Реєстр Оберіг: яке містить фото і яку інформацію вносять лише за згодою

Єдиний електронний реєстр Оберіг створений для збору, зберігання, обробки та використання персональних даних військового обліку кожного призовника, військовозобов'язаного та резервіста віком від 17 до 60 років.

Історія створення

Парламент ухвалив Закон про єдиний електронний реєстр призовників та військовозобов'язаних ще в березні 2017 року. Він передбачав створення уніфікованої автоматизованоїінформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) з електронним реєстром обліку військовозобов'язаних українців.

Міноборони своїм наказом № 94 затвердило порядок ведення реєстру, який формально запустили 28 березня 2022 року. В грудні того ж року Кабмін ухвалив постанову № 1487, якою визначено деталі запуску системи.

У вересні 2023 року в Міноборони підписано накази про те, що взаємний автоматичний обмін інформацією з іншими відомствами. А в жовтні 2023-го міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що Оберіг уже функціонує та наповнений більш ніж на 90 %.

Власником реєстру та, відповідно, персональних даних в ньому,є Міноборони,  розпорядником - Генштаб, адміністраторами - обласні ТЦК, а наповнювати даними його мають районні та міські центри комплектування. Доступ до інформації в реєстрі має також СБУ та Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

Що Міноборони знаєпро військовозобов’язаних

Цьогоріч цей закон оновили: 16 січня 2024 року парламент ухвалив, і президент уже підписав закон №10062 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану".

Відповідно до цього закону, реєстр Оберіг тепер має містити таку інформацію про військовозобов’язаних:

- прізвище, відомості про зміну прізвища;

- власне ім’я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені;

- по батькові (за наявності);

- дата народження;

- місце народження;

- стать;

- місце проживання та перебування;

- номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

- дані батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) - за згодою військовозобов'язаного;

- інформація про членів родини (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія і номер паспорта, дата видачі, податковий номер - за згодою військовозобов'язаного;

- реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, термін дії);

- відомості про громадянство (зміну громадянства);

- інформація про смерть особи або визнання її померлою чи безвісно відсутньою;

- дані щодо обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною або поновлення дієздатності;

- зайнятість (код підприємства, місцезнаходження його, посада, страховий стаж);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків - ІПН;

- оцифрований образ обличчя особи;

- відомості про переміщення на ТОТ (дата, напрямок);

- реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, рівень, професія, галузь знань, спеціальність);

- відомості про встановлення та зміну групи інвалідності;

- інформація про результати медоглядів, які проводять для визначення придатності до служби;

- відомості про судимість, її зняття чи погашення;

- дані про адміністративні правопорушення;

- унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі;

- відомості про статус ветерана війни;

- дані про володіння іноземними мовами;

- інформація про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

- проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

- реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган видачі, строк дії, категорія);

- інформація про посвідчення тракториста-машиніста, документи, що дають право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, посвідчення члена палубної команди, свідоцтво пілота;

- відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

- інформація, за наявності, про ВПО;

- дані про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації;

- відомості про проходження альтернативної служби;

- інформація про участь у бойових діях.

У Кабміні вважають, що Оберіг має зменшити кількість помилок внаслідок людського фактору і заощадити ресурси держави та людини завдяки цифровізації. Він також запобігає корупції. Зараз Міноборони разом з партнерами працюють над створенням електронного військового облікового документа - витягу з реєстру, який свідчитиме про обліковий статус громадянина: де саме він стоїть на обліку, чи придатний до служби тощо.

А найближчим часом Оберіг почне отримувати інформацію з нового джерела - Пенсійного фонду України.

"Ми вже зробили, по суті, обмін із базовими реєстрами, з реєстрами Мін'юсту, з реєстрами Державної податкової служби. Зараз на черзі Пенсійний фонд. Це теж дуже важливо, тому що ми будемо бачити трудовий шлях або професійний шлях військовозобов'язаного, зможемо робити мобілізацію більш смарт, зможемо робити рекрутинг і так далі",- зазначила заступник міністра оборони Катерина Чорногоренко в інтерв'ю порталу Мілітарний.

За її словами, це робиться для того, щоб прибрати в ТЦК черги, усунути необхідність подавати ксерокопії на уточнення даних, і взагалі - зробити цей сервіс зручним, дуже схожим на єдиний державний портал електронних послуг Дія: людина зможе уточнити інформацію відносно себе, актуалізувати її і зрозуміти, які саме дані є про неї в реєстрі. Взаємодія громадянина з державним реєстром Оберіг полягатиме в тому, що військовозобов’язаний створюватиме запит про уточнення, які дані наразі перебувають у реєстрі щодо нього, і якщо побачить неактуальну інформацію, зможе подати дані для уточнення її, завіривши електронним підписом, а співробітники ТЦК оновлять її.

Заступник міністра оборони зазначила, що запустити всі функції реєстру планують до кінця 2024 року.

Відповідальність за персональну інформацію

Той факт, що занадто багато персональної інформації буде зібрано в одному реєстрі, занепокоїв правозахисників.

"В жодній країні світу не існує таких великих за обсягом реєстрів, який планує створити наша держава. При цьому всі дані про особу зберігаються на сервері веб-сайту, і при бажанні людини видалити свій профіль і персональні дані з загального доступу через пошукові системи, фактично ці дані видаляються лише для користувача, а в мережі вони залишаються. Це порушує право людини "бути забутим" (right to be forgotten), що регламентується GDPR  (General Data Protection Regulation) Загальним Регламентом щодо захисту персональних даних осіб в межах Європейського Союзу", - вважає юрист Центру стратегічних справ Української Гельсинської спілки з прав людини Максим Войнов.

Крім того, він нагадав, що дозволено використання закордонних "хмарних технологій" для зберігання і обробки даних з реєстру. І у випадку кібератаки повна інформація про громадян України може легко опинитися в руках третіх осіб, держав і організацій, у тому числі й громадян РФ. Тому цей реєстр потребуватиме надзвичайного захисту.

Ще однією з небезпек, на думку Войнова, є людський фактор. Наприклад, якщо посадовець, відповідальний за внесення інформації до реєстру, недобросовісно виконає свій обов’язок і неточно внесе дані з документів. Потім, при перевірці особи, до неї можуть виникнути питання щодо достовірності документів, якщо будуть орієнтуватися виключно на інформацію з реєстру. Такі ситуації можуть призвести до свавілля органів державної влади та порушення фундаментальних прав громадян.

Галина Гірак