На грані війни. Удари США та Британії по хуситам

Удари по хуситам в Ємені наближають Британію та Америку до відкритого протистояння з Іраном, вважає Домінік Вагорн.

Збройні сили Сполучених Штатів та Великої Британії в ніч на п’ятницю, 12 січня, завдали ударів по більш ніж 60 цілям у 16 місцях розташування бойовиків-хуситів у Ємені. Така атака стала серйозною відповіддю після того, як бойове угруповання, яке підтримує Іран, наносило удари безпілотниками і ракетами по комерційним кораблям в Червоному морі.

Порушення судноплавних шляхів хуситами спричинило хаос у міжнародній торгівлі, тому, як пояснили в Лондоні та Вашингтоні, вони були змушені захистити перевізників, зрозуміло, не в останню чергу з економічних причин. Водночас ескалація в Червоному морі може бути контрпродуктивною та небезпечною, чому – далі в сюжеті.

Небезпека від хуситів

Велика Британія та США обрали досить ризикований варіант, який може не спрацювати та погіршити ситуацію, вважає редактор з міжнародних справ Sky News Домінік Вагорн.

"Чи вдасться стримати хуситів цими атаками? Запитайте саудитів. Протягом восьми років вони намагалися застосувати військову силу для контролю та стримування їх, але безуспішно", – написав експерт.

За його словами, хусити – спритна, рішуча та стійка бойова сила в пустелях Ємену. Засоби, які вони розгорнули проти міжнародного судноплавства – мобільні.

"Це не те, що завдати удару по звичайним арабським силам, наприклад, Саддама Хусейна у війні в Перській затоці. Їхні партизанські винищувачі, швидше за все, випереджають повітряну кампанію по їх знищенню", – вважає Вагорн.

Тому хусити, ймовірно, за підтримки Ірану посилять свою активність і це призвести до атак в таких місцях, яких західні військові навіть не передбачили, додає експерт.

Війна з Іраном

Найбільше тривоги викликає те, що військове втручання наближає Британію та Америку до конфронтації з Іраном, оскільки зараз вони воюють безпосередньо із союзниками Тегерану. А головне завдання теперішніх військових операцій Заходу полягає лише в стримуванні.

Швидше за все, за словами експерта, Іран поки буде залишатися осторонь, граючи у "пустощі" та використовуючи союзників в цьому регіональному конфлікті. Але в таких протистояннях завжди діють закони ненавмисних наслідків, додає Вагорн, і не виключає прямого збройного конфлікту Британії та США проти Ірану.

"Прорахунки та помилки можуть призвести до ескалації та розгорнути події в непередбачуваному руслі. І завжди існує небезпека того, що інше збройне угруповання, наприклад, Хезболла, перейде від суперечок з Ізраїлем до повномасштабної війни за їхній спільний кордон", – написав експерт.

Чи була необхідна сьогоднішня атака?

Хусити офіційно заявляли, що їхні атаки в Червоному морі – це знак протесту проти наступу Ізраїлю в Газі та смерті тисяч палестинців там. Припинення вогню в Газі, ймовірно, припинить їхні атаки на кораблі та запуски крилатих ракет, націлених на Ізраїль.

Водночас, як зазначає Вагорн, британці та американці наполягають, що Ізраїль має право продовжувати боротьбу, доки ХАМАС не буде нейтралізовано, навіть якщо вони все більше стурбовані надмірною кількістю вбитих мирних жителів.

Також Британія та Америка наполягають на тому, що сьогоднішні удари були направлені виключно на те, щоб знову зробити Червоне море безпечним.

"Але це не так побачать мільйони в регіоні. На їх думку, західні країни зараз використовують військову силу, щоб підтримати Ізраїль і дозволити йому далі наступати на Газу. Від Ізраїлю досі немає чіткого уявлення про те, коли їхні військові цілі будуть досягнуті. Війні в Газі не видно кінця, і її наслідки стають дедалі серйознішими в регіоні. На цьому "зараза" навряд чи закінчиться", - резюмує експерт.

Зазначимо, що позиції Вагорна є вже підтвердження. Сьогодні хусити заявили, що й надалі атакуватимуть кораблі у Червоному морі та відреагують на нічні удари США та Британії. Їхній спікер назвав атаку Заходу "невиправданою терористичною агресією". Також вже є повідомлення про удари по базі США у Сирії.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp