Біженці в 2024 році: що чекає на українців за кордоном
Мільйони наших співвітчизників знаходяться за кордоном в якості біженців. Деякі країни продовжують беззаперечну підтримку українців, а деякі скорочують виплати та не готові приймати нових мігрантів.
Що кажуть в ЄС
Директорка Агентства ЄС з питань притулку (EUAA) Ніна Грегорі повідомляє, що в країнах Європи на сьогодні перебуває понад 4,1 мільйона українських шукачів притулку.
Вона заявила, що кількість біженців з України продовжує зростати. На кінець жовтня було зареєстровано 4,16 мільйона українців, які користуються там тимчасовим захистом, що на 320 тисяч більше, ніж у січні 2023 року.
Найбільше біженців з України зареєстровано у Німеччині, де на початок жовтня перебувало близько 1,17 млн українців. На другому місці Польща, де зареєстровано 957 тис. українців.
Крім того, Європейський союз 19 жовтня офіційно продовжив термін дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2025 року.
Грегорі заявила, що продовження ЄС схеми тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік "є сильним сигналом того, що ЄС залишається відданим захисту тих, хто тікає від жорстокого та незаконного вторгнення"
Таким чином громадяни України, які рятуються від війни за кордоном, матимуть змогу користуватися узгодженим набором прав у Євросоюзі. Зокрема мовиться про:
Також Європейська комісія ухвалила рішення виділити понад 65 мільйонів євро з Фонду міграції та інтеграції для підтримки Болгарії, Чехії, Польщі та Румунії у прийнятті осіб, які шукають притулок внаслідок російської агресії проти України.
Що зміниться для біженців в 2024 році
Втім деякі країни урізають допомогу біженцям. Наприклад, у Німеччині з 2024 року планується скорочення виплат усім біженцям, включно з українцями. Право на соціальну допомогу буде доступне тільки після трьох років отримання урізаної допомоги, а не через півтора року, як це було досі. Також буде активно стимулюватися пошук роботи, і одержувачам фінансової допомоги з безробіття доведеться регулярно повідомляти про свої зусилля в пошуку роботи.
Чехія також має намір скоротити термін безкоштовного розміщення біженців зі 150 до 120 або навіть 90 днів. Також може змінитися порядок зарахування українських дітей до навчальних закладів: планується відмовитися від створення для них спеціальних класів.Замість кількох окремих видів грошової допомоги, тепер українці отримують лише єдину виплату (від 150 до 160 доларів на людину).
Ірландія планує обмежити безкоштовне державне розміщення українських біженців до трьох місяців і може розглянути скорочення соціальних виплат. Уряд країни вже ухвалив рішення, згідно з яким нинішня ставка в розмірі 220 євро на тиждень знизиться до 38,80 євро за період перебування українців у державному житлі.
В Польщі надають тимчасовий захист на один рік з можливістю його продовжити. З ним біженці отримують код PESEL, який дозволяє отримувати соціальну допомогу та медичні послуги, а також працевлаштуватися та навчатися. З березня цього року статус PESEL UKR — обов’язковий. На його отримання надається 30 днів з дня приїзду. Щодо виплат, то в жовтні тодішній представник польського уряду Пьотр Мюллер заявляв, що країна буде поступово скасовувати надання фінансової допомоги біженцям з України у 2024 році, оскільки ухвалене раніше рішення є тимчасовим. Проте новий уряд не виносив про це жодного рішення.
Увага до вимушених зовнішніх мігрантів зменшується, каже експерт Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи НАНУ Олексій Позняк в інтерв’ю Українському радіо.Ентузіазм щодо наших громадян у приймаючих країн зменшується.
"Також ще на початку нашої вимушеної міграції звучали голоси мігрантів з інших, неєвропейських держав, мовляв, "українцям – усе, а іншим мігрантам – нічого чи дуже мало". І нині ці голоси також звучать все частіше і частіше. Те, що увага до наших мігрантів скорочується – це об’єктивний процес як із причин зменшення ентузіазму, так і через немалі кошти, які витрачають країни, приймаючи наших співгромадян", – каже Позняк.
Як повернути людей
"Ми повинні, як держава, мати стратегію повернення українців додому, яка забезпечить необхідні умови для цього. Наша мета — переконати їх, що ми на них чекаємо, з їхнім новим досвідом, знанням іноземних мов, кваліфікаціями, здобутими за кордоном під час війни. Ми чекаємо на наших громадян, бо вони необхідні країні, щоб відродитися",— підкреслила в ході форуму Human Capital Forum міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Вона зазначає, що чотири чинники є визначальними в цьому процесі: безпека, доступ до роботи і підприємництва, можливість навчатися і розвиватися, гарантії забезпечення житлом. Кожне з профільних міністерств розробило і вже реалізовує низку програм за кожним із цих напрямів.
А поки що Міжнародний валютний фонд прогнозує, що близько 2 мільйонів українських біженців назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни з Росією.
"Мігрантам потрібен час, щоб повернутися в Україну. Таким чином, ми очікуємо лише невелику чисту притоку наступного 2024 року",– зазначила співробітниця МВФ Сана Надім.
За даними МВФ, до кінця прогнозованого періоду (до 2027 року) "відбудеться чистий негативний відтік двох мільйонів осіб відносно довоєнного сценарію".
Позняк зазначає, що з плином часу збільшується кількість охочих залишися, і зменшується кількість охочих повернутися.
"Все залежить від дуже великої кількості чинників. Єдине, що можна сказати напевне, не повернуться ті наші молоді жінки, які знайдуть собі пару за кордоном. Для решти категорій буде багато різних чинників, які вплинуть на їхнє рішення: це і ставлення до мігрантів в країні-реципієнті, і, що найважливіше, це ситуація в Україні. Опитування показують, що від того, яка буде ситуація в Україні, залежатиме рішення щодо повернення", – каже експерт.
Лише тоді, коли в Україні будуть робочі місця, буде де жити і буде можливість безпечно пересуватися від роботи додому не через заміновані території, тоді це стимулюватиме певну частину наших вимушених мігрантів повернутися додому, каже Позняк.
"Ми не можемо прямо зараз стимулювати повернення, але ми можемо підтримувати зв’язки з громадськими організаціями за кордоном, роботодавці мають підтримувати зв’язки зі своїми співробітниками, які перебувають за кордоном, директори шкіл і вчителі мають підтримувати зв’язки з учнями, які перебувають за кордоном. Має бути забезпечення постійних зв’язків між українською державою і мігрантами, щоб показувати їм, що держава в них зацікавлена",– каже експерт.
Валерія Шипуля