Два підриви, символ Запоріжжя. Історія ДніпроГЕСу

 

Російські війська обстріляли найбільшу українську гідроелектростанцію – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У станцію було як мінімум вісім попадань, зокрема пошкоджено опору та підкранові балки. Після цього на об'єкті спалахнула пожежа. Загалом на Запоріжжі Росія випустила щонайменше 20 ракет. Росія прагнула повністю вивести гідроелектростанцію з ладу, але цього не сталося.

 

Ключове значення

 

Дніпровська ГЕС - це перша гідроелектростанція, яка була побудована на річці Дніпро, і п'ятий (передостанній) ступінь Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, до якого входять Київська ГЕС (Вишгород), Канівська (ГЕС Канів), Кременчуцька (Світловодськ), Середньодніпровська (Каменське) ГЕС або ДніпроГЕС (Запоріжжя), Каховська ГЕС (Нова Каховка, повністю зруйнована 6 червня 2023 року в результаті підриву росіянами).

 

ДніпроГЕС розташована у Дніпровському районі Запоріжжя. Потужність станції до вторгнення Росії становила 15786 МВт.

 

Дніпровська ГЕС складається із двох електростанцій, які утворюють єдиний комплекс гідротехнічних споруд, розташованих під однією греблею:

 

- Дніпровська ГЕС-1 (10 гідроагрегатів із турбінами радіально-осьового типу;

 

- Дніпровська ГЕС-2 (8 гідроагрегатів: 6 з турбінами поворотно-лопатевого типу, 2 з пропелерними турбінами).

 

Гребель ДніпроГЕС складається з 49 опор, які зверху з'єднані монолітним залізобетонним мостом. Довжина греблі – 760 метрів, а висота – 60. У тілі бетонної греблі проходить тунель (потерна), який необхідний технічному персоналу для спостереження за станом тіла бетонної греблі.

 

Дамба утримує води Дніпровського водосховища, яке ділиться на дві частини: верхню “річкову”, між Каменським та Дніпром (80 км), та нижню – “озерну”, між Дніпром та ДніпроГЕСом (90 км). Спорудження водосховища створило умови для наскрізного судноплавства Дніпром від гирла до Києва і вище. Водами водосховища затопили 10 порогів та близько 40 кам'янистих уступів Дніпра.

 

Максимальна глибина водосховища перед дамбою ГЕС – понад 60 м, а площа Дніпровського водосховища – 410 км².

 

Двічі підривали під час війни

 

Будівництво Дніпровської ГЕС розпочалося у березні 1927 року, а за п'ять років її вперше ввели в експлуатацію, до 1939 року вона досягла всієї потужності.

 

Під час Другої світової війни 1941 року ДніпроГЕС зупинили. НКВС СРСР підірвало греблю ГЕС після отримання інформації про прорив німецьких військ. Після вибуху в греблі виникла пробоїна завдовжки 175,5 метрів та заввишки 21,2 м. Шестиметрова хвиля затопила прибережні території. Внаслідок підриву загинули тисячі людей, точну кількість жертв встановити не могли.

 

Німецькі окупанти частково відновили ДніпроГЕС та запустили її в роботу. У 1943 році під час відходу німецькі війська зруйнували машинний зал, щитову стінку та греблі ГЕС. З 1944 до 1950 року йшли відновлені роботи.

 

Наслідки атаки

 

Незважаючи на значні пошкодження, завдані під час ранкового ракетного удару з боку Росії, енергетикам вдалося запустити в роботу частину обладнання ДніпроГЄСу, проте електроенергію станція поки що не виробляє.

 

Продовжується огляд пошкоджень для з'ясування та оцінки масштабів збитків.

 

На думку енергетиків, необхідно повністю відновлювати машинний зал та електричне обладнання станції. Імовірно, ГЕС-2 ДніпроГЕСу певний період не зможе працювати або функціонуватиме в обмеженому режимі.