Не стріляй: осуд ударів по російських НПЗ та "стурбованість" нашими ТЕС

Заява глави Пентагону Ллойда Остіна про те, що Україні краще не бомбити російські НПЗ, викликала шквал обурення. Ще дивнішими виглядають ці слова на тлі того, що Росія нині просто нищить українську енергетику.

Вибіркова заборона та її неочевидні причини

Чутки про те, що Сполучені Штати невдоволені українським "самоврядуванням" у виборі цілей для ударів наших дронів на території РФ з’явилися далеко не вчора.

Україна тим часом продовжувала бити по нафтопереробних підприємствах ворога, досягнувши відчутного успіху: за оцінками міжнародних експертів, росіяни втратили більше 10% своєї нафтопереробки. Бензин у РФ напередодні посівної та вірогідного весняного наступу в Україні (котре, звісно, потребуватиме більше дизелю для танків та авіакеросину для бомбардувальників) - подорожчав. На горизонті замаячив його дефіцит, тож ворогові довелося похапцем бігти по допомогу до Білорусі та Китаю.  

При цьому країна-агресор, звісно, щосили гучно волала у дусі "а нас-то за что". І не лише у вуха власному плебсу - через пропагандистські ЗМІ. А й брудними вустами своїх "дипломатів"на усіх можливих міжнародних майданчиках, намагаючись переконати у цьому довірливу західну публіку.

А українці тим часом продовжували бити й бити по російських НПЗ. Росіяни волали. Американці нібито обережно попереджали, що цю історію треба завершувати.

Аналітикам лише залишалося здогадуватись, чи дійсно були ті вказівки Україні від "старшого американського брата", чи ні. Проте прямий доказ американських "рекомендацій" таки з’явився. 9 квітня не будь-хто, а сам міністр оборони США Ллойд Остін висловив сумніви у необхідності українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

"Ці удари можуть мати зворотній ефект з точки зору глобальної енергетичної ситуації. Україні краще переслідувати тактичні і оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу", - сказав Остін на засіданні комітету Сенату США з питань збройних сил.

Коментарі Остіна були вмить розкритиковані сенатором-республіканцем Томом Коттоном, який звинуватив адміністрацію в тому, що вона перешкоджає ефективним діям України з політичних міркувань.

"Мені здається, що адміністрація Байдена не хоче, аби ціни на газ підвищувалися в рік виборів", - заявив Коттон.

Але згодом про те, що "російська нафтогазова інфраструктура - це цивільна інфраструктура" заявила помічник міністра оборони США Селеста Валландер.

"У нас є побоювання з приводу нанесення ударів по цивільних об'єктах. Це суверенне рішення України, але ми висловлюємо цю стурбованість",- зауважила вона під час засідання у Палаті представників американського Конгресу.

Котрий, нагадаємо, нині знову вирішує питання надання Україні 60 млрд критично необхідної військової допомоги.

Чому НПЗ Росії - легітимні військові цілі

Втім генсек НАТО Єнс Столтенберг у свою чергу заявив, що Україна має повне право на самооборону- а це, зокрема, передбачає й завдання ударів по військових цілях ворога за межами країни.

На пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом у Брюселі на початку квітня Столтенберг акцентував, що Україна використовує своє законне право на самооборону, визначене Статутом ООН.

Він відмовився вдаватися в деталі розвідданих, але зазначив, що Україна може вражати військові цілі, котрі є загрозою для її безпеки.

Разом із тим політолог та викладач КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Олещук вважає, що про свою мотивацію американці багато чого не договорюють.

"Удари по російських НПЗ радикально вплинуть на ціни на нафтопродукти у світі? Ви ж самі на ці нафтопродукти накладали санкції. А от на вивезення нафти удари по НПЗ не впливають. У газетній публікації доводилася якась схема, що, начебто, росіяни шантажують США зупинкою транзиту казахської нафти. Якось у це теж не дуже віриться", - розмірковує він у блозі для NV.

Загалом скидається на те, що адміністрація Байдена та кремлівські "товарищи" ведуть зараз якісь переговори і активно торгуються, - припускає він.

"І росіяни просто "попросили" американців допомогти їм вирішити проблеми з українськими ударами по НПЗ. Бо для росіян це, очевидно, і справді дуже болюче та неприємно. Американці, очевидно, допомогти не проти. Тим більше, що їм, схоже, і правда не хочеться, щоб щось впливало на ринок нафтопродуктів", - пояснив експерт свою точку зору.

А заборонити РФ нищити нашу енергетику - слабо?

При цьому у березні країна-агресор Росія відновила удари по енергетиці України. Після масованих атак найважча ситуація у Харкові та області, де було сильно пошкоджено Зміївську ТЕС та ТЕЦ-5.

Під ударами ворога регулярно знаходяться Харківська, Львівська, Київська, Одеська, Запорізька області.

Внаслідок цих атак, зокрема, була повністю зруйнована Трипільська ТЕС під Києвом, а Центренерго втратило 100% генерації.

"Ситуація в енергетиці поки не катастрофічна, а критична, але ми в кроці від гіршого сценарію. Треба зрозуміти, що завдяки російському ракетному терору, який не планують зупиняти в Кремлі, ми скоріш за все вимушені будемо жити у ві‌ялових вимкненнях. Після спілкування з фахівцями галузі та експертами, вважаю, що треба негайно оголошувати в енергетиці надзвичайний стан і запроваджувати всі необхідні міри. Окрім того час не лише провести зміни в системі керівництва та управління галуззю, а й розібратися, як та на що були витрачені гроші, які офіційно були виділені на забезпечення безпеки об'єктам енергетичної інфраструктури", - написав у соцмережі нардеп VIII скликання Борислав Береза.

Про "ексзистенційну загрозу для народу України" заговорили вже й у вічно дрімаючій ООН.

"Це неприпустимо. Напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру заборонені міжнародним правом. Вони повинні припинитися негайно, і ми продовжуємо їх засуджувати, де б вони не траплялися", - наголосив 11 квітня заступник генсека ООН Мирослав Єнча.

Європа, здається, якось намагається вгамувати Кремль: так, Європарламент заблокував рішення щодо фінансування Європейської Ради, вимагаючи надати Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, - повідомив колишній прем'єр-міністр Бельгії та євродепутат Гі Верхофстадт у своєму Х (Twitter) теж 11 квітня.

У тій самій соцмережі й навіть того самого дня посол США в Україні Бріджит Брінк заявила:

"Сьогодні ми підписали угоду про надання Україні 138 мільйонів доларів на модернізацію критично важливої системи протиповітряної оборони".

А днем раніше Держдеп США дав дозвіл на продаж Україні військової продукції на 138 мільйонів доларів для забезпечення критичного ремонту та запасних частин для ракетних систем Hawk.

Чи допоможуть ці "пожежні" заходи - сказати важко. Поки ж зрозуміло одне: Європа, котрій тимчасово нічого не загрожує, має на бойовому чергування близько сотні Patriot, у  США загальна кількість таких батарей - шістдесят. Україна ж для захисту просить у партнерів усього сім комплексів.

Ірина Носальська