Європейський чайна-таун: навіщо Китаю Франція, Угорщина та Сербія

Корреспондент.net,  14 травня 2024, 10:26
💬 0
👁 1241

Нещодавно лідер КНР Сі Цзиньпін відвідав кілька країн Європи. Як Китай формує європейську вісь впливу та до чого тут візит Путіна до Піднебесної?

Що Сі шукав у Європі

Днями китайський лідер Сі Цзиньпін завершив своє перше з 2019 року (ще з доковідних часів) європейське турне, під час котрого він також відвідав Францію, Сербію та Угорщину. 10 травня близько 18:00 за місцевим часом літак із китайським правителем на борту відлетів з аеропорту Будапешта назад до Пекіну.

Розпочав своє п'ятиденне турне Сі у Парижі, а продовжив - одноденним візитом до Белграду та триденним - до Угорщини.

"Під час візиту я проведу поглиблений обмін думками з президентом Макроном щодо розвитку відносин Китаю та Франції та Китаю та ЄС у новій ситуації, а також щодо поточних основних міжнародних та регіональних проблем", - заявив Сі Цзіньпін після прибуття до аеропорту в Парижі 5 травня, нагадує УП.

Також заявленою метою було "зміцнення дружби між двома країнами, політичної взаємної довіри, створення стратегічного консенсусу, поглиблення обміну та співпраці у різних сферах", аби "використати факел історії, щоб висвітлити шлях уперед, створити найкраще майбутнє для китайсько-французьких відносин і сприяти миру та розвитку в усьому світі".

Потім китайський лідер буквально заскочив до Белграду. Там разом із президентом Сербії Александром Вучичем 8 травня вони підписали угоду про поглиблення економічних відносин. Китай також підтвердив підтримку Сербії у питанні невизнання Косова та "висловив розуміння" прагненням Белграду до зближення з ЄС.

А вже в Угорщині Сі провів кілька зустрічей з прем'єром Віктором Орбаном і теж закликав цю країну "відігравати більшу роль" у зміцненні відносин між КНР та ЄС.

Орбанта Сі також підписали десятки двосторонніх угод про інвестиції у кілька нових спільних проєктів. Це, зокрема будівництво залізничної інфраструктури, створення нового швидкісного прикордонного переходу і можливого нафтопроводу між Угорщиною і Сербією (у п'ятницю вонивідвідали найбільшу будівлю Угорщини, 143-метрову штаб-квартиру місцевої нафтової компанії MOL Grou), а також договори про співпрацю у ядерній сфері.

Окрім того, Орбан заявив, що підтримує так званий "мирний план" Китаю щодо війни в Україні.

За результатами європейського турне Сі Цзіньпіна Пекін підтвердив свої претензії на роль супердержави та лідерство у світі, - переконаний дипломат Ігор Долгов.

При цьому, зауважив Долгов, президент Франції Еммануель Макрон отримав певні "подарунки": Китай, зокрема, не запровадить упереджувальні тарифи на коньяк, окрім того Сі підтримав Олімпійське перемир'я, ініційоване Макроном.

Тож Франція і ЄС "залишилися при своїх", а Сербія і Угорщина навіть домовилися про спільне майбутнє, як і належить вірним друзям Пекіна і Кремля, - підсумував дипломат у своєму блозі на YouTube-каналі Укрінформу.

Загалом фахівці вважають, що основною метою відвідин Франції для Сі Цзиньпіна було укріплення двосторонніх економічних відносин. А наміри щодо Сербії та Угорщини відрізняються: у них не той масштаб економіки, аби цікавити такого гіганта, як КНР.

Втім Китаю потрібні свої "агенти впливу" всередині Євросоюзу. А ласі до грошей місцеві влади невеличких східноєвропейських країн легше піддаються такому "вербуванню". Та чи може це становити для ЄС реальну небезпеку у майбутньому?

"Але тут треба сказати, що Європа й сама зацікавлена в економічних відносинах із Пекіном, це дуже важливо для неї. Китай є одночасно й інвестором у Європу, й одночасно він у такий спосіб стає і загрозою для Європи, тому що він може впливати на політику Європи зсередини", - попередив у коментарі Фактам професор політології Національного університету Києво-Могилянська академія, науковий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

При цьому він прокоментував матеріал Bloomberg, де йшлося про те, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Європи китайський лідер намагався розхитати відносини між ЄС та США. За словами Гараня, для Китаю посіяти розлад між Брюсселем та Вашингтоном є постійною метою.

"Чому це потрібно? Якщо Росії вдасться, якщо західні санкції не допоможуть, скажімо, і Путін зможе контролювати захоплені території, то це буде сигналом для Китаю щодо Тайваню", - пояснив експерт.

Маркери впливу

Водночас, за словами Долгова, позиція КНР щодо агресії РФ проти України не змінилася, риторика Сі та сама: "багатополярний світ, безпека для всіх, запобігання холодній війні, мир і безпека у Європі".

Китаю не сказали чітко, що буде, якщо він продовжуватиме підтримувати російську агресію. Не було публічно заявлено також, що на китайські компанії, котрі постачають військові товари до РФ, будуть накладені санкції, - зауважив експерт, пояснюючи причини цього.

Водночас, за словами доцента кафедри міжнародних відносин Національного університету Києво-Могилянської академії (НаУКМА), експерта Української асоціації китаєзнавців Дмитра Єфремова, ще до приїзду Сі Цзіньпіна до європейських країн низка видань писала, що європейська сторона буде тиснути на главу КНР щодо питання співпраці з РФ, завершення війни в Україні. Втім це навряд чи вдасться здійснити у прямому сенсі.

"Я не прихильник слова "тиск". Мені здається, на таку велику країну, як Китай, тиснути неможливо практично нікому. Швидше за все, можна вести мову про вплив. Тобто, Європа пропонує, що вона дасть обіцянку зберегти з Китаєм якісь стабільні та нормальні торговельні відносини, не робити їх різко жорсткішими. Але, зі свого боку, очікує від Китаю, що він впливатиме на РФ і підштовхуватиме її до припинення війни в Україні", - зазначив експерт в ефірі телеканалу FREEДOM.

Тож поки що дати однозначну відповідь на питання, чи погодився Китай на умови європейської сторони - досить складно.

"Чому? Тому що існує кілька взаємно суперечливих тенденцій. З одного боку ми бачимо жорсткіші умови торгівлі з Росією з боку Китаю - затримки переказу грошей, суворіші перевірки, подорожчання вартості перевезень і товарів із Китаю в Росію тощо. Але ми не можемо поки дати однозначної відповіді, наскільки це довгострокові та серйозні заходи. З іншого - Китай публічно не визнає, що він здійснює якісь недружні дії щодо Росії", - констатував Єфремов.

Маркером того, чи прийняв пропозицію європейської сторони глава КНР, стане візит кремлівського диктатора Путіна до Пекіна, котрий планується найближчим часом, - вважає експерт. За тим, як Сі прийматиме Путіна на своїй території, можна буде побічно оцінити, який саме висновок зробила китайська сторона з усіх своїх переговорів у Європі, й яку позицію в короткостроковій перспективі далі планує займати, - прогнозує він.

"Холодної війни (Заходу з Китаєм - ред.) ще немає. Подивимося, що буде, коли Путін приїде до Пекіна", - погоджується й Долгов.

Ірина Носальська

ТЕГИ: Европа Китай международные отношения политика влияние дипломатические отношения