Єдність чи розбрат: як українці оцінюють ситуацію в країні

Намагання створити внутрішні чвари та поляризувати українців за можливими лініями розколу лишається одним із основних інструментів Росії у війні - та чи вдається ворогові маніпулювати українцями.

Сіють паніку

Російські пропагандисти намацують найболючіші теми, які могли б нас зачепити, розгнівити, розсварити. Одна з них - обмін військовополоненими.

"Ворожі TG-канали поширюють інформацію про те, що з російського полону в Україну 3 січня повернулися 173 українці, а не 230, про що повідомляла українська сторона. За словами рашистів, Росія буцімто пропонувала обмін 300 на 300, але Україна начебто відмовилася. Насправді поширювана ворогом інформація - відверта брехня. Згідно з повідомленнями омбудсмана, СБУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та ГУР, додому вдалося повернути 230 українських героїв", - повідомив Центр протидії дезінформації.

Окрім цього, наголошується, що українська влада неодноразово заявляла про важливість повернення кожного полоненого в Україну та те, що робота з питань обміну проводиться щодня. Але країна-терорист навмисно поширює фейкові новини щодо обміну, щоб створити ілюзію, що нібито українській владі байдуже до своїх громадян, які перебувають у полоні. Мета цієї маніпуляції - викликати обурення всередині українського суспільства та дискредитувати владу.

Також звертається увага на фейк про закриття виїздів із Києва для "масового призову всіх чоловіків". Зокрема, йдеться про те, що, як повідомляють ворожі TG-канали, столична влада нібито закриває всі виїзди з міста, щоб почати масову мобілізацію всіх чоловіків.

"Як доказ, рашисти поширюють повідомлення Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області щодо закриття мосту через канал у Вишгороді! Насправді поширювана рашистами інформація не відповідає дійсності. Закриття мосту повʼязане зі стартом його капітального ремонту на дорозі Р-69 Київ - Вишгород - Десна - Чернігів, а не через масову мобілізацію. Поширюючи такі маніпулятивні та неправдиві повідомлення, рашисти намагаються посіяти паніку в українському суспільстві", - підсумовують у Центрі.

Це лише два приклади того, як російська пропаганда створює в Україні приводи для паніки. Насправді ж їх багато - хвора фантазія продукує такі "креативи" щодня.

Зміна настроїв за три роки

Раніше Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) уже публікував результати опитування стосовно того, чи вірять українців у різні наративи "розколу"("Захід утомився від України"чи "Влада готова на неприйняті компроміси"). В дослідженні, яке провели у грудні 2023 року, було поставлено  запитання: як самі українці оцінюють динаміку ситуації з єдністю країни - ми рухаємося до згуртованої політичної нації чи, навпаки, суперечності поглиблюються і ми йдемо до розколу? Опитування з таким самим запитанням КМІС проводив у 2020 році, тому є можливість оцінити, як змінилися настрої суспільства.

У 2020 році лише 35% українців вважали, що країна йде шляхом об’єднання, а 58%, навпаки, тодішню ситуацію сприймали як рух до розколу. Після широкомасштабного вторгнення погляди українців кардинально змінилися. Під кінець 2023 року більшість опитаних - 69% - дотримувалися думки, що українці потроху долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої політичної нації. Частка тих, хто бачить поглиблення суперечностей і розкол, скоротилася до 25%. Решта, 6%, не змогли визначилися зі своєю думкою.

Важливо, що у всіх регіонах більшість населення вважає, що українці долають внутрішні суперечності і йдуть шляхом згуртування. Відносно більше таких відповідей отримали на заході (74%) і в центрі (69%). Водночас і на Півдні та Сході переконлива більшість бачить згуртування в єдину політичну націю - відповідно, 66% і 65%.

Також, незалежно від мови спілкування вдома, більшість респондентів вважають, що українці долають внутрішні суперечності. Серед українськомовних респондентів частка таких респондентів дещо більша (75%), проте і серед російськомовних учасників опитування більшість (60%) оптимістичніша щодо єднання українців.

"Зшивання"країни

У КМІС звернули увагу на те, що формування єдиної української нації відбувалося і в 1990-х, і в 2000-х, і в 2010-х роках. Окупація Криму, війна на Донбасі та, зрештою, широкомасштабне вторгнення не створили українську націю, як дехто вважає, але безумовно значно прискорили процеси національного будівництва.

"За результатами численних опитувань ми бачимо долання регіональних відмінностей та дійсно процеси "зшивання"України від заходу до сходу, від півночі до півдня. Єднання українців - важливий фактор стійкості, завдяки якому Україна гідно протистоїть російській навалі. Важливо, що і більшість українців самі зараз відчувають національне єднання та "зшивання"країни. Потрібно як опиратися російським спробам провокувати розкол у суспільстві, так і самим українцям бути відповідальними та працювати на єдність країни", - вважає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

За його словами, відповідальність за збереження та посилення єдності є колективною:  відповідальні і влада, і опозиція, і бізнесмени, і журналісти, і громадські активісти, і загалом усі громадяни. У демократичному суспільстві завжди будуть дискусійні питання з різними точками зору та різними супутніми аргументами. Тому принципово важливо не вдаватися до "ідеологічної"поляризації, а зберігати відкритими та конструктивними канали комунікації.

"Один із найважливіших уроків визвольних змагань першої половини ХХ століття - без єдності неможливо досягти успіху. Ми розуміємо марнославні прагнення окремих представників влади та опозиції, окремих бізнесменів, журналістів та громадських активістів за будь-яку ціну довести свою правоту. Проте завжди краще доводити свою правоту у вільній єдиній демократичній Україні, ніж потім викладати свої міркування у мемуарах у вимушеному вигнанні за кордоном після поразки всієї країни", - підсумував Грушецький.

Опитування провели 29 листопада-9 грудня 2023 року методом телефонних інтерв’ю. В ньому взяли участь 1031 респондент у віці від 18 років - мешканці всіх регіонів України, крім АР Крим, які на момент опитування проживали на території України у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включалися жителі територій, що тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року, а також громадяни, які перебувають за кордоном.

Галина Гірак