В Європі вже не чекають: Грузія прийняла закон про "іноагентів"
Попри масові протести та критику опозиції, правляча верхівка Грузії прийняла скандальний закон про "іноагентів" за "мотивами" Росії. Це може поставити хрест на європейських прагненнях країни.
Що має під собою грузинський закон
Законопроєкт Про прозорість іноземного впливу був внесений владною партією країни Грузинською мрією вдруге. В березні 2023 року вона вже відкликала документ після масштабних протестів. На думку опозиції, законопроєкт повторює російське законодавство про "іноземних агентів".
Грузинський законопроєкт передбачає створення реєстру "іноагентів", де будуть зазначені всі некомерційні юридичні особи та ЗМІ, які фінансуються з-за кордону більш ніж на 20%. Вони мають публікувати річний фінансовий звіт.
Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що здійснює інтереси іноземної сили", має бути зареєстрований у державному реєстрі в однойменній базі даних. У момент реєстрації необхідно буде відобразити отримане фінансування.
В організацій з'явиться обов'язок заповнювати фінансову декларацію щороку. Законопроєкт наділяє Мін'юст повноваженнями виявляти "організації, що здійснюють інтереси іноземної сили".
Ухилення від реєстрації як "організації, що здійснює інтереси іноземної сили" або незаповнення декларації тягне за собою штраф.
"Незалежні громадські організації та ЗМІ, особливо онлайн-видання, в абсолютній більшості залежать від закордонних грантів, виходячи з нашого економічного становища. Вважати організації агентами чи провідниками іноземних інтересів лише через те, що їхні проекти фінансуються закордонними грантами, саме собою несправедливо та може вказувати на несумісні з демократичною державою авторитарні наміри",- пояснював під час розгляду законопроекту у першому читанні на комітетському слуханні у парламенті представник неурядової організації Центр соціальної справедливості Гурам Імнадзе.
У 2024 році владі вдалось переломити опозицію та проголосувати скандальний законопроєкт. Він "в турборежимі" пройшов необхідні 3 читання. Його внесли на початку квітня, а вже 14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт у фінальному читанні.
Реєстрацію пройшли 116 депутатів. Законопроєкт підтримали 84 парламентарі, проти проголосували 30 депутатів.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже заявила, що накладе вето на законопроєкт. Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе, своєю чергою, зазначив, що якщо будуть подані конкретні юридичні зауваження, почнуться дискусії, і правляча команда відкрита для обговорень у межах права вето.
Зазначимо, що за правлячою партією Грузинська мрія стоїть Бідзіна Іванішвілі, мільярдер, який заробив статки в Росії. Це експрем'єр і почесний голова партії. Багато експертів проводять паралелі між Іванішвілі та четвертим президентом України Віктором Януковичем.
Але чи буде у Іванішвілі свій Євромайдан?
Іванішвілі - новий Янукович
"Ніколи нічого Іванішвілі не каже про Росію, про Путіна в негативному сенсі. І дуже багато аналітиків вважають, що це тиск з Росії. І в цьому сенсі це теж паралель, адже був тиск на Януковича тоді з Кремля",- каже в інтерв’ю Радіо Свобода Нана Плієва, журналістка проєкту Радіо Свобода Ехо Кавказу.
Своєю чергою оглядач DW Роман Гончаренко нагадав, що в Україні за часів президенства Януковича також був аналог "закону про іноагентів", який ухвалили у січні 2014 року на тлі протестів на Євромайдані. А вже через місяць Янукович і ко втекли до Росії.
Гончаренко бачить у теперішній грузинській ситуації схожість з тодішньою українською. Янукович був проросійським президентом, нагадує аналітик, але прийшов до влади під гаслом вести Україну в Євросоюз.
"У Тбілісі Грузинська мрія формально зберігає проєвропейський курс, але за фактом дедалі більше віддаляється від Європи, зближуючись із Москвою. Грузія не тільки не підтримує Україну в її протистоянні відкритому нападу Росії в лютому 2022 року, але розвиває з РФ ділові зв'язки, наприклад, відновивши авіасполучення. Тбілісі відмовився ввести санкції через війну Росії проти України, товарообіг із РФ зріс. І це при тому, що грузинські добровольці воюють на боці України, а близько третини грузинського населення вважає, що влада недостатньо підтримує Київ",– зазначає Гончаренко.
Грузинське населення не підтримує й новий закон про "іноагентів". В суботу, 11 травня, ймовірно, відбувся наймасштабніший опозиційний мітинг, де зібрались десятки тисяч людей. Та погана новина в тому, що "Євромайдана" для "грузинського Януковича" може не відбутись. Річ у тім, що протести виникають завдяки молоді, яка самоорганізується, без чітких лідерів, які можуть повести за собою людей.
Одна з представниць грузинської опозиції та ексочільниця Нацполіції України Хатія Деканоїдзе підтвердила: зараз грузини вимушені самоорганізуватися.
"Інколи групи молоді збираються та перекривають дороги. Такої інфраструктури, яка б стояла 24 години, поки немає; акції не тривають цілодобово",- пояснила вона в інтерв’ю Главкому.
Деканоїдзе тим не менш упевнена, що відсутність лідера в грузинської опозиції - це на краще, адже "пропаганді простіше дискредитувати лідерів". Але експерти з цим не погоджуються.
"На жаль, у Грузії поки що немає проявленої опозиції, яка могла б об’єднати народ… Поки що ми не чули якихось кардинальних політичних заяв. І, на жаль, поки що ми не маємо на горизонтах явних політичних лідерів, таких як Саакашвілі, які могли б очолити рух на Майдані в Тбілісі. І, по суті, створити ту політичну кризову ситуацію, за якої уряд буде змушений піти у відставку, парламент повинен буде переобратися і буде призначений тимчасовий уряд… Потрібно дивитися, як розвиватимуться події. Має з’явитися лідер",- сказав в ефірі телеканалу FREEДОМ політолог Дмитро Васильєв.
Тому протести можуть не переломити ситуацію. А це значить, що про європейське майбутнє грузинам доведеться забути.
Хрест на Грузії в ЄС
Роман Гончаренко зазначив, що Брюссель і так видав усі аванси, надавши Грузії в грудні 2023 року статус кандидата на вступ до ЄС.
"З ухваленням закону про "іноагентів" зближення з Європою може бути фактично зупинено", - пише експерт.
Минулого тижня посли ЄС обговорювали, як ухвалення скандального проєкту може вплинути на євроінтеграцію Грузії. Неофіційно повідомляли, що у ЄС не виключають перегляду безвізового режиму для Грузії, якщо закон ухвалять.
Своєю чергою видання Financial Times із посиланням на трьох анонімних посадовців ЄС зазначило, що Європейський союз може заморозити заявку Грузії на вступ, якщо закон про "іноземних агентів" набуде чинності.
"Ухвалення цього закону негативно впливає на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Брюссель чітко і неодноразово заявляв, що дух і зміст закону не відповідають основним нормам і цінностям ЄС",- зазначив один з неназваних європейських посадовців.
Експерт Грузинського центру стратегічного аналізу (GSAC) Гела Васадзе в інтерв’ю Главкому також підтвердив, що новий закон підважує можливості Грузії вступити в ЄС.
"Якщо цей закон приймуть, це буде катастрофа для Грузії, бо Євросоюз, звісно, все розуміє, але не може інтегрувати країну з такими законами. Скоріш за все, згодом скасують безвіз, припиняться програми, які роками реалізовувалися, а потім будуть дивитися - якщо раптом на виборах знову переможе Грузинська мрія, тоді що цьому населенню робити в Європі?", - зазначив експерт.
Валерія Шипуля