить від нас", - сказав він.
Наступним після перемовин кроком стане підписання двосторонніх договорів між Україною та кожним із гарантів безпеки.
Хибна ставка Кремля
При цьому Євросоюз вже розробив план довгострокової військової підтримки України, повідомляє Bloomberg. Документ, серед іншого, передбачає постачання військової техніки, навчання українських бійців, спільну протидію дезінформації та кібератакам з боку Кремля, підтримку в енергетичній сфері та обмін розвідданими.
Як відомо, деталі цього плану європейські посли обговорюватимуть поточного тижня.
Керівний партнер Національної антикризової групи, політичний експерт Тарас Загородній вважає, що це - дуже важливо на етапі, доки ми не вступили до НАТО.
"Оскільки дозволяє заповзти під цю парасольку безпеки. Щоб були двосторонні зобов’язання допомагати Україні: технікою, грошима, навчанням солдатів тощо. По суті, якщо уважно дивитися, це НАТО без п’ятої статті статуту НАТО", - підкреслив він.
Тож цей документ стане основою переговорів України з країнами G7, котрі ще влітку 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі зобов’язалися гарантувати безпеку Києву. Крім постачання озброєння, члени Великої сімки забезпечать нам технічну та фінансову допомогу для ліквідації наслідків повномасштабної війни РФ проти України.
Як вважає офіційний представник Держдепартаменту США Метью Міллер, ці наміри Заходупроявляють хибність стратегії Кремля.
"Володимир Путін зробив ставку на те, що він зможе пережити Захід і що Захід ослабне, припинить підтримувати Україну, і Росія все ще буде готова воювати. Він просто мав пережити нас. Ми це говорили від початку, що це була його оцінка. Але я не вірю у це. І тому я скажу, що з боку нашої адміністрації ми чітко дали зрозуміти, що вважаємо цю ставку неправильною. І ми віримо, що він не переживе Захід і не переживе Сполучені Штати Америки", -цитує Міллера uatv ua.
Що залежить від нас
Втім, за словами заступника глави ОП Ігоря Жовкви, "ми пам'ятаємо про Будапештський меморандум, де теж спочатку йшлося про гарантії, а потім... Слова "запевнення" точно не буде в жодному з наших документів".
І хоч Україні якомога швидше необхідне підписання таких гарантій - це не означає, що можна нехтувати змістом відповідного документа. Наша держава прагне, аби документ був юридично зобов'язувальним, пройшов усі відповідні процедури затвердження у кожній з держав, продовживзаступник глави ОП.
"Нам точно не потрібен ще один чи ще сім Будапештських меморандумів. На жаль, цей документ не спрацював ні під час агресії Росії проти України у 2014 році, ні під час повномасштабної агресії Росії у 2022 році", - цитує Жовкву 24 канал.
На думку Зеленського, при отриманні безпекових гарантій ще одне завдання України полягає у тому, аби надихнути партнерів українськими військовими досягненнями.
"На платформі Міністерства оборони, Генерального штабу військовий компонент, скажу так, без деталей, ми повинні наше бачення передати партнерам. І це є дуже серйозним ядром для гарантій безпеки. Тому що все це буде навколо цього безпекового елемента. І ми досі це не передали. Я тут без закидів до наших військових. Я знаю, тут багато викликів, багато роботи. Але в цьому питанні м'яч на нашому боці", - заявив президент.
Тут доречно, мабуть, згадати про збиття чотирьох ворожих Су-34 та ураження флагману російського ЧФ, великого десантного корабля Новочеркаськ - все це у якості подарунку від Сил оборони України до Різдва українцям і світу. Це, сподіваємося, допоможе переконати країни, котрі ще не приєдналися до надання нашій державі гарантій безпеки.
Ірина Носальська