Шкільні обіди: чому 40% дітей не харчуються в освітніх закладах
У Бучі почала функціонувати перша в Україні фабрика-кухня, яка готує обіди для школярів. Скільки ще планують побудувати таких закладів і як втілюватимуть реформу шкільного харчування там, де нині немає взагалі ніяких їдалень?
Фабрика-кухня з 10 тис. порцій їжі щодня
Першу фабрику кухню в Бучі, побудовану за кошти американського мецената Говарда Баффета, офіційно відкрили в грудні минулого року. Це важливий крок у розвитку системи харчування дітей, по суті, початок нової епохи.
"Ще до вторгнення, проводячи аудит шкіл, ми виявили, що не кожен заклад мав належні потужності, щоб готувати якісну їжу для дітей. А після того, як сотні наших шкіл було розбомблено, знищено Росією, повноцінне харчування опинилося під іще більшим питанням. І проєкт фабрики-кухні, яка готувала б на школи кількох громад, став особливо актуальним. Менш як рік тому на цьому місці був пустир, а ми з меценатом паном Говардом Баффетом піднімали перший символічний ківш землі, відкриваючи будівництво. І ось сьогодні ми на вже завершеному будівництві першої в Україні фабрики-кухні, у Бучі", - зазначила ініціатор проєкту перша леді Олена Зеленська.
Основні споживачі продукції фабрики-кухні в Бучі - 30 закладів освіти Бучі та ще трьох громад: Бучанської, Немішаївської, Бородянської.
"Це окреме підприємство, на якому здійснюється приготування, шокове охолодження (до температури +3°С - +5°С) готових страв та доставка в охолодженому вигляді до навчальних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку. На його виробничих потужностях буде можливість виготовляти до 10 тисяч порцій їжі в день та забезпечувати якісним харчуванням 30-40 навчальних закладів (це число залежить від кількості учнів, які в них навчаються). При цьому діти як у великому місті, так і в маленькому селі отримуватимуть однакові поживні страви", - повідомляється на сайті проєкту з втілення реформи шкільного харчування "Знаїмо".
Фабрики-кухні - модель, розроблена та затверджена в межах впровадження реформи шкільного харчування у 2020-2022 роках. Її особливість - не лише в масштабах, але й у забезпеченні дотримання високих стандартів якості та вимог НАССР (системи аналізу і контролю критичних точок і ризиків, які можуть виникати під час будь-якого виробничого процесу, пов'язаного з продуктами харчування, яка працює в ЄС).
Харчується 60 % дітей, майже половина - безкоштовно
У планах - побудова ще кількох фабрик-кухонь. Найближчим часом заплановано будівництво подібного комплексу в Лозовій на Харківщині.Коли працюватимуть два таких потужних виробництва з приготування їжі для школярів, вони нагодують дітей із 60-80 шкіл. А всього у нас 12 604 закладів середньої освіти. Як у них харчуються школярі?
Аналіз впливу повномасштабного вторгнення на систему шкільного харчування показав, що в 2022-2023 навчальному році (порівнюючи з попереднім) кількість дітей, які харчуються в школах, скоротилася вдвічі та становила приблизно півтора мільйона учнів (за даними "Інституту освітньої аналітики"), 48 % з них отримували їжу безплатно, повідомив Веб-ресурс НУШ.
У цей час вдвічі більше дітей внутрішньо переміщених осіб отримували в школах безплатне гаряче харчування - порівняно з 2021-2022 навчальним роком, коли безкоштовними обідами забезпечували 24 857 таких школярів.
За результатами опитування, проведеного в грудні 2022 року, у якому взяв участь 61% закладів загальної середньої освіти, з’ясували, що в середньому в школах харчувалися 60% учнів (38 % - за кошти батьків, 22 % - безплатно, а 40 % не харчувалися взагалі).
Основними причинами, через які школи не можуть організувати харчування під час очного навчання, названі:
- проблеми з електропостачанням та іншими комунікаціями;
- проблеми з постачанням продуктів харчування;
- відсутність достатнього фінансування в місцевому бюджеті;
- відсутність харчоблоку чи їдальні;
- повітряні тривоги;
- перепрофілювання їдалень під укриття.
Що планують змінити
Згідно з ухваленою Стратегією реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, заплановано вирішити проблеми:
- з браком коштів у місцевих бюджетах для виконання всіх норм харчування в закладах освіти;
- з підвищенням вартості харчування через інфляцію, тому через зниження платоспроможності батьків все менше учнів відвідують шкільні їдальні;
- з втратою постачальників продуктів або послуг з організації харчування через нерентабельність для суб’єктів господарювання, віддаленість територій, пошкодження автошляхів та інші ризики для ринку в умовах повномасштабної війни;
- з застарілістю або пошкодженістю внаслідок воєнних дій обладнання та харчоблоків. Опитування показало, що з-поміж майже 8 тисяч шкіл 301 заклад освіти зазнав пошкоджень або руйнувань приміщення харчоблоку внаслідок воєнних дій, ще 232 - втратили обладнання через воєнні дії та/або окупацію;
- з перешкоджанням організації шкільного харчування енергетичної кризи та повітряних тривог;
- з потребою в додатковому навчанні працівників закладів освіти та підприємств, що надають послуги з організації харчування закладам освіти у зв’язку з впровадження нових норм харчування, складанням та виконанням меню.
"Маємо дійсно велику проблему з виділенням коштів регіонами на харчування дітей. Тому що кожна громада самостійно ухвалює рішення. Тож виходить так, що станом на початок 2024 року сума на харчування однієї дитини в різних громадах може коливатися від 12 до 95 гривень. Це катастрофічна нерівність. За нашими підрахунками, ця цифра мала би становити не менше 35-40 гривень за вартість продуктів, які потрібно покласти одній дитині в тарілку для того, щоб забезпечити усю поживну цінність відповідно до вимог реформи", - пояснив керівник проєктного офісу Реформи шкільного харчування, голова правління Національної асоціації громадського харчування Орест Степаняк.
У планах на 2024 рік передбачено, що:
- у Iкварталі школам нададуть рекомендації про встановлення нижньої межі вартості харчування на одну дитину;
- у лютому та згодом у серпні має бути розглянута можливість залучення коштів до місцевих бюджетів для забезпечення харчування в закладах освіти дітей пільгових категорійу вигляді субвенції з державного бюджету;
- у березні розглядається питання про розширення переліку категорій дітей, яких забезпечуватимуть безплатним харчуванням;
- у квітні визначатимуть потреби закладів освіти, зокрема щодо модернізації харчоблоків, а також переглядатимуть рівень оплати праці працівників їдалень і шкільних медсестер;
- у травні розроблятимуть навчальні матеріали для оновлення стандарту професійної (професійно-технічної) освіти з професії кухар закладу освіти;
- у серпні буде створено інтерактивну карту потреб в організації харчування в закладах освіти та визначать попередній перелік шкіл, які потребують відновлення та/або модернізації харчоблоків, також проводитимуть навчання тренерів центрів підвищення кваліфікації кухарів;
- у вересні стартує підготовка здобувачів освіти за професією кухар закладу освіти;
- у грудні розроблять орієнтовне чотиритижневе сезонне меню, яке передадуть школам, та інтерактивну мапу "Ділимося досвідом" про кращі практики впровадження реформи шкільного харчування.
Крім того, впродовж 2024 року проводитиметься просвітницька робота. Серед учнів 1-4 класів поширять інтерактивні навчальні матеріали "Бокси здорового харчування". А для підлітків створять ігри, вікторини, онлайн-ресурси, квести, які формуватимуть навички критичного мислення для протидії маркетинговим маніпуляціям із просування нездорової їжі.
Галина Гірак