В Україні є попит на робочу силу, через це зростають зарплати

Кого шукають працедавці, скільки готові платити, як це впливає на добробут українців та споживчий попит.

На сайтах з пошуку роботи збільшується кількість вакансій. Це свідчить про стійкий попит на робочу силу. Через це починають зростати зарплати. Кому та скільки платять в Україні?

Ринок пошукача

Зараз ринок праці вигідний шукачам праці. Через брак фахівців роботодавці готові платити більше тим, кого не вистачає. У Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за квітень 2024 р. йдеться про те, що зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 р.

Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу.

На думку експертів НБУ, пропозиція робочої сили залишається обмеженою, у тому числі через подальшу міграцію.

“Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію.”, -  йдеться в огляді.

До речі, кількість мігрантів за межами України з початку 2024 р. станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6.5 млн осіб.

Своєю чергою експерти порталу з пошуку праці Work.ua кажуть, що активність шукачів у відгуках на пропозиції роботи від початку 2024 р. знижується.

“І хоча це явище відповідає сезонним тенденціям, у нього є й інші причини. Так, особливо помітний спад зафіксовано після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці березня”, - кажуть експерти порталу.

Тренд дефіциту кваліфікованих кадрів укріплюється.

“Серед тих, кого бракує багато представників робітничих спеціальностей: кухарів, швачок, слюсарів, монтажників. Пояснюється це тим, що багато чоловіків пішло на фронт, а жінок виїхало з країни”,- каже Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці. 

Де більше пропозицій?

За інформацією Work.ua від вересня 2023 р. лідерами за пропозиціями стали: “Сфера обслуговування”, “Робочі спеціальності, виробництво”, “Продаж, закупівля”, “Роздрібна торгівля”, “Логістика, склад, ЗЕД”, “Готельно-ресторанний бізнес, туризм”, “Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки”, “Транспорт, автобізнес”, “Медицина, фармацевтика”, “Бухгалтерія, аудит”.

Водночас з часом рівень зайнятості, за прогнозами, лише зростатиме. Так, за підрахунками Міністерства економіки, рівень зайнятості в Україні до 2032 р. має зрости на 67%. Стратегія розвитку ринку праці в Україні має враховувати появу на ньому значної кількості людей уразливих категорій: переміщених осіб, осіб з інвалідністю та людей зрілого віку.

Водночас, загалом найближчим часом український ринок праці перебуватиме у досить статичному стані: в основних секторах економіки не очікується як різкого зростання вакансій, так і сплеску звільнень. Втім, компанії, які мають намір змінювати кількість співробітників, все ж таки є. Як і ті, що готові розширювати штат.

За інформацією НБУ, керівники підприємств будівництва та торгівлі налаштовані на незначне збільшення чисельності працівників. А в промисловості та сфері послуг очікують скорочення персоналу.

У кого зростають зарплати

Через дефіцит кадрів посилюється тиск на заробітні плати в бік підвищення.

“Через невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили збільшується тиск у бік підвищення заробітних плат як з боку пошукачів роботи, так і роботодавців. Додатковий вплив мало підвищення мінімальної заробітної плати на початку року.”, - йдеться в огляді НБУ.

Через збільшення зарплати добробут українців зростає так само, як і їх купівельна спроможність.

“Зростання зарплат, значні обсяги витрат бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців, індексація пенсій (з березня) і підвищення виплат, прив'язаних до мінімальної зарплати, сприяли збільшенню доходів домогосподарств, що, зі свого боку, підтримує споживчий попит”,- кажуть в НБУ.

В Україні за роботу деяким спеціалістам навіть без досвіду готові платити близько 30 тис. Через брак кадрів роботодавці знижують критерій відбору та ще й готові платити великі гроші.

Так, на сайтах з пошуку роботи можна знайти вакансію комплектувальника із зарплатою від 20 тис. до 30 тис. грн., досвід роботи бажаний, але не обов’ящковий. 

Часто шукають адміністраторів та обіцяють безкоштовно навчити професії, а платити готові  від 25 тис. до 35 тис. грн.

Потрібні на ринку праці і  менеджера з продажу. Обіцяють платити до 35 тис. грн. Пошукачам також пропонують  безкоштовне навчання та співпрацю на зручних умовах. 

Затребуваними на ринку є й продавці-консультанти. Їм готові платити від 25 тис. грн до 40 тис. грн. Досвід роботи не є обов’язковим.

Часто шукають також автомийників. Їм пропонують зарплату від 15 тис. грн до 40 тис. грн. І також обіцяють навчити, якщо немає досвіду.

На думку Пашкіної, надалі варто очікувати зростання зарплат. За її словами, оскільки багато хто з роботодавців задумується про активний підбір персоналу, ситуація може бути оптимістичною для працівників – їм піднімуть зарплату, аби втримати.

Водночас, загалом, за інформацією порталу з пошуку роботи work.ua, у березні розмір середньої зарплати не зріс – і залишився на рівні 20 тис. грн. Рейтинг найвищих зарплат (крім керівних посад та IT-галузі) очолили військові – спеціалістам у Силах оборони України у березні платили в середньому 70 тис. грн.

Регіональний розріз

У 13 областях України ринок праці показує цілковите відновлення і пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 р. За інформацією Work.ua саме в цих областях бачимо також і найбільший приріст пропозицій роботи у березні: Тернопільська (+11%), Закарпатська (+8%), Полтавська (+7%), Кіровоградська (+7%), Хмельницька (+6%).

Щодо областей-лідерів за кількістю вакансій, то тут вперше за довгий час зміни не були синхронними. Адже у чотирьох із них вакансій побільшало, а от в одній кількість роботи незначно скоротилася: Київська область - 34 964 вакансії, +5% до лютого;

Львівська - 9 250, +4%; Дніпропетровська - 9 231, +3%;

Одеська - 6 541, +4%; Харківська - 3 563, -0,5%. Зменшення кількості вакансій на Харківщині повʼязано з обстрілами енергетичної інфраструктури наприкінці березня 2024 р.

Вікторія Хаджирадєва