Вчені "воскресили" динозавра, який жив 124 млн років тому

Результати можуть бути переконливим доказом того, як пір'ясті пір'я на протокрилах і хвостах використовувалися динозаврами та чому вони взагалі розвинулися у тварин.

Дослідники створили спеціального робота-динозавра, аби зрозуміти, як саме цей вид використовував свої протокрила. Про це пише IFLScience.

"Відомо, що багато мініатюрних непташиних динозаврів володіли крилами, проте перисте пір'я траплялося лише в однієї групи, що отримала назву Pennaraptora. Це пір'я було присутнє на їхніх протокрилах (примітивних крилах, занадто крихітних, щоб використовувати їх для польоту) і хвостах, часто забарвлених у контрастний малюнок. Функція протокрил у динозаврів досі викликає суперечки серед дослідників, автори дослідження вважають, що демонстрація оперення, імовірно, могла бути використана під час полювання, щоб виманити здобич із укриття", - кажуть вчені.

Відомо, що Pennaraptora були комахоїдними та всеїдними, а також використовували тактику залякування видобутку, щоб виманити її з укриття. Така поведінка все ще спостерігається в деяких птахів, які нині живуть, наприклад, каліфорнійської земляної зозулі (Geococcyx Californianus) і багатоголосого пересмішника (Mimus Polyglottos).

Прототипом роботизованого динозавра став пеннарапторський динозавр Caudipteryx, який жив на Землі близько 124 мільйонів років тому. Палеонтологи припускають, що його розміри иожна порівнгяти з розмірами павича.

"Результати дослідження свідчать про те, що 93% протестованих коників тікали, коли робот використовував протокрила, і лише 47% комах тікали, коли крила не використовувалися роботом. Також було виявлено значний зв'язок між білими плямами на крилах і пір'ям на хвості та ймовірністю того, що коники втечуть", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, раніше археологи знайшли останки істоти, зростом чотири метри. Передбачається, що це могла бути снігова людина.

Археологи знайшли морду динозавра, покриту шкірою

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp