Естонія стала першою: Україна може отримати активи РФ

В Європі та США ще з 2022 року "висять" заморожені російські активи. Україна прагне їх отримати для ефективного ведення війни та відбудови. І одна з країн простягнула руку допомоги.

Країни Балтії в авангарді Європи

Нагадаємо, що після початку війни країни Заходу заморозили активи російського Центробанку, їхня загальна вартість сягає близько 300 млрд доларів. Однак країни Заходу не поспішають з конфіскацією, бо бояться юридичних наслідків.

Втім Естонія пішла вперед та 15 травня ухвалила закон, який дасть змогу вилучити активи підсанкційних російських осіб на користь України.

Голова конституційної комісії парламенту країни Хендрік Йоганнес Террас, пояснив, що створення правового регулювання для використання заморожених активів виявилося складним завданням, яким займається низка союзних держав і міжнародних організацій. Але Естонія відіграє в цьому процесі роль першопрохідця.

"Росія - це держава-агресор. Відшкодування завданих нею під час воєнних дій збитків не має лягти на плечі України та її союзників", - сказав він.

Террас сказав, що для забезпечення відповідальності під час відшкодування завданих Україні під час війни збитків можна використовувати активи, які вже заморожені на підставі міжнародних санкцій.

Він уточнив, що ухвалений закон пропонує механізм, який передбачає відповідальність для осіб і підприємств, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням агресії проти України.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит. Крім того, повинні бути достатні докази зв'язку власника майна з протиправним діянням.

МЗС Естонії повинно з'ясовувати всі обставини та право власності на майно, а також встановити відсутність виняткових обставин, які б переважали інтереси відповідної особи. Власник майна має право відповідно до закону оскаржити рішення про використання майна в адміністративному суді.

Зазначимо, що Естонія випереджає всю Європу і в питанні введення військ для допомоги ЗСУ. 13 травня радник президента Естонії з питань національної безпеки Мадіс Ролл в інтерв’ю виданню Breaking Defense заявив, що уряд країни серйозно обговорює можливість відправлення військ на захід України для тилових функцій.

Втім Таллінн вважає за краще вчиняти б такі дії в межах місії НАТО. Ролл також не виключає, що країна діятиме у складі меншої коаліції.

"Дискусії тривають. Ми повинні розглядати всі можливості. Ми не повинні обмежувати себе в тому, що ми можемо зробити", - наголосив Ролл.

Він також підкреслив, що не виключено, що країни НАТО, які виступають проти такого кроку, змінять свою думку з часом.

Ця підтримка не дивна, адже є велика ймовірність, що глава Кремля Володимир Путін намагатиметься і надалі дестабілізувати ситуацію на європейському континенті, зазначає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. Першими об'єктами агресії, на його думку, можуть стати країни Балтійського регіону.

"Ці держави зараз роблять все можливе, щоб укріпити свою обороноздатність і безпеку, навіть попри економічні складнощі. Вони роблять усе, щоб допомогти нам, а відтак і собі, адже вони можуть бути на черзі",- наголосив експерт-міжнародник в розмові з 24 каналом.

Отже, з країнами Балтії більш-менш зрозуміло. Але що думають інші партнери України, які відверто бояться конфіскувати російські активи?

Рішення після саміту G7

Як зазначив голова комітету у закордонних справах парламенту Естонії Марко Міхельсон в ефірі FREEДОМ, рішення Естонії має стати прикладом для інших країн ЄС.

"Сума не така велика в Естонії, приблизно 40 млн євро, але прецедент ухвалення закону визначає, що це дуже важливо для наших партнерів і союзників у Європейському Союзі. І я сподіваюся, що наш приклад буде використовуватися і в інших країнах",- сказав він.

Міхельсон додав, що демократичним країнам важко піти на подібні рішення про конфіскацію активів. Але Росія перша порушила міжнародне право.

"Це складно, виходячи з того, що ми - правова держава. Захист майна - це один із найважливіших принципів у нашій Конституції. Але Росія веде агресивну війну на знищення. Росія порушила всі найголовніші принципи міжнародного права, які дають можливість ініціювати такі законопроєкти",- заявив Міхельсон.

Зазначимо, що і в США нещодавно ухвалили закон, який дозволяє заарештувати російські державні активи, які розташовані в країні, і використовувати їх на користь України. Це підтвердив держсекретар Ентоні Блінкен. Він додав, що США та інші країни G7 працюють над механізмом, який дозволить використати інші активи на користь України.

І вже на саміті "великої сімки", який відбудеться в червні цього року, остаточно вирішать долю російських активів. Як зазначає Reuters, міністри фінансів країн G7 на зустрічі в Італії вже наступного тижня підтримають план ЄС щодо використання доходів від заморожених російських активів на допомогу Україні у війні.

Раніше Сполучені Штати запропонували заарештувати активи та використати їх в повному обсязі, але Європа не погодилася, посилаючись на ризики для євро та можливі юридичні наслідки, пише Reuters. Зважаючи на опір Європи, Вашингтон нещодавно запропонував використати ці активи як заставу для надання кредитів Україні.

Італійський чиновник в розмові з виданням повідомив, що G7 підтримає лінію ЄС щодо використання доходів (відсотків) від заморожених російських активів на користь України. Переговори зосереджені на використанні доходів від активів, а не самих активів, сказав чиновник, додавши, що будь-яке рішення повинно мати підтримку ЄС і "міцну правову основу".

"Є побоювання, що конфіскація російських активів вважатиметься порушенням права власності Російської держави й похитне статус Єврозони та євро як резервної валюти, що використовується багатьма країнами світу. Натомість використання доходів від заморожених активів - це інша історія, і вона більш прийнятна в сучасному світі. У Європі досягли консенсусу, що ці доходи мають використовуватися на користь України. І не просто на користь України, а на користь військових потреб України. Це крок уперед", - пояснив в ефірі FREEДОМ юрист-міжнародник Сергій Пєтухов.

Італійський урядовець заявив, що міністри фінансів проведуть підготовчу роботу, яка дозволить главам урядів G7 прийняти остаточне рішення на саміті у червні.

Але не варто думати, що Росія так легко віддасть гроші. Старший науковий співробітник Інституту Гувера в Стенфордському університеті, радник Державного департаменту США у 2005−2007 роках Філіп Зеліков під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму зазначив, що Росія, Китай і арабські країни шантажують німецький, французький і японський уряди, щоб не дозволити конфіскувати 300 мільярдів доларів заморожених російських активів та передати їх Україні.

Експерт додав, що одним з варіантів вирішення цієї проблеми, який зараз обговорюється, є можлива передача заморожених російських активів під юрисдикції поза межами Євросоюзу, зокрема, до Північної Америки чи Великої Британії.

"Чи виживе Україна у цій війні -залежить від грошей і зброї. Багато говорять про зброю, але майже ніхто не говорить про гроші. Гроші не менш важливі, ніж зброя", - зазначив Зеліков.

Валерія Шипуля