Ставки зроблено, панове: чи буде війна на Тайвані після виборів
На Тайвані пройшли президентські вибори, переміг неприйнятний для Китаю кандидат. До яких наслідків це може призвести у китайсько-тайванських та міжнародних стосунках? Як позначиться на війні в Україні?
Не так сталося, як бажалося
13 січня на президентських виборах на Тайвані переміг представник правлячої Демократичної прогресивної партії (ДПП), чинний віцепрезидент Лай Цінде.
Окрім нього, за посаду змагалися Хоу Юї від найбільшої опозиційної тайванської партії Гоміньдан, котру підтримує Пекін, а також Ке Веньчже від Тайванської народної партії, утвореної в 2019 році.
Перед виборами Китай неодноразово називав 64-річного Лая "небезпечним сепаратистом", натомість сам політик заявляв, що бачить майбутні відносини з Китаєм братськими, але планує й надалі зміцнювати оборону острова, - нагадує Радіо Свобода.
Фаворитом КНР залишалася партія Гоміньдан - раніше ключова партія Китаю, котра програла в боротьбі комуністичній партії Мао Цзедуна. Тоді, 75 років тому, лідер Гоміньдану Чан Кайші з партією емігрував на Тайвань й створив формально окрему державу. Вона довгий період часу вважалася справжнім Китаєм та навіть представляла його у Радбезі ООН, поки КНР не посіла це місце.
Гоміньдан (як це не парадоксально) виступає за зближення з Китаєм, а Лай Цінде каже, що Тайвань вже суверенна держава, тому оголошувати про його незалежність необов’язково. Цієї ж позиції дотримується й чинна президент Тайваню Цай Інвень.
Проте головний спеціаліст Гоміньдану з міжнародних відносин Александр Хан твердить: все не так однозначно.
"Якщо Сполучені Штати хочуть обігнати Китай, то ми хочемо пережити Сі Цзіньпіна. Щоразу коли Китай намагається нам допомагати, виходячи зі своєї логіки, ми стаємо жертвами, бо тайванці зляться і голосують за ДПП", - цитує Хана ТСН.
Однак під час передвиборчої кампанії і Цінде такожзаговорив про вирішення конфлікту з Китаєм виключно дипломатичним шляхом, але через зміцнення зв'язків з демократичними партнерами-однодумцями Тайваню США та Японією, що дуже дратувало Пекін.
У своїй промові перед прихильниками ввечері 13 січня Лай назвав результат виборів "перемогою демократичної спільноти". Втім це ще не остаточна перемога, з багатьох причин.
"Ситуація насправді там непроста. Тому що Лай Цінде переміг, й всі його опоненти визнали свою поразку, але його керівна партія втратила певну кількість місць в парламенті. Тепер Демократична прогресивна партія не матиме більшості, й тому доведеться формувати коаліцію. Зрозуміло, що там будуть люди, які більш позитивно дивляться в бік Китаю", - пояснив політолог Ігор Рейтерович у ефірі 24 каналу.
Реакція Китаю
Перемога Лая є першим випадком в демократичній історії Тайваню, коли представника однієї і тієї ж політичної партії обрано на третій термін поспіль. Це - потужний негативний сигнал для Китаю, де не затрималися відреагувати.
Тож у Китаї заявили, що ДПП "не представляє острів". У заяві речниці китайського Управління з питань Тайваню Чень Біньхуа йшлося й про "неминуче возз’єднання" з островом. Пекін назвав вибори питанням "миру і війни", а Лая - "руйнівником миру". Крім того, Міністерство закордонних справ Китаю заявило , що "питання Тайваню є внутрішньою справою Китаю" і "основний факт, що... Тайвань є частиною Китаю, не зміниться".
Разом з тим, в у державних ЗМІ Китаю багато інформації про результати виборів на Тайвані - не було.
При цьому комуністичні лідери Китаю десятиліттями обіцяли "возз’єднати"країну з островом, проте не робили для цього достатньо рішучих кроків.
За словами експертів, нинішній китайський лідер Сі Цзиньпін зробив на це особливу ставку. Тепер йдеться не лише про політичний, економічний, а й про демографічний аспект, тобто - "національне омолодження"Китаю.
До речі востаннє, коли на Тайвані змінювався уряд і до влади прийшла ДПП, КНР перервала більшість комунікацій з Тайбеєм і відчутно посилила економічний, дипломатичний і військовий тиск на острів, нагадує Главком. Внаслідок цього Тайванська протока фактично була перетворена на одну з головних геополітичних гарячих точок у світі. Чи станеться так і цього разу?
Тож ще на початку 2023 року директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) США Вільям Бернс заявив: Китай потенційно готується до війни за Тайвань у 2027 році, хоча це не означає, що спроба вторгнення дійсно відбудеться.
"Нікого вже не дивує, що Китай залучає армію для залякування. І робить це все частіше і все охочіше", - цитує ВВС Браяна Харта з американського Центру стратегічних й міжнародних досліджень (CSIS).
Однак на думку Чонга Джа-Іана з Національного університету Сінгапуру, Пекін продовжуватиме тиск, та ймовірно утримається від ескалації, бо хоче залишити у своїх руках такий потужний інструмент впливу, як погрози вторгненням. За його словами, КНР потрібен час на владнання проблем із власною економікою.
За словами експерта з китайської політики з Австралійського національного університету Вень-Ті Суна, Китай також "може відкласти більш рішучу відповідь" на якийсь час - принаймні, до травня, коли Лай виголосить інавгураційну промову.
Що зміниться у світі
Євросоюз вітає вибори на Тайвані, а також усіх виборців, котрі взяли участь у них і підкреслює, що мир і стабільність у Тайванській протоці є ключем до регіональної та глобальної безпеки й процвітання.
"Наші відповідні системи управління ґрунтуються на спільній відданості демократії, верховенству права та правам людини", - йдеться у заяві офіційного представника зовнішньополітичної служби ЄС Петера Стано.
Але, незважаючи на те, що Тайвань є основним стратегічним партнером США разом із Ізраїлем (статус, на котрий нині претендує й Україна), Сполучені Штати нейтральні щодо незалежності Тайваню,- про це заявив президент США Джо Байден напередодні виборів, передає Reuters. А Конгрес США досі не проголосував за пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню.
Американські чиновники дещо занепокоєні схильністю Лая до різких заяв, як-от, до прикладу, про те, що він сподівається "увійти до Білого дому" як президент Тайваню, що порушило б "ймовірну червону лінію" для Китаю.
Втім після проведення виборів США збираються відправити до Тайваню неофіційну делегацію з колишніх американських чиновників: найімовірніше, це відбудеться до інавгурації Лая Цінде,повідомив 24 канал.
"Те, що Тайвань буде у фокусі Сполучених Штатів ще дуже довго - це очевидний факт, це не зміниться", -зауважив президент ГО Ліберально-демократична ліга України Артур Харитонов.
Водночас, як підкреслив відомий український журналіст Віталій Портников, перемога Лая Цінде на президентських виборах може парадоксальним чином дати "миротворчий" ефект - більший, ніж перебування на цій посаді лідеру Гоміньдану, товариська риторика котрого щодо КНР здатна лише заохотити Сі Цзиньпіна до рішучих дій. Як це було, наприклад, у випадку Ізраїлю (точніше, Нетаньяґу) та ХАМАСу.
"Як не парадоксально, кандидат від правлячої на Тайвані партії може стати навіть більш "безпечним", бо щодо його позиції у Пекіні, принаймні, немає жодних сумнівів", - зазначив Портников в інтерв’ю Радіо Свобода.
Таким чином, схоже, після тайванських виборів світ став навіть трохи стабільнішим. Але що з того Україні?
На думку Харитонова, світові конфлікти, зокрема ситуація на Тайвані, не можуть відвернути уваги Заходу від війни в Україні: наші союзники мислять стратегічно та розглядають усі війни, конфлікти, загострення як пов'язані процеси.
"Найбільша проблема нині полягає у тому, що 2024 рік - це рік зміни урядів, систем. Тому так багато різного роду викликів перед нами стоїть. Але говорити про те, що буде відвернута увага, якісь проблеми будуть в у більшому фокусі, а якісь у меншому - це неправильне мислення", - наголосив експерт.
Ірина Носальська