Держборг України встановив новий історичний рекорд

Якими є причини зростання державного боргу нашої країни, чим це загрожує та як виправити ситуацію.

Держборг України збільшився за рік на 34 млрд дол. і встановив новий історичний рекорд. Наразі він вдвічі більший, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Чим це загрожує державі та населенню та чи здатна Україна сплачувати борги?

Чому борг зріс удвічі

Державний борг України за підсумками минулого року перевищив 5,5 трлн грн. Це вдвічі більше, ніж на початку повномасштабної війни. Наразі держборг встановив новий історичний рекорд.

За інформацією Міністерства фінансів України, державний та гарантований державою борг досяг 5 519,5 млрд грн (або 145,3 млрд дол. у валютному еквіваленті). За рік він збільшився у гривні на 35,4%, у валютному еквіваленті – на 30,4%.

У пресслужбі Мінфіну уточнили, серед донорів України були: Японія, ЄС, МВФ, Норвегія, Німеччина, США, Швейцарія, Світовий банк.

Частка зобов'язань у євро на кінець 2023 р. зросла до 32,32%, тоді як в американських доларах знизилася до 26,21%, у гривні - до 27,21%, у спеціальних правах запозичення - до 11,34%, у канадських доларах - до 2,26%, у єні - до 0,65%, у британських фунтах залишилася на рівні 0,02%.

Від початку повномасштабної війни основне зростання держборгу зумовлюється зовнішніми позиками від офіційних кредиторів.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, найбільший вплив на зростання заборгованості у 2023 р. мало отримання 18 млрд євро макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС. Це призвело до 55% зростання держборгу у гривні і до 61% – у валюті.

На зростання держборгу України також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, від уряду Канади.

Левова частка (близько 6/7) зростання усього держборгу 2023 р. була зумовлена збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/7) – за рахунок ОВДП.

Тож, від початку повномасштабної війни основне зростання держборгу зумовлюється зовнішніми позиками від офіційних кредиторів.

Загалом минулого року, Україна залучила 42 млрд дол. зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і здійснила рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Він висловив сподівання, що також будуть виконані плани надходження доходів з внутрішніх джерел, хоча зазначив, що у випадку митниці це “менш імовірно”.

Прогнози на майбутнє та чим загрожує великий борг

На жаль, прогнози щодо зростання боргу на майбутнє невтішні. Так, в МВФ прогнозують, що загальний державний борг України зростатиме до 98,6% поточного року та сягне пікового значення 100,7% у 2025-му, після чого очікується його поступове зменшення. Вважається, що борг понад 100% створює загрози для економіки.

Висхідний показник співвідношення державного боргу до ВВП призводить до неплатоспроможності країни, загрожує зменшенням довіри до неї на міжнародних фінансових ринках, збільшує витрати на обслуговування боргу. Наслідком зростання заборгованості може бути сповільнення економічного розвитку і зростання інфляції. Головним чинником зростання державного боргу є збільшення бюджетних витрат і, як наслідок, – бюджетний дефіцит.

Наявність високого боргу призводить до зубожіння країни. Адже чим більше коштів держава витрачає на виплату відсотків за боргом, тим менше залишається на соціальні потреби населення: освіту, інфраструктуру, охорону здоров’я тощо. Це значно погіршує якість життя. Крім того, можливий у цій ситуації дефолт, призводить до рецесії в країні та підвищує рівень безробіття.

“Це дуже небезпечна ситуація для української економіки. Це стан, який передує банкрутству держави. При такому стані речей вона не зможе виконувати обов'язків перед кредиторами, обслуговувати борги їй буде не під силу”, - каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна”.

Водночас треба мати на увазі, що 55% зовнішньої допомоги на фінансування бюджету надходить у вигляді довгострокових пільгових кредитів, що робить ситуацію не такою критичною, якою вона здається на перший погляд.

Крім того, за словами Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm загроза дефолту може виникнути й при нижчому співвідношенні боргу до ВВП, якщо немає можливості його рефінансувати. Тому не такий важливий рівень боргу, як можливість його сплачувати.

Вихід є

Деякі експерти вважають, що Україні потрібно негайно домагатися реструктуризації боргу.

“Треба, спираючись на форс-мажор у вигляді війни з РФ, вести переговори з кредиторами та добиватися списання боргу на кращих умовах і на довший термін. Потрібно досягти трьох позицій: списання 50% боргу, реструктуризації суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.”, - вважає Кущ.

Проблема ще й в тому, що після закінчення війни кредитори зможуть наполягати на виплаті всіх своїх боргів. Це зараз поки вона триває можна домовлятись про реструктуризацію, після закінчення війни це буде зробити важче.

Своєю чергою Гетманцев каже, що частину із зовнішнього боргу вже реструктуризовано. Перед офіційними кредиторами з G7 та Паризького клубу - до кінця березня 2027 р. А перед комерційними кредиторами (єврооблігації, ВВП-варанти) - наразі до серпня 2024 р. (але за програмою МВФ також заплановано продовження до 2027 р.).

“Це суттєво зменшує навантаження на бюджет: завдяки реструктуризації очікується економія на погашенні та обслуговуванні держборгу у 2024 р. у сумі 4,6 млрд дол., сумарно до 2027 р. - 14,8 млрд доларів”, - каже Гетманцев.

Також є сподівання на те, що Україна зможе повернутися на ринок зовнішніх запозичень.

“Завдання у нас ключове: не отримати дефолт; мати можливість запозичувати на ринку капіталу, нам така необхідність буде потрібна, я думаю, починаючи з 25-26 року; виконати зобов'язання в межах програми з МВФ, слідуючи нашим показникам щодо боргу ВВП, іншим показникам, які передбачаються на середньострокову перспективу”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Він  нагадав, що відстрочка з виплат за єврооблігаціями України спливає 1 вересня 2024 р.

“У нас є час, ми готуємо відповідні рішення”, – зазначив міністр, додавши, що поки що ще немає повної картини, але є кілька планів дій.

Вікторія Хаджирадєва