Війна на випередження: чи в силах Китай допомогти Росії

Глава МЗС України Дмитро Кулеба нещодавно спілкувався з китайським колегою Ван Ї, той вчергове запевнив його, що Китай не допомагає Росії зброєю. Наскільки можна вірити цим словам, яка нині позиція КНР щодо війни?

"І я не я, і хата не моя"

Днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та глава МЗС Китаю Ван Ї у ході двосторонньої зустрічі на Мюнхенській конференції з безпеки обговорили шляхи відновлення миру в Україні, - про це Кулеба написав у соцмережі X.

"Я зустрівся зі своїм китайським колегою Ван Ї, щоб обговорити двосторонні відносини, торгівлю та необхідність відновлення справедливого та міцного миру в Україні", - повідомив очільник українського МЗС.

Водночас Ван Ї офіційно заперечив поставки озброєнь Росії для війни проти України.

"Китай "не використовує ситуацію в своїх інтересах і не продає летальну зброю в зони конфлікту або сторонам конфлікту", - йдеться у повідомленні МЗС КНР.

При цьому Ван Ї заявив, що його країна не була ініціатором і не є учасником "кризи в Україні", але сприятиме політичному врегулюванню.

"Китай не був ініціатором української кризи і не бере участі в ній. Однак це не означає, що ми сидітимемо, склавши руки, і спостерігатимемо за нею здалеку. Китай продовжуватиме сприяти мирним переговорам та пошуку політичного рішення", - заявив Ван Ї.

Дійсно, ракети і снаряди Китай Росії напряму не постачає, це робиться руками північнокорейців - китайських проксі, як стверджує чимало експертів. Але не менш шкідливим для нас є інший аспект їхнього співробітництва.

"Дані про торгівлю з відкритих джерел свідчать про те, що різке зростання імпорту товарів китайського виробництва, які мають важливе військове значення, відіграло ключову роль у здатності Росії зміцнити свою оборону на українській території та підтримувати її оснащення і постачання, щоб протистояти контрнаступу", - йдеться у свіжому звіті аналітиків Atlantic Council. 

Хто очікує на березі річки?

Тож у світі все менше вірять КНР на слово, й на новий рівень співпраці на тлі загроз збоку КНДР та Китаю минулого року вийшли США, Південна Корея та Японія. Зокрема, у серпні відбувся саміт цих трьох країн у Вашингтоні, де сторони домовились посилити співпрацю у сфері безпеки. Також почали проводитися тристоронні навчання, як це було у квітні минулого року. А у жовтні країни вперше в історії провели тристоронні повітряні навчання поблизу Корейського півострова.

Напружена конкуренція між Китаєм і США стала визначальною рисою Тихоокеанського регіону. Тож союзник США Австралія має намір збільшити чисельність свого військово-морського флоту більш ніж удвічі, за рахунок додаткових інвестицій у розмірі 7,2 млрд доларів - аби адаптуватися до нарощування військової присутності Китаю в Тихоокеанському регіоні, повідомляє Financial Times.

Але не військовим протистоянням єдиним: за повідомленням CNBC, Сполучені Штати розглядають нині можливість запровадження санкцій проти китайських компаній, котрі, вірогідно, допомагають Росії розпалювати війну в Україні. Обмеження можуть стати першими прямими санкціями проти Пекіна.

Так, член Комітету з міжнародних відносин Палати представників Конгресу США, сенатор-демократ Джеральд Конноллі заявив: законодавці розглядають такі плани після того, як нещодавно аналогічні заходи були запропоновані Європейським Союзом.

"Китай повинен зрозуміти, що аналогічні санкції, які починають реально діяти в Росії і впливають на російську продуктивність, економічні показники та якість життя, можуть бути застосовані й до Китаю. І, відверто кажучи, Китай може втратити набагато більше, ніж Росія", - попередив Коннолі.

Тож санкції США можуть істотно зашкодити китайській економіці, котра і так стагнує через сповільнене відновлення після COVID-19. І у Китаї це, схоже, добре розуміють: адже нещодавно ключовий для російських імпортерів банк Китаю Chouzhou Commercial Bank припинив операції з російськими та білоруськими організаціями.

"Через це у нас уже зірвалося кілька угод", - пожалівся роспропагандистам власник однієї з російських компаній.

Ще один інсайдер, котрий займається закупкою в Китаї обладнання для верстатів, заявив: у грудні в Chouzhou його повідомили про зупинку платежів за певним списком товарів, ввезення яких до Росії заборонено західними санкціями.

Україна - як хоче чи може - теж намагається відповідати цьому тренду, у результаті вже маючи "попередження" від Піднебесної: так, наприкінці січня агентство Reuters передало, що Китай погрожує Україні через внесення компаній країни до списку "спонсорів війни". Йшлося про Alibaba Group, Xiaomi Corporation, китайську національну морську нафтову корпорацію, а також про китайську корпорацію будівництва залізниць.

Втім пересічні українці, схоже, досі глибоко не усвідомлюють усієї небезпеки, бо в магазинах повно китайських товарів.

"Світ почав війну з Китаєм на випередження, поки - економічну та технологічну, інвестиції впали практично до нуля. Я геть не розумію українців, які купують щось китайське, геть", - обурився один з українців-користувачів соцмережі Facebook.

До чого тут Трамп?

Втім, схоже й частина американського політикуму недалеко від цього відійшла. Як зауважив політолог Петро Олещук у дописі для Укрінформу, в американській політиці є один цікавий момент, котрий поки що не відіграє особливої ролі, але з часом неодмінно "вилізе".

"Улюблена теза тієї частини республіканців, які рішуче виступають проти допомоги для України, є ідея, що ворог США - Китай, а не Росія. З останньою ліпше домовитися і "вирішити усі питання". Зокрема, такі ідеї обстоював Рамасвамі, який нещодавно зняв свою кандидатуру у президенти перед початком праймериз республіканців і підтримав Трампа. Він казав, що треба "домовитися"з Путіним про припинення союзу з Китаєм. Звісно, завдяки Україні. От такий "геніальний план".Залишимо поза увагою саму ідею укладання будь-яких домовленостей з політиком, що порушує ці домовленості уже 25 років. Як конкретно усі ці "теоретики-геополітики"від республіканців уявляють собі руйнацію союзу Китаю та РФ? І чи не думають вони, що про щось подібне міркувати вже занадто пізно?", - задається він питанням.

Однією з базових ідей кампанії Дональда Трампа є майбутня "торговельна війна" з Китаєм, продовжив експерт. Зокрема, Трамп планує запропонувати 60-відсоткове мито на китайські товари.

"Зрозуміло, що все це матиме дуже великі наслідки для світу. Подумаймо: чи буде на це якось відповідати Китай? Найімовірніше - буде. Як він це робитиме? Наприклад, за допомогою численних режимів, які у сучасному світі є повністю від нього залежними. Республіканці-ізоляціоністи так захопилися "реальною політикою", що геть проґавили формування "Вісі зла". Не як пропагандистського конструкту 20-річної давнини, а новітньої реальності. І там тепер і Іран, і всі проксі Ірану, і росіяни, і КНДР. І всі - пов'язані з Китаєм. Дуже дивно думати, що вони зможуть воювати з іранськими аятолами, ворогувати з китайськими комуністами, але дружити з російською владою. І вони, звісно, збагнуть помилковість та безперспективність своїх суджень. Але набагато пізніше. І зрозуміють, що підрив допомоги для України був не на користь, а на шкоду їм самим", - зауважив Олещук.

Ірина Носальська