Країни, що допомагали РФ обходити санкції, припиняють співпрацю

Китайські, індійські, турецькі компанії тощо через санкційний тиск йдуть з РФ. Як це позначиться на її економіці.

Новий 13-пакет санкцій ЄС та нові обмеження США вдарили по великим компаніям країн, за допомогою яких Росія обходила санкції. Через це вони починають розривати  економічні зв’язки з  країною-агресоркою. Як це вплине на її економіку?

Китай встромляє ніж у спину РФ

Довгий час Захід обмежувався лише попередженнями Китаю накласти санкції на його компанії за підтримку РФ. Але в новому пакеті ЄС він нарешті наважився внести до санкційного списку й китайські компанії. У другу річницю вторгнення РФ в Україну Європейська комісія (ЄК) ввела нові торговельні обмеження щодо трьох великих компаній, розташованих у Китаї. Їх звинувачують в підтримці військових дій Росії в Україні. Китайські юридичні особи вперше потрапили під санкції ЄС у зв’язку з підтримкою агресії Росії в Україні. Раніше ЄС вже пропонував внести до санкційного списку кілька китайських компаній, але ці пропозиції були відхилені через опір деяких країн-членів та після того, як Пекін надав запевнення, що не порушуватиме санкцій.

Через побоювання, що санкції можуть торкнутися і їх, китайські компанії починають припиняти співпрацю з РФ. Так, деякі з найбільших банків Китаю повністю припинили вести справи з Росією. Серед них  головний китайський банк - Chouzhou. Він відомий тим, що сприяв російському імпорту.

“Цей крок Китаю удар, який можна порівняти з підривом “Північних потоків”, - сказав Максим Калашніков, Z-патріот, один з ідеологів війни з Україною.

Ще три найбільших банків Китаю - Commercial Bank of China, China Construction Bank та Bank of China теж припинили вести справи з російськими організаціями, які потрапили під санкції.

Ймовірно, їхній приклад наслідуватимуть й інші фінансові установи.

Після запровадження санкцій через початок повномасштабного вторгнення в Україну жодна з країн світу не підтримувала РФ настільки активно, як Китай. Його лідери на першому етапі війни навіть заявляли, що підтримка Китаю “не матиме кордонів”. Проте, враховуючи те, що в самому Китаї посилюються економічні проблеми, схоже на те, що підтримка починає занадто дорого коштувати Піднебесній. Стратегічне партнерство Китаю з Росією “без кордонів” дуже довго допомагало диктатору РФ Володимиру Путіну вести війну з Україною. Проте через два роки після початку агресії РФ, зобов'язання, які взяв на себе Китай щодо підтримки РФ, пішли всупереч із національними інтересами самої Піднебесної. В результаті ставка Росії на те, що Китай замінить Захід як економічний партнер і врятує її від санкцій, починає давати збій.

Калашніков визнав, що Росія сьогодні дуже залежить від імпорту з Китаю.

“Це створює “фантасмагоричну картину”, коли на рівні Сі Цзіньпіна Китай визнав РФ стратегічним партнером, але після візиту делегації Мінфіну до США чомусь приєднався до західних санкцій. Після цього в ділових колах вже серйозно заговорили про можливий логістичний колапс та проблеми в економіці”, - сказав він.

Лазівки перекриваються

ЄС вже давно почав говорити, що для підсилення санкційного тиску, необхідно перекрити лазівки, за допомогою яких РФ обходить санкції. І ось нарешті є результати такої політики. На російську економіку починають впливати наслідки вторинних санкцій. Через це треті країни, які допомагали РФ, починають з неї йти. Так, з початку 2024 р. банки Туреччини розірвали майже всі фінансові зв'язки з Росією. ОАЕ також почали йти з російського ринку. Кіпр, який був відомий в минулому тим, що був притулком для багатіїв з РФ, оголосив, що розпочинає співпрацю зі спеціалістами з фінансових злочинів із ФБР для боротьби з ухиленням від санкцій. Своєю чергою Індія, яка донедавна була великим імпортером дешевої російської нафти,  почала скорочувати закупівлі через збільшення цін. У січні поточного року імпорт знизився на 35% порівняно з піком минулого року.

Проти компаній з таких країн, як Сербія, Таїланд, Казахстан та Шрі-Ланка теж запроваджено експортні обмеження в новому пакеті ЄС. Їх звинуватили у постачанні комплектуючих російському ВПК, у тому числі, для будівництва ракет та безпілотників. В цих країнах теж починають задумуватись над тим, чи варто співпрацювати з Росією.

Тож, попри думку скептиків, санкції проти Росії працюють. Час і твердий тиск мають вплинути на російську економіку.

УВ РФ назрівають проблеми на ринку нерухомості

Проблеми в економіці РФ є не лише через санкційний тиск.  Дешева іпотека тисне на фінансову стабільність, але російська влада не хоче скорочувати програми напередодні президентських виборів.

Щоб заспокоїти втомлене від війни населення, Росія видала своїм громадянам мільярди доларів дешевих кредитів на купівлю нового житла. Ці гроші зараз створюють несподівану проблему для економіки – “житлову бульбашку, що швидко зростає”. Про це пише The Wall Street Journal.

Зростання цін на житло разом зі стрімким зростанням інфляції призвело до розбіжностей серед російського керівництва. Центральному банку потрібно підтримувати фінансову стабільність. Водночас Кремль намагається зміцнити народну підтримку напередодні президентських виборів 2024 р.

Голова Центрального банку Росії (ЦБР) Ельвіра Набіулліна, вже закликала до згортання частини субсидованих іпотечних програм. Вона попередила, що вони підривають зусилля, спрямовані на зниження інфляції.

“Якщо уряд не зробить субсидовані іпотечні програми обмеженими і цілеспрямованими... вплив ключової ставки на економіку значно послабиться, і, отже, нам, можливо, доведеться тримати ставку вищою довше”,– сказала Набіулліна.

Своєю чергою президент РФ Володимир Путін заявив, що планує продовжити популярну іпотечну програму, яка пропонує знижені ставки для сімей з дітьми, до кінця наступного року.

За даними WSJ, росіяни різко підвищили інтерес до іпотеки після вторгнення Росії в Україну, коли банки почали пом'якшувати стандарти кредитування. Обсяги іпотеки цього року зросли на 72%, до майже 70 млрд дол. і вже встановили новий річний рекорд. Більшість ставок за кредитами значно нижчі за ринкові, завдяки державній підтримці.

The Wall Street Journal зазначає, що популярність дешевих іпотечних кредитів допомогла домогосподарствам переїхати до більш сучасного житла, а розвиток будівництва сприяв зростанню економічної активності.

Однак високі витрати й кредитування призвели до ознак перегріву економіки. Уряд стикається зі зростанням витратат, відшкодовуючи банкам різницю між ринковою ставкою за іпотечними кредитами. Крім того, є ознаки того, що багато позичальників не зможуть виплачувати кредити, а банки будуть обтяжені боргами, це призведе до того, що житлова бульбашка може луснути й наробити проблем в економіці.

Вікторія Хаджирадєва