Як торгує Україна, та які є прогнози на поточний рік

Корреспондент.net,  21 лютого 2024, 12:55
💬 0
👁 559

Експорт знижується, імпорт збільшується. Держстат підбив підсумки минулого року, а НБУ дав прогноз на цей рік.

Зовнішня торгівля України пішла в “мінуса”. Ми продаємо менше, ніж купуємо. В чому причини та чого чекати від поточного року?

Експорт просів, імпорт набирає обертів

За інформацією Держстату, експорт товарів з України скоротився минулого року на 18% порівняно з позаминулим. Водночас імпорт в нашу країну навпаки зріс майже на 15%. Загалом негативне сальдо зовнішньої торгівлі досягло 27,4 млрд дол.

За підрахунками Держмитниці сальдо зовнішньоторговельного балансу становило ті самі “мінус” 27,4 млрд дол.

Державна податкова служба, своєю чергою, надає трохи іншу інформацію: падіння експорту у 2023 р. досягло 19%, зростання імпорту – 7%.

Так чи інакше бачимо просідання торгівлі. Коефіцієнт покриття імпорту експортом минулого року склав 0,57, тоді як позаминулого він був на рівні 0,8.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює той факт, що минулого року, Україна експортувала менше, ніж позаминулого блокуванням “зернового коридору” з боку РФ та блокадою на завезення деяких сільськогосподарських товарів з боку Польщі, Угорщини та Словаччини.

“Умови торгівлі були неприйнятними через блокування “зернового коридору” Росією та недружні дії країн-сусідок з ЄС”, - каже експерт.

Не сприяли зростанню нашого експорту й світові ціни на товари, які ми продаємо. 

Так, в НБУ кажуть, що ціни на основні товари українського експорту значно знизилися, порівняно з  рівнями 2022 р., що негативно впливало на валютні надходження. Згідно з індексом ФАО, протягом усього 2023 р. спостерігалося падіння цін на основні продовольчі товари у світі (зернові, м'ясо, молочну продукцію, олії).Через скорочення експорту економіка України недоотримала приблизно 5 млрд дол. валютного виторгу.

Наші торгові партнери

За підсумками минулого року експорт до Євросоюзу досяг 64%, імпорт із ЄС – 51%, експорт до США, Канади, Азії та Африки скоротився до 32%, імпорт із цих країн зріс до 47%, частка СНД у зовнішній торгівлі скоротилася до 4% та 2% відповідно.

“Попри проблеми з торгівлею з сусідніми країнами ЄС, які виникли через блокування кордону фермерами та перевізниками, ЄС загалом залишається нашим основним торговим партнером”,- каже Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm.

Якщо ж аналізувати експорт-імпорт по країнах, то в ЄС Україна найактивніше торгує з Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Францією, Словаччиною, Румунією, Чехією, Болгарією та Італією. В Азії головні торгові партнери – це Китай, Індія та Туреччина. В Африці торгує переважно з Єгиптом. На американському континенті ключові партнери – США та Канада, а також Мексика.

Чим торгує Україна?

За інформацією Держстату, в експорті України, як і раніше, лідирує продукція сільського господарства -  зернові культури, тваринні та рослинні жири, харчові продукти. На другому місці - мінеральна продукція -  руди, сірка, крейда, вапняк, цемент. На третьому місці -  деревина. На четвертому - продукція хімічної промисловості. На п’ятому - промислові товари - товари домашнього вжитку, дитячі іграшки, спортивний інвентар.

Серед імпортних товарів, які завозяться в Україну, переважають паливо, наземний транспорт, літальні апарати, електрообладнання та електричні машини, ядерні котли та реактори, недорогоцінні метали та харчові продукти.

У структурі зовнішньої торгівлі, за інформацією  Держмитниці, маємо зміни. Так, на 7% скоротився експорт і на 17% зріс імпорт продовольчих товарів та сільгосппродукції; більш ніж на 60% впав експорт і майже на 40% імпорт паливно-енергетичних товарів; на 35% знизився експорт і на 15% зріс імпорт продукції хімічної галузі; на 35% скоротився експорт і на 30% збільшився імпорт металургійної продукції; на 32% зменшився експорт і на 24% зріс імпорт машин, обладнання та транспортних засобів.

Загалом зовнішньоторговельний товарообіг минулого року скоротився на 4% порівняно з позаминулим роком– зі 104 млрд долл. до 99,4 млрд дол.

Прогнози на поточний рік

Щодо ситуації з торгівлею поточного року, то, згідно з прогнозами, ситуація суттєво не зміниться.

Так, у прогнозі НБУ йдеться про те, що експорт товарів разом із послугами цього року проти минулого зросте приблизно на 5%, імпорт – на 3%. Зовнішньоторгове негативне сальдо за товарами та послугами у 2024 р. становитиме 37,6 млрд дол.

Своєю чергою МВФ в оновленому меморандумі між Україною та фондом дає прогноз експорту товарів на 2024 р. в 41 млрд дол. (+13% до 2023 р.). Прогноз імпорту складає 70,3 млрд дол. (+11% до 2023 р.). При цьому негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту поточному році поглибиться ще на 7,3% – до 29,4 млрд дол.

Великою перешкодою для українського експорту продовжують залишатись логістичні труднощі.

“Україна і досі не може повноцінно використовувати морські коридори для вантажоперевезень, до того ж  блокуванням кордону між Україною та Польщею не припиняється, а навпаки посилюється та розповсюджується не лише на автомобільні шляхи, але й на залізницю”, -  каже Охрименко.

На його думку, за результатами цього року нам навряд чи вдасться продати на експорт більше, ніж минулого.

Тотальна блокада українсько-польського кордону може нашкодити Україні сильніше, ніж раніше. Якщо за минулих акцій протесту більше втрачали українські імпортери, то тепер протестувальники хочуть перекривати не лише автомобільні, а й залізничні пункти пропуску, що збільшить втрати саме експортерів. Насамперед - з видобувної галузі. Якщо блокаду не буде скасовано, Україна не дорахується 7,7 млрд грн.

Таку цифру озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Йдеться про втрати в дохідній частині лише до кінця лютого.

“Якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця, бюджет країни втратить 7,7 млрд грн надходжень”, – зазначив нардеп.

Загалом видання Mind, проаналізувавши ситуацію, прийшло до висновку, що зовнішня торгівля України у 2024 р. залежатиме від: загальносвітової ситуації із цінами на продовольство (їх зростання підтримає український експорт); вирівнювання та нарощування логістики, особливо важлива ситуація на західному кордоні; інтенсивності атак (ракетами та дронами) на інфраструктуру, портову насамперед; ситуації на валютному ринку: різка девальвація може спричинити зростання валютних надходжень експортерів, але придушить внутрішній попит, вдарить по конкурентоспроможності виробників і збільшить їхні витрати.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: торговля экспорт Импорт НБУ блокирование