Куди далі вломиться РФ: чому Литва - під особливою загрозою
Росія збирається мобілізувати 300-тисячне військо. Куди воно може піти, аби вбивати і грабувати, для яких сусідніх країн, окрім України, здатне становити небезпеку? Чи можливий новий наступ на Харків?
Через коридор до НАТО
Незважаючи на те, що 90% бойових дій нині відбувається на сході, Україна має підготувати "значний особовий склад" та мати резерв серед військових для того, аби зривати контрнаступальні дії російської армії, - підкреслив президент Володимир Зеленський.
"Питання щодо росіян про 300 тисяч мобілізованих - не факт, що це кінцева кількість військових, яких вони мобілізують. Також згідно з інформацією нашої розвідки, до 1 червня вони мають бути готовими мобілізувати 300 тисяч", - зазначив Зеленський у нещодавньому своєму інтерв’ю телемарафону Єдині новини.
Куди ж може вдарити цими доволі значними силами ворог?
"Схід - це зараз основний театр бойових дій, з Білорусі немає загрози для Києва. З білоруської сторони прикриття українсько-білоруської кордону здійснюють 1800 осіб. У Білорусі знаходиться 400 вагнерівців, котрі навчають білоруських військових, але безпосереднього зв’язку з кордоном там немає. Єдине, що цікаве - у Білорусі запроваджують смс-повістки, раніше такого не було. Проводяться постійні навчання. І поряд з тим, що Лукашенко збирається будувати військову базу у Гомелі, це дійсно може сприйматися, як підготовка до війни. Путін давно його до цього підштовхує, але він намагається маневрувати", - повідомив на своєму YouTube-каналі керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Водночас самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна готується до війни. На думку Лукашенка, на Білорусь нібито чиниться "військовий тиск" через Польщу, Литву, Латвію та дислоковані там війська НАТО.
Й Мусієнко вважає, що справжня загроза з боку Росії за допомоги Білорусі існує насамперед для країн Балтії (де загальна сума кількості власних військових складає нині всього декілька десятків тисяч "штиків"), найбільше - для Литви. Метою може бути Сувалкський коридор - малонаселена територія на кордоні між Литвою та Польщею, через яку країни Балтії пов'язані з рештою ЄС. Його ще називають одним із "найнебезпечніших місць на землі", де вкрай висока ймовірність військового зіткнення між Росією та НАТО.
Разом із тим, за інформацією Мусієнка, у Брянській, Курській та Білгородській області нині зафіксовано разом близько 30 тисяч російських військових - чого, звичайно, недостатньо для ударного угрупування. Але треба уважно слідкувати за динамікою.
Втім балтійські країни сидіти склавши руки й очікувати на росіян - не збираються: зокрема, Міноборони Литви спільно з Латвією збираються будувати військовий полігон, - про це нещодавно заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, повідомляє LRT.
Отримають вони підкріплення й від інших країн НАТО. Недарма Москва вже негативно відреагувала на те, що у Литву з 8 квітня почали прибувати німецькі військовослужбовці (їхня кількість досягатиме приблизно 5 тисяч - ред.), котрі проводитимуть навчання та збори у цій балтійській країні.
Не Балтією єдиною?
Усі готуються до ескалації Росії на європейському напрямку, однак досить ймовірним є інший - а саме казахстанський, що є нині абсолютно незахищеним, - вважає український суспільний діяч, викладач у Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар.
"Довгий кордон існує лише на папері, і так само армія. Я про це писав ще у 2014. Тоді я згадував й іншу тодішню точку вразливості - Азербайджан, але з того часу це стала точка сили. Водночас Казахстан не зробив для своєї безпеки майже нічого", - зауважив він на своїй Facebook-сторінці
Пекар також наводить думки з цього приводу казахської науковиці, історикині Айнаш Керней, що підтверджують його точку зору.
"Тема війни щільно увійшла до нашого інформаційного поля. Не лише журналісти, а й президент заговорив про ймовірність війни. Для всіх очевидно, що йдеться про можливу агресію з боку Росії. Це підтверджують і російські спікери різного рівня та мастей. Підтверджують своїми погрозами та недвозначно висловленими намірами (Шойгу, Гурулєв). Отже, цей порядок денний має стати одним із провідних як у нашому інформаційному полі, так і на закритих нарадах", - пише у свою чергу вона.
За словами Керней, для реалізації своїх імперських планів Росія може спробувати нацькувати на Казахстан тюркські народи що нині входять до склад РФ.
"Пам'ятаючи про досвід України і знаючи сумнівну репутацію нашої армійської верхівки, а також її вишкіл у РФ і тісні контакти з російською армією, припускаю, що казахстанські генерали можуть зіграти за сценарієм Москви. Більше того, за певних умов місцева влада захоче "утилізувати" пасіонарну частину қазақського народу, а потім "зупинить війну шляхом переговорів", розраховуючи збирати лаври. Інший варіант полягає в тому, що місцева влада просто покроково здасть країну (що робиться зараз, особливо в економіці, ідеології), будучи залежною від Росії. Не слід виключати впровадженість (чи контроль) ФСБ у всі структури влади. Шантаж та підкуп, враховуючи кримінальність чиновників, цілком спрацюють", - прогнозує вона.
Втім Керней впевнена, що прості казахи здатні несамовито опиратися російській окупації і закликає готуватись до цього заздалегідь.
А тим часом у Харкові...
Втім це поки лише теорії. Однак РФ бомбить наш Харків вже сьогодні. А російські пропагандисти не ховаючись, прямо говорять на телеканалах про те, що Харків треба знищити - "бо місто має для українців дуже велике моральне значення, й взяття або руйнування Харкова буде мати гнітючий вплив на українське суспільство".
"А я вважаю, що волю цього народу треба ламати через коліно", - заявив один із них (уривок з відповідного ефіру можна переглянути у Telegram-каналі публіциста і журналіста Олександра Невзорова).
То чи може країна-агресор наважитись на новий наступ у цьому напрямку?
Аби розпочати наступ на Харків, оточити його й розгорнути міські бої, російським військам потрібне угруповання чисельністю щонайменше 500 тис. осіб, повністю штатно укомплектоване технікою, і резерв щонайменше 100−150 тис., - розповів військово-політичний експерт групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.
"Під час наступу на Авдіївку російські окупаційні війська задіяли в піковій фазі 80 тис. осіб. У резерві було близько 15 тисяч. Компенсація незворотних втрат (200-х) перевищила 20 тисяч. Таким чином, у п’ятимісячному наступі на Авдіївку на площі 29 квадратних кілометрів було задіяно близько 120 тисяч людського ресурсу. І це я навіть не став підраховувати компенсацію санітарних втрат (300-х) протягом усього наступу", - сказав Коваленко у коментарі Укрінформу.
На його думку, вкрай сумнівно, що подібне угруповання зможе прорватися до міста-мільйонника через лінії оборони, котрі були сформовані там після деокупації.
"Харків значно більше і професійніше угруповання (елітні підрозділи) не змогло ні захопити, ні оточити на самому початку повномасштабного вторгнення до України. Тут діяла російська перша танкова армія, повністю укомплектована по техніці. І вони нічого не змогли", - нагадав експерт.
За словами військового експерта Михайла Самуся, російський наступ у травні-червні можливий лише за тієї умови, якщо росіянам дійсно вдасться прорвати фронт і створити умови, аби піти накатом з тих вихідних позицій, що у них зараз є. А в України, відповідно, не з'являться ті можливості, про які ми говоримо з нашими західними партнерами.
Тож Росія зараз надзвичайно ризикує, згрібаючи усіх цих мобілізованих і намагаючись пожвавити наступальні дії, - вважає Олександр Мусієнко.
"Маючи більше озброєння, в України буде більше можливостей наносити ворогові втрати і створити хоча б локальні умови для контрнаступальних дій українських військ. Але це, звичайно, залежить від наших партнерів", - резюмував він.
Ірина Носальська