Рівень бідності збільшується - хто від цього найбільше страждає
За даними Світового банку, в Україні рівень бідності зріс за останні два роки на 19%. Хто це найбільше відчуває на собі і як чиновники планують мінімізувати цей вплив?
Мінус 15 років
У Світовому банку вважають бідністю ситуацію, за якої населення має менше ніж на 5,5 доларів або майже 220 грн на день. За даними цієї установи, рівень бідності в Україні зріс за останні два роки з 5% до 24%.
Насправді ж, напевно, рівень бідності у нас більший, адже щоб людина була забезпечена вище цього рівня, вона має отримувати щомісяця понад 6400 грн. В Україні середня пенсія на початок 2024 року становила 5 385,25 грн, за рік вона зросла на 16,5%.
Менше 2000 грн отримувала 64 601 особа, що становить 0,6% від усіх пенсіонерів. Виплати у розмірі від 2001 до 3000 грн одержували 3 058 670 осіб або 29%; 3001- 4000 грн - 2 234 970 осіб або 21,3%; 4001-5000 грн - 1 567 785 осіб або 14,9%. Пенсію 5001-10 000 грн мали 2 439 503 осіб або 23,2%, а понад 10 000 грн - 1 151 008 осіб або 10,9%.
Аналітики Банку зазначають, що наша країна через повномасштабне вторгнення Росії відкинута за рівнем бідностіна 15 років назад. А в Мінсоцполітики вважають, що така ситуація не лише ускладнює доступ до базових послуг, але й ставить під загрозу здатність людей старшого віку піклуватися про себе. Тому міністерство напрацьовує та планує впроваджувати Стратегію активного довголіття, щоб оперативно реагувати на потреби цих людей. Вона має відповісти одразу на два виклики: допомогти тим, хто цього потребує, та сприяти збільшенню тривалості активного життя людей старшого віку. Для них створюватимуть нові послуги та нові програми, які допоможуть залишатися активними учасниками соціуму.
"Люди похилого віку - це не лише отримувачі ресурсів, але й активні учасники життя суспільства. Вони є основою стійкості, і багато хто з них є професіоналами з великим досвідом, які можуть дати важливий поштовх економічному відновленню країни", -зазначила заступник міністра соцполітики Уляна Токарєвапід час виступу на форумі "Реформа, відновлення та розширення - розбудова суспільства для людей різного віку в Україні".
Старіння прогресує
В Україні живе близько 9 млн осіб похилого віку. За класифікацією ВОЗ, літнім або похилим вважається вік 60-75 років, далі йде старечий - 75-90 років, а потім уже вік довгожителів. То ж літні люди в Україні - це кожен п’ятий мешканець міста та кожен третій селянин. Серед них близько трьох мільйонів осіб з інвалідністю, і їхня кількість зростає.
Разом з тим Україна вже входить до числа країн з високим середнім віком: майже 18 % населення становлять особи 65 років і старше. Старіння прогресуватиме: очікується, що до 2035 року кожен п’ятий українець буде особою у віці понад 65 років.
Тим часом Україна вже зіштовхнулася з викликом зменшення чисельності працездатного населення - спостерігається паритет між кількістю працюючих громадян та пенсіонерів.
"Сьогодні кількість працюючих і пенсіонерів уже один до одного. То ж нам вже необхідно думати про те, що таке громадське здоров’я, яка культура превенції хвороб, нам слід створювати максимально інклюзивне середовище, щоб зберігати нашу активність і так само дуже серйозно працювати над постійними розвитками наших людей впродовж життя",- зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович, говорячи про неминучість того, що пенсіонерам літнього віку доведеться працювати навіть під час заслуженого відпочинку для того, щоб своїм досвідом перекрити прогалини на ринку праці, а також - щоб наповнювати відрахуваннями ЄСВ Пенсійний фонд.
Стратегія активного довголіття має стати документом, який формуватиме державну політику з питань підтримки людей старшого віку.
"Цей документ має бути дороговказом і для держави, і для місцевого самоврядування, і для громадських організацій. Всі матимуть розуміння, як вони повинні долучитися до реалізації цієї стратегії. Ця Стратегія - документ про дуже конкретних людей, які живуть поруч з вами і потребують підтримки чи залучення", - сказала Уляна Токарєва.
Дискримінація за віком
Важливо з’ясувати, чи готове наше суспільство бути толерантним до людей похилого віку.
"Чи готові наші роботодавці брати на роботу людей, яким за 50, я не кажу вже - за 60? Чи готові наші люди віком 30-35 років конкурувати з тими, кому сьогодні 50-60? Я цього не бачу. Нам потрібно змінювати ставлення до людей старшого віку, якщо ми вже говоримо про залучення їх на ринок праці",- зазначиладиректор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Елла Лібановау виступі на форумі "Демографічне майбутнє України".
За її словами, щоб отримати добрий результат, необхідно створювати для цих людей специфічні робочі місця, враховуючи їхній фізичний стан. Потрібні програми перенавчання для них. Скоріш за все, потрібен і гнучкий робочий графік. А особливу увагу слід приділити роз’яснювальній роботі: варто відмовитися від тез про те, що люди старшого віку - це баласт для економіки країни.
"Солідарність поколінь, яка є символом сьогоднішньої цивілізації, базується на тому постулаті, що молодь має віддавати поколінські борги старшому поколінню. Завдяки нашим батькам, які тяжко працювали, ми отримали можливість навчатися. І ми маємо роз'яснити суспільству, що люди старшого віку - це не баласт, пенсіонери - це не баласт", - сказала Лібанова.
Згідно з даними дослідженням ООН серед 83 тисяч людей, опитаних у 57 країнах світу, кожна друга людина помірною або значною мірою дотримується ейджизму - дискримінації інших людей через їхній вік. Серед учасників дослідження 44% мали низький, 32% середній, а 24% високий рівень упередження щодо віку інших людей. Ейджизм здебільшого поширений у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, зокрема, в Нігерії, Бахрейні та Індії. Менше звертають увагу на вік у країнах з високим рівнем доходу - в Австралії, Польщі, Японії.
Найгірше те, що дискримінація за віком може мати серйозні наслідки для здоров’я і добробуту мільйонів людей. У літніх людей це пов’язано з погіршенням фізичного і психічного здоров’я, соціальною ізоляцією, самотністю, фінансовою незахищеністю, зниженням якості життя та передчасною смертю. Дослідники наголосили, що причиною 6,3 мільйона випадків депресії у світі ймовірно є ейджизм.
Галина Гірак