Власна "лінія Суровікіна". До чого готується Київ

Україна посилює свої фортифікаційні укріплення на кордоні від Росії до Польщі, а також на найгарячіших відрізках фронту.

Україна зводить оборонні укріплення вздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю і аж до кордону із західним союзником Польщею. Нові споруди дуже нагадують так звану "лінію Суровікіна" – тришарову систему окопів, танкових пасток і опорних пунктів, яку РФ використовувала на Запорізькому напрямку для стримування контрнаступу ЗСУ. Втім до чого готується саме Київ – читайте в сюжеті.

Захисна лінія

Нові укріплення мають глибокі траншеї, бетонні "зуби дракона" та підземні командні центри, пише видання The Telegraph.

Окрім цього українці повторюють і мінні поля, які свого часу завдавали значної шкоди підготовленим НАТО бригадам західних танків і бронетехніки, додає ЗМІ.

Зазначимо, що у зв’язку із облаштуванням цих оборонних рубежів уряд України виділив рекордну суму.

"Йдеться про 17,5 млрд грн, які будуть направлені на будівництво інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, відповідне обладнання та систему невибухових загороджень", – написав 19 січня у Telegram прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Що таке "активна оборона"

Водночас як пояснюють західні журналісти, українська оборона не може бути такою ж жорсткою, як російська "лінія Суровікіна" на півдні. Причина – потенційний наступ Сил оборони для деокупації захоплених територій.

"Хоча міцніші укріплення сповільнили би російські війська, зменшили би кількість українських військ, необхідних для оборони, але це також зменшило би амбіції Києва повернути собі окуповану територію", – зазначає The Telegraph.

"Якщо лінії залишаються статичними і взагалі не рухаються, це погано з політичної точки зору", – додає представник аналітичного центру Royal United Services Institute Едвард Арнольд.
Тобто мова йде про концепцію "активної оборони": утримання оборонних рубежів, зберігаючи наступальні дії в надії знайти слабкі місця, які можуть призвести до краху російських ліній.

Подібна тактика була під час контрнаступу у вересні 2022 року в Харківській області.

ЗМІ припускає, що укріплення ставатимуть складніше у глибину території, натомість лінії фронту залишатимуться гнучкими. За словами Арнольда, підтримка гнучкої лінії оборони дозволить ЗСУ тренуватися, а також забезпечить готовність, якщо виникне така можливість, для наступу.

"Статичний захист рідко є хорошою ідеєю для військових, тому що він ніби фіксує вашу власну здатність маневрувати", – сказав він.

Глибше на контрольовану Україною територію з’являються резервні позиції, що складаються з траншейної мережі та нових укопаних командних центрів. Там, де українці зайняли більш статичні оборонні позиції, вони розмістили серію укріплень на відстані менше півтора кілометри одне від одного.

Основна мета нападу

В Авдіївці, яка нині є головною наступальною метою російських військ, Україна розташувала свою головну оборонну лінію приблизно за 16 кілометрів. Тут ЗСУ також використовують ряд природних перешкод, зокрема, озера і річки.

Ще одне місто в Донецькій області – Покровськ захищається двошаровою системою траншей, що тягнеться навколо міста. Населений пункт знаходиться приблизно в 40 кілометрах від першої лінії фронту.

Найпотужнішою нова оборона може бути навколо Чернігова. За нещодавнім звітом агентства Reuters, на півночі українці зміцнили свої оборонні укріплення на 63%: вирили окопи та широкі протитанкові рови вздовж усієї північної смуги, через яку йшов російський наступ на Київ.

"У цій області ряди зубів дракона, бетонні конструкції для блокування танків і бронетехніки, вкриті клубками колючого дроту. Хоча немає очікувань, що цей район стане новим фронтом, статична оборона означає, що Україна може розгорнути основну частину своїх сил ближче до бойових дій", – резюмують у матеріалі.

"Успіх буде"

В свою чергу очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов анонсував, що у 2024 році успіх України буде більшим, аніж досягнення ворогів.

Водночас, відповідаючи на запитання журналістів, очільник ГУР відмовився робити сміливі прогнози на поточний рік.

"Ні. Я сподіваюся, що наш успіх буде більшим, ніж їхній", – стримано сказав він в інтерв'ю Financial Time.
 

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp