"Ти готовий померти за країну?" Дослідження The Economist
Текст:
Валерий Литонинский,
19 квітня 2024, 23:27
💬
0
👁
8914
У Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції дві третини чи більше громадян заявили про свою готовність воювати.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європи усвідомили необхідність збільшення своїх збройних сил. Зокрема, Німеччина планує до 2030 року збільшити чисельність своїх військ із 182 до 203 тисяч, а Франція – з 240 до 275 тисяч осіб. Польща до кінця 2024 року розраховує набрати понад 20 тисяч осіб, а згодом довести чисельність своєї армії із нинішніх 197 тисяч до 300 тисяч осіб. Видання The Economist провело дослідження, щоб зрозуміти, чи вдасться країнам це зробити.
Молодь не хоче служити
Такого висновку приходить видання. Про це побічно свідчать результати Всесвітнього опитування цінностей (World Values Survey, WVS), під час якого респондентам ставили питання “Чи готові ви боротися за свою країну?”. Лише 36% учасників опитування віком від 16 до 26 років відповіли ствердно. Дослідження проводилось у більш ніж 60 країнах з 2017 по 2022 рік.
The Economist називає такий результат "очікуваним", пояснюючи це тим, що громадяни багатих країн "не готові жертвувати собою заради нації". Журналісти також процитували слова німецького політолога Герфрида Мюнклера, який назвав західні демократії "постгероїчними" суспільствами, в яких найвищою цінністю вважається збереження людського життя та особистого добробуту.
На готовність громадян воювати також впливає історія, зазначають журналісти. У країнах, які програли Другу світову війну, цей показник виявився нижчим.
Однак у деяких багатих країнах рівень готовності молодих людей боротися залишається високим. Наприклад, у Франції про це заявили 58% респондентів WVS. Ще вище цей показник у Сінгапурі, на Тайвані та у Південній Кореї. У Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції дві третини чи більше громадян заявили про свою готовність воювати. Журналісти зазначають, що цей показник впливає близькість країн до зон конфліктів.
Грошове питання
Крім цього, вербувальники при наборі добровольців стикаються з економічною перешкодою: молоді люди затребувані у низці професій, а армії важко конкурувати з приватним сектором щодо залучення кадрів. Видання зазначає, що в Євросоюзі з 2015 до 2023 року рівень безробіття серед людей віком від 15 до 24 років знизився з 22,4% до 14,5%.
На тлі всіх труднощів при наборі добровольців у деяких країнах поновилася дискусія про повернення військового обов'язку. The Economist наводить приклад Швеції, яка через брак добровольців у 2018 році повернула обов'язкову службу через кілька років після її скасування.
При цьому журналісти наголошують на низці особливостей шведської системи, які могли б стати орієнтиром для інших країн. Зокрема, всі громадяни Швеції у 19 років зобов'язані заповнити спеціальну анкету, проте більшість потенційних призовників відсівається у процесі відбору. Таким чином, до армії потрапляють найбільш підходящі кандидати, що робить саму службу більш престижною. Крім того, за даними влади Швеції, близько 30% призовників після проходження обов'язкової служби залишаються в армії.
Чужа робота
“У ліберальних суспільствах значна частина населення почала розглядати службу в армії як чужу роботу. Відновлення обов'язкової військової служби може виявитися політично і практично неможливим з тієї ж причини, через яку не вистачає добровольців: громадяни почуваються відчуженими від збройних сил”, — резюмує видання.