Український бізнес адаптувався до війни

Більшість малих та середніх підприємств відновили свою діяльність та нарощують темпи розвитку до довоєнного рівня.

Більшість досліджень щодо розвитку бізнесу в Україні свідчать про те, що він продовжує поступово відновлюватися попри агресію Росії проти України. Водночас, звісно, є й проблеми. Як вони вирішуються та які перспективи є у бізнесу на майбутнє?

Бізнес відновлюється

За інформацією дослідження програми розвитку ООН в Україні станом на кінець минулого року відновилась діяльність 82% малих та середніх підприємств, які зупиняли роботу через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

“Протягом минулого року майже 91% мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) відновили діяльність. Вони були змушені призупинити роботу у 2022 р. через воєнні дії. До кінця року їх лишилося понад 82%”,- йдеться в дослідженні.

Крім цього, компанії поступово нарощують темпи довоєнного рівня навантаження потужностей - у середньому зараз вони використовують їх на 53,4%. Згідно з опитуванням, до кінця поточного року бізнес планує наростити показник до 56%, а за наявності попиту - збільшити оборот на 50%.

Якщо говорити про збитки через російську агресію, то у більшості компаній заявили, що вони становлять до 100 тис. дол. Найбільше війна вплинула на будівельну сферу та переробну промисловість, а найменше - на агропромисловий та телекомунікаційний сектори, а також на сферу обслуговування.

Щодо регіонального розрізу, то підприємства зі східних та південних регіонів України зазнали в 1,5 раза більших збитків, ніж із західних.

“Чим далі від лінії фронту, тим краще розвивається бізнес і тим більші зарплати платить своїм співробітникам”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Кожен другий підприємець заявив, що його бізнес не виживе без допомоги держави. Вони переконані, що позики, програми працевлаштування, зниження податків і гранти стали вирішальними для виживання. За час дії воєнного стану в Україні видано 46 240 доступних кредитів на загальну суму 185,9 млрд грн.

“Загалом малий та середній бізнес має стриманий оптимізм щодо прогнозів на 2024 р. Серед головних ризиків, які впливатимуть на комерційну діяльність цього року вони назвали: непередбачувану ситуацію, низький попит та дефіцит робочої сили. Проте у плани компаній не входить подальше скорочення персоналу, а це вказує на потенціал економічного відновлення”,- резюмують дослідники з ООН.

Проблеми українського бізнесу

Попри те що ситуація порівняно з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну покращилась, український бізнес продовжує стикатись з проблемами.

Втрата ринків збуту, дорогі кредити, мобілізація працівників, дефіцит енергоресурсів - найбільші проблеми для українського бізнесу під час війни.

Серед викликів, що постають перед українськими підприємцями фахівці також називають: знищенні логістичні шляхи, дефіцит транспортних засобів, необхідність у перегляді стратегій продажів та маркетингу, нестачу фахівців через мобілізацію та виїзд українців за межі країни, втрату ринків збуту, обмежене зовнішнє і внутрішнє інвестування тощо.

Серйозним викликом стала й окупація частини територій, через яку компанії тимчасово втратили доступ до своїх виробництв і складів.

“Бізнесу на окупованих територіях, щоб не гаяти час та не втрачати клієнтів, потрібно намагатись релокувати підприємства”,- впевнений Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.

Водночас український бізнес шукав і продовжує шукати шляхи розв’язання проблем

Щоб не закривати підприємства деякі бізнесмени були вимушені переналаштовувати внутрішні процеси та вдаватися до кризового менеджменту. За інформацією Європейської бізнес асоціації (ЄБА), 37% опитаних, вимушено скоротили персонал та збільшили обсяг роботи для працівників, які залишилися, змінивши їх функціональні обов’язки. Своєю чергою 44% компаній вдалися до адаптації свого асортименту товарів і послуг до потреб ринку. Більшість компаній перейшли на короткострокове стратегічне планування.

Крім цього, українські підприємці поставили перед собою пріоритетні завдання над якими вони працюють. Серед них: розширення клієнтської бази та цільової аудиторії (63%),

адаптація стратегії та фокусу бізнесу під актуальні потреби ринку (25%), пошук нових логістичних шляхів і постачальників (23%), пошук фінансування, інвестицій або нових партнерів (22%), вихід на міжнародний ринок (21%).

Як бачимо, потреби та поведінка споживачів змінилися, а це безпосередньо впливає на те, що саме потрібно бізнесу для повноцінного відновлення функціонування. Тому більшість опитаних компаній вважають найактуальнішою задачею пошук нових клієнтів.

Плани на майбутнє

Водночас, попри проблеми, з якими через війну щодня стикається український бізнес, за інформацією ЄБА 76% підприємців планують розширення свого бізнесу.

Для цього більшість планує використати власні кошти, серед опитаних лише 33% покладаються на кредитування та гранти.

Крім того, бізнес України покладається на рішучі дії з боку держави для стабілізації економіки та підтримки українських підприємств.

“Держава має знизити свою роль у бізнесі, та переглянути чинні інструменти, які використовуються для регулювання та контролю на актуальність та ефективність. Оскільки на сьогодні в Україні зафіксовано трохи менше ніж 1000 інструментів державного регулювання бізнесу, що зв'язують руки підприємців, які щоденно намагаються вистояти та зберегти власну справу”, - кажут експерти ЄБА.

Згідно з опитуванням сайту з пошуку роботи work.ua, у 2024 р. ТОП-5 пріоритетів бізнесу залишилися без змін. У фокусі уваги пошук нових ринків збуту та клієнтів (54%компаній), збереження команди у повному складі (44%), збереження поточних ринків збуту та клієнтів (36%), розширення команди (28%) та збереження оплати праці (24%). Також ключовим пріоритетом 22% компаній вважають збільшення оплати працівникам та забезпечення безпечних умов праці (21%). Для 26% компаній пріоритетним є також масштабування бізнесу.

На думку власників підприємств, у найближчі 2-3 роки витривалість, стресостійкість та гнучкість будуть користуватися найбільшим попитом. Так вважає 68% опитаних компаній. Також у топ-5 навичок увійшли критичне мислення (59%), аналітичне мислення та інноваційність співробітників (53%), емоційний інтелект (46%), розв'язання складних проблем (38%). Роль лідерства та соціального впливу посилюватиметься: чим більше невизначеності, тим більший попит на нього.

Вікторія Хаджирадєва