Новий кодекс: без паперових трудових і з узаконеною дистанційною роботою

Як це не дивно, в Україні досі діє кодекс законів про працю 1971 року, щоправда, з певними уточненнями та змінами. Тому в Мінекономіки обіцяють найближчим часом оприлюднити для обговорення текст нового трудового кодексу.

Тотальна діджиталізація

В Україні звід законів про трудові права та обов’язки намагалися оновити неодноразово. Але всі пропоновані варіанти так і не доходили до остаточного ухвалення в парламенті. Над документом, який нині готують до обговорення і обіцяють оприлюднити вже у січні, працювали протягом 2023 року. Нині ж поки що анонсують деякі лише деякі з його основних спрямувань.

"Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки. Повномасштабна війна тільки дужче підсвітила всі недоліки, архаїчні та часто шкідливі радянські норми, яким понад пів століття. У новому законодавстві про працю ми, нарешті, легалізуємо різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Діджиталізуємо збір інформації про працівника. Більше не потрібні будуть паперові трудові книжки. Боротимемось із мобінгом та чимало іншого. Наша мета - створити умови, аби ті, хто хоче працювати, могли це робити без перешкод", - зазначила віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

До слова, деякі важливі напрямки майбутнього кодексу уже втілені в законодавстві. Взяти до прикладу хоча б мобінг - цькування. Це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема й з метою доведення цієї людини до звільнення, недооцінення нею власного професійного рівня. 

"Першою країною, яка запровадила законодавство, що спеціально забороняє знущання на роботі, була Швеція, яка закріпила цю політику в 1993 році. Незважаючи на повномасштабну збройну агресію з боку російської федерації, Україна невпинно продовжує рухатися до повноцінного членства у Європейському Союзі. У 2022 році вперше на законодавчому рівні визначено поняття мобінгу. У зв’язку з цим внесено низку змін до Кодексу законів про працю України. Відповідний закон набрав чинності 11 грудня 2022 року", - пояснює пресслужба Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.

Окрім того,в проєкті кодексу пропонується легалізувати дистанційну і надомну роботу та нефіксований робочий час, а також діджиталізувати збір інформації про працівника.

"Більше не потрібні будуть паперові трудові книжки", - пояснила міністр.

Нові грантові можливості

Ще одним важливим кроком на шляху оновлення ринку праці в Україні стане модернізація Державної служби зайнятості. Відбудеться поступовий перехід цієї структури до сервісно орієнтованої моделі розвитку людського капіталу та підтримки соціально незахищених категорій населення. Реформа ДСЗ передбачає цифровізацію 90% процесів та широку мережу партнерств з тренінговими компаніями, компаніями з підбору персоналу, а також - з громадськими організаціями, що займаються соціальними проєктами. У підсумку ця служба має стати потужним аналітичним центром, який прогнозуватиме розвиток ринку праці за галузями і регіонами, проєктуватиме програми підтримки. При цьому вона продовжуватиме виконувати й нинішні функції - підбиратиме персонал, навчатиме та перенавчатиме безробітних, реалізовуватиме державні програми підтримки бізнесу та грантові проєкти.

Планується, що наступного року навчання та перенавчання зможуть пройти 100 тисяч українців, а роботодавці зможуть отримати компенсації на суму 660 млн грн за облаштування як мінімум 10 тис. робочих місць для людей з інвалідністю. Разом з тим у межах програми єРобота планують видати 15 тис. грантів - на власну справу, для ветеранів і ветеранок та їхніх дружин і чоловіків, а також - для створення переробних підприємств.

Також у 2024 році Міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення для вступників до вишів, що протидіятиме тому, що дипломовані фахівці працюють барменами чи продавцями. Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той же час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вишах буде зведено до мінімуму, зате в українців з’явиться  можливість отримати гранти (безповоротні кошти від держави) на оплату бажаної професії.

"Грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи - максимальна свобода вибору. Адже молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом - значно вищі, ніж за нинішніх умов", - підкреслила Свириденко.

Тим, хто нині визначається з майбутньою професією або планує змінити свій фах, міністр назвала спеціальності, яких потребує ринок праці. Зокрема, це інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу, військові всіх спеціальностей, випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика), медики, зокрема реабілітологи і психологи, освітяни, енергетики, будівельники, архітектори, проєктанти тощо.

Свої прогнози щодо недалекого майбутнього ринку праці роблять і науковці.

"У нас дефіцит робочої сили є неминучим, якою б не була ситуація з поверненням мігрантів. То, може, розвивати галузі, які не є трудомісткими? Зайнялися наші надводними дронами - весь світ в захваті. Тобто можемо щось таке робити. У нас є перспективи в багатьох таких галузях, бо інженерна і математична освіти, поки що у нас зберігаються. Треба думати, як заохочувати молодь йти на це вчитися. Після війни буде зростання попиту на робочу силу з боку будівельної галузі. І це не тільки будівництво житла. Це і дороги, і порти, і аеропорти. Відповідно, треба людей готувати", - зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю Суспільному.

І додала, що без економічного ривка програємо все, що виграємо у війні. Такою є умова виживання України.

Галина Гірак