Джонсон спотикання: чи вдасться "дотиснути" допомогу США для України

Сенат США підтвердив законопроект про допомогу Україні для фінального голосування. Втім спікер Палати представників Джонсон вже заявив, що не поставить його на голосування, буцімто є більш нагальні питання.

Коли слона не помічають

Боротьба за виділення допомоги на військові потреби України у Сполучених Штатах триває.

На засіданні 8 лютого Сенат Конгресу США підтримав процедурне голосування за подальший розгляд законопроєкту про виділення додаткової допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню у розмірі 95,34 млрд. доларів. 10 лютого Сенат підтримав на голосуванні ініціативу розпочати дебати щодо цього законопроєкту. У неділю, 11 лютого, Сенат проголосував за подолання останньої процедурної перешкоди й наблизив ухвалення документу.

У вівторок, 13 лютого Сенат схвалив винесення на фінальне голосування законопроєкту, що передбачає виділення Україні 60,06 мільярдів доларів допомоги, 14,1 мільярда доларів - на допомогу Ізраїлю, а решту - Тайваню. Рішення було ухвалено 66 голосами "за" і 33 - "проти", передає агентство Reuters.

Тепер документ має надійти на розгляд Палати представників (ПП) Конгресу США, де домінують представники Республіканської партії.

Нагадаємо, нещодавно президент США Джо Байден звернувся до Конгресу США, наголосивши: в українських військ закінчуються боєприпаси на передовій, у той час як російські війська продовжують наступати. А тому Палата представників Конгресу повинна терміново схвалити законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню.

Водночас спікер Палати представників Майк Джонсон, схоже, у цій ситуації діє за принципом: "А слона-то я й не помітив". І вже заявив, що наразі не збирається виносити на розгляд підтриманий Сенатом законопроєкт, котрий містить допомогу Україні. Про це у вівторок, 13 лютого, повідомив американський журналіст Джейк Шерман в соцмережі Х (Twitter) з посиланням на слова самого Джонсона.

За словами Шермана, він запитав у Джонсона, чи той збирається винести на розгляд в Палаті законопроєкт Сенату.

"Зараз точно ні. Ми маємо справу з процесом асигнувань. У нас є негайні дедлайни, і саме на цьому зараз зосереджена увага Палати представників", - цитує журналіст спікера.

Проте демократи все ще сподіваються "загнати в кут" спікера Палати представників, що дасть змогу проголосувати за проєкт закону про допомогу для України.

Однак Сенат проголосував законопроєкт окремо від проблемного питання мексиканського кордону, на чому наполягали республіканці й особисто Трамп (котрий, швидше за все, буде номінований кандидатом у президенти на виборах у листопаді від Республіканської партії).

Попри це у його партії стався справжній бунт: 22 республіканці на чолі з лідером меншості в Сенаті Мітчем Макконнеллом утворила переважну більшість разом із демократами за ухвалення цього законопроєкту, пішовши таким чином проти Трампа.

Що стало причиною? Частину Республіканської партії збурили скандальні заяви 45-го президента США щодо спонукання Росії атакувати членів НАТО за часів його президентства, якщо ті не збільшать свої оборонні витрати, - повідомляє ТСН із посиланням на американські ЗМІ.

Світло у кінці тунелю

Водночас експерт Ради зовнішньої політики Українська призма Олександр Краєв оцінює просування у цьому питанні як "доволі значне та позитивне".

"Якщо раніше спікер Палати представників США Майк Джонсон та його оточення достатньо різко реагували на кожне голосування і нову пропозицію, то зараз від них коментарів майже немає. Ми бачимо, що всі запити, які вони ставили до цього пакету, були задоволені. Тобто з'явилося певне бачення, як це буде використовуватися. До Києва поїхала інспекція для перевірки використання Україною наданої допомоги. Також були поступки по кордону, фінансуванню кордону і по законопроєктах щодо кордону. Тобто поки що виглядає так, що шанс переламати Палату представників у нас є", - повідомив Краєв у коментарі Еспресо 12 лютого.

За словами експерта, обставини складаються так, що до кінця лютого Палаті потрібно вирішити це питання. ПП може скоротити це все до голосування по суті або до голосування про завершення дебатів і далі за сам законопроєкт.

"У протилежному випадку вони ризикують знову проштрафитися по прийняттю федерального бюджету. Це загрожує Америці серйозними економічними наслідками", - підкреслив Краєв.

Звісно, продовжив він, існують певні побоювання, що Майк Джонсон і трампісти у Палаті представників знову почнуть блокувати цей законопроєкт, торгуватися з адміністрацією Байдена та Сенатом, аби вибити собі більше поступок. Але надія є.

Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський у свою чергу прогнозує:Конгрес США все-таки ухвалить законопроєкт про допомогу Україні, але за умови додаткових поступок адміністрації президента Байдена республіканцям.

"Я приєднуюсь до тієї частини населення України, яка вважає, що врешті рішення (щодо фінансування допомоги Україні - ред.) буде позитивним, але вимагатиме ще якихось поступок з боку адміністрації (президента Байдена. - ред.), з боку Демократичної партії, і, можливо, йтиметься не про такі великі суми", - сказав Веселовський у інтерв’ю Радіо NV 14 лютого.

За його словами, заява спікера ПП Джонсона, що він у жодному разі не поставить цей законопроєкт на голосування, є риторичним прийомом.

"Це не означає, що він таки відмовиться - він просто буде відмовлятися ще якийсь час", - припустив дипломат.

При цьому він зазначив, що поступки, яких уже домоглися республіканці, цінуються в їхньому таборі.

Експерт також звернув увагу іна те, що Трамп, фактичний керівник Республіканської партії, увесь час змінює свою риторику, коли лає "демократів, Байдена і весь світ включно з колегами по НАТО". Раніше його позиція була зовсім жорсткою, але вона поступово розмивається - вже йдеться не про те, що "ніколи і нізащо ми на це не підемо, якщо не буде зроблено все щодо кордону", а про те, аби на допомогу Україні дали більше грошей європейці.

Важливими, за словами Веселовського, є ще декілька обставин: у питанні кордону з Мексикою нині є серйозні поступки, щодо юридичного переслідування Трампа теж присутнє певне гальмування. Й водночас дедалі більша кількість членів ПП розуміє, що в Україні справи йдуть доволі загрозливо.

"А втратити Україну, по суті, там ніхто не хоче", - підкреслив дипломат.

Ірина Носальська