Коаліція безпілотників: як ЗСУ нищать інфраструктуру ворога

Bild пише про те, що Сили оборони України змінюють тактику: замість наступу почали активніше бити по військовій інфраструктурі росіян. Наскільки це може бути успішним та від чого залежить ефективність таких дій?

Агресор вже відповідає

Доволі зрозуміло, що на лінії фронту до ворожої військової інфраструктури належать військові угрупування та командні пункти, мережа укріплень, ближні військові склади, паливні бази, шляхи, транспорт, мости, залізничні колії та розв’язки тощо. Але у ворожому тилу не все аж так зрозуміло. Втім, за словами військового експерта Сергія Грабського, ЗСУ вражають лише військові цілі ворога.

Про те, що війна має вестися на території Росії нині говорять небагато і зазвичай у світлі атак безпілотників. Останні, правда, стають все масштабнішими. Наприклад, унаслідок атаки українських донів припинив технологічні операції завод Новатек з переробки газового конденсату в Усть-Лузі Ленінградської області. Безпілотники вдарили по об’єкту вранці 21 січня.

Порт Усть-Луга є одним з двох основних експортних джерел енергії з РФ у Балтійському морі, він розташований приблизно за 130 кілометрів на південний захід від Санкт-Петербурга та неподалік від кордону з Естонією.

Це - лише поодинокий випадок, але подібне нині трапляється "на Росії" майже щодня. Ми вже "бомбимо" не тільки російський Белгород, але й Курськ з Воронежем.

"За весь терор Росія буде відповідати - повинна відповісти. Без рішень Москви про початок цієї агресії, цього терору були б живі зараз тисячі й тисячі людей. І тому так важливо притягти Росію до повноцінної, справедливої відповідальності на всіх рівнях", - заявив президент України Володимир Зеленський 21 січня.

Президент також підкреслив, що на індивідуальному рівні має відповідати кожен воєнний злочинець та кожен терорист.

"І на рівні всієї держави-терориста - її активами і можливостями. Росія повинна відчути й запам’ятати назавжди, що найбільше від агресії втрачає саме агресор", - зауважив він.

Від дронів не сховатись

То чому росіяни так легко дозволяють себе "бомбити"?

Як відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), система протиповітряної оборони (ППО) в Ленінградській області РФ не впоралася, оскільки вона будувалася для відбиття гіпотетичних ударів з боку країн НАТО, а не проти атак з півдня.

Окрім того, російські сили використовують системи малої дальності, такі як Панцир, що не в змозі покрити всі важливі цілі без перекидання додаткових систем в цей район. В ISW також повідомили Тож продовження українських ударів в глибокому тилу Росії, може посилити тиск на російську ППО в цілому.

При цьому Ленінградський військовий округ наразі реформують, аби підготуватися до можливої війни проти НАТО. Й аналітики ISW припускають, що українські удари можуть спонукати російські війська передислокувати тут системи ППО ближнього радіусу дії та відтягнути їх від кордону з країнами-членами НАТО.

До речі, компактніша територія України у порівнянні з величезною Росією є у даному випадку нашою перевагою: ми більш ефективно здатні прикритися засобами ППО та РЕБ, що є недосяжним для ворога.

Все це прекрасно розуміють на Заході. Тож глава оборонного відомства Латвії Андріс Спрудс нещодавно заявив, що Рига домагається прогресу у створенні коаліції з десятків країн, аби озброїти українські війська "тисячами" нових безпілотників.

За його словами, це допоможе ЗСУ у війні, де безпілотники стали важливим елементом бойових дій.

"Головна мета-зробити все, щоб якомога більше цих безпілотників було доставлено в Україну", - цитує Спрудса видання Bloomberg.

Водночас Спрудс відмовився надавати подальші подробиці щодо цього проекту, сказавши, що "зараз ми перебуваємо на етапі, коли ми наближаємось до 20 партнерів".

Двобій безплотників: хто й де випереджає

Використання безпілотників стало основою багатьох успіхів України на полі бою, зокрема, у кампанії в Чорному морі, в ударах по Криму і по об’єктах в глибині території Росії.

Та наразі дрони все-таки ще найбільше сконцентровані вздовж лінії фронту.

"На прохання визначити найкращу зброю для знищення танків у своєму арсеналі, українські командири всіх рангів дають однакову відповідь: дрони з видом від першої особи (FPV), пілоти яких маневрують на землі, дивлячись на пряму трансляцію з бортової камери. Ці безпілотники зробили так, що бої "танк проти танка" залишилися в минулому", - пише видання Foreign Affairs.

Разом із тим ще у серпні минулого року видання The Economist з посиланням на джерело в оточенні українського головнокомандувача Валерія Залужного повідомило, що Росія на початку повномасштабної війни проти України мала перевагу 3:1 у тактичних безпілотниках, але тепер втратила її. Відомо, що сьогодні понад 40 компаній мають контракти з державою, а виробництво БпЛА зросло в десятки разів.

Західні ЗМІ також повідомляли, що Україна працює над далекобійними ударними дронами. Так, дрон Бобер нібито може літати на відстань 700-1000 км зі швидкість до 200 км/год та мати бойову частину вагою до 20 кг. Цей безпілотник нібито може змінювати висоту для проходження зон покриття ППО або зміни цілі та керується автопілотом.

"Якщо ці оцінки виявляться вірними, то виходить, що нашим конструкторам вдалось створити далекобійний дрон-камікадзе на значно досконалішому рівні, аніж іранський Shahed-131 (який має таку ж саму масу БЧ)", - акцентують спеціалісти.

Але при цьому з кінця 2022 року Росія використовує комбінацію з дронів свого виробництва Орлан-10 (розвідувальний) і Ланцет (ударний).

"На початку конфлікту Україна перевершила Росію за кількістю атак безпілотників, але вона не має комбінації безпілотників, яка б відповідала небезпечному новому дуету Росії", - визнає видання.

На додаток до цього, РФ мала переважаючі можливості в галузі радіоелектронної боротьби (РЕБ). Але на початку грудня 2023 року стало відомо, що Міноборони України допустило до експлуатації у військах нові зразки вітчизняних комплексів РЕБ, призначені для протидії ворожим БПЛА.

Однак російський проєкт з виробництва Shahed-136 у "особливій економічній зоні промислово-виробничого типу Алабуга у Татарстані, про котрий стало відомо у червні 2023 року, вже розрісся, мінімум, до двох виробничих ліній - й дає можливість ворогу виготовляти до 300 таких БПЛА на місяць.

"..Що на сьогодні вдалося Москві - це налагодження виробництва планеру - корпусу цих БПЛА. Їх уже виробляє Росія самостійно. Більше запчастин, деталей тепер йдуть з інших країн, тобто все не замикається лише на Ірані. Наша оцінка полягає в тому, що Російська Федерація здатна і вона вже виробляє або збирає безпілотні літальні апарати саме на своїй території", - розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький.

За словами Скібіцького, мета Москви - до 2026 року вийти на повний, замкнений цикл виробництва саме таких БПЛА на території Росії.

"Я не впевнений, що їм вдасться замінити або знайти російський аналог, наприклад, електронної бази - мікросхем, чіпів тощо. Але стартери, корпус, бойову частину, двигуни, інші елементи навігаційної системи на сьогодні РФ здатна виготовляти", - зазначив заступник начальника ГУР МОУ.

Задля випередження РФ, на думку військового експерта Романа Світана, нам треба переносити фронт на територію Росії - поки не пізно.

"Нам треба працювати з російськими тилами, Москвою, військовими об'єктами на глибину наших засобів поразок. Тоді у росіян будуть проблеми. Якщо у них почне горіти Москва, тоді дії військ РФ на нашій території не сильно впливатимуть на настрої всередині Росії, бо це вже будуть проблеми москвичів, а не тих росіян, які під контракт зайшли на наші території", - зазначив експерт у коментарі ТСН.

Ірина Носальська