Ібрагім Раїсі загинув: як це вплине на війну в Україні
Президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув у катастрофі гвинтокрила. Головне питання для України: як на війну вплине смерть голови країни-союзника Росії.
Хто такий Ібрагім Раїсі
Ще до війни Ібрагім Раїсі був пов’язаний з Україною. В січні 2020 року Іран випустив дві ракети в літак Міжнародних авіаліній України. Загинули 176 людей, серед яких було 11 українців (дев'ятеро членів екіпажу та двоє пасажирів). У 2020 році як раз Раїсі був головою судової системи Ірану. При ньому розслідування катастрофи літака МАУ гальмувалось, а коли він у 2021 році став президентом країни, то воно зовсім "заглухло".
У тому ж 2021 році вищий суд канадської провінції Онтаріо виніс рішення, що Іран навмисно влаштував терористичний акт. У МЗС Ірану назвали рішення суду політичним і таким, що не має під собою жодних підстав.
На початку 2022 року Іран офіційно відмовився від продовження переговорів щодо розслідування наслідків катастрофи. Тегеран заявив Канаді, Швеції, Україні та Британії, що відмовляється вести переговори щодо відшкодування збитків за збиття літака.
Зазначимо, що у 2023 році Іран все ж засудив 10 військовослужбовців до ув'язнення за звинуваченням у причетності до збиття літака МАУ, але навіть імен засуджених офіційний Тегеран не опублікував.
Інші "чесноти" Раїсі теж відомі широкому загалу. Він входив до складу комітету, який виносив таємні вироки політв’язням після ісламської революції 1988 року, за що отримав прізвисько "тегеранський м’ясник". Правозахисники Amnesty International та комітети ООН вважають, що тоді було страчено близько 5 тисяч осіб, інші ж джерела називають цифру до 30 тисяч.
"Думаю, що у президента Раїсі більше крові на руках, ніж у будь-якого іншого посадовця Ісламської Республіки. Він провів більшу частину свого життя в судовій системі в 1980-х роках, які були найкривавішим десятиліттям Ісламської Республіки, де було страчено тисячі дисидентів", - каже в розмові з ТСН політичний аналітик і співробітник Центру Близького сходу та глобального порядку Араш Азізі.
Після приходу до влади Раїсі повів Іран ще більш консервативним курсом. У вересні 2022-го року курдську дівчину Махси Аміні вбили за неправильне носіння хіджабу. Іраном покотилася хвиля протестів які, на жаль, ні до чого не призвели.
"Були певні сподівання, що ці протести принесуть зміни в Ірані, але нічого не сталося. Буквально за пів року Раїсі, і не лише він, а ціла система, впоралася з протестами, багато людей опинилися у вʼязницях, багатьох стратили", - каже Олена Борділовська, завідувачка відділу нових викликів Національного інституту стратегічних досліджень в коментарі Суспільному.
При Раїсі Тегеран почав тісну співпрацю із Кремлем. Іран і донині поставляє росіянам беспілотники "Шахеди", які "кошмарять" українців майже щодня.
Але 19 травня вилетів неочікуваний "чорний лебідь". Іранські ЗМІ повідомили, що вертоліт, який перевозив Раїсі, потрапив в аварію. В цій катастрофі президент загинув.
Хто замінить Раїсі
Не треба забувати, що головна політична постать в Ірані - аятола, а не президент. Наразі 85-річний аятола Алі Хаменеї перебуває в міцному здоров'ї. Слід зазначити, що саме в Раїсі він бачив свого наступника. Другий претендент - син аятоли, 55-річний син аятоли Моджтаба Хаменеї.
Допоки не оберуть нового президента, його роль буде виконувати Мохаммад Мохбер - перший віцепрезидент Ірану, теж близький до верховного лідера Алі Хаменеї. Пишуть, що саме він займається поставками дронів та зброї до РФ. Мохбер - один з трьох високопосадовців, які й мають організувати нові вибори упродовж 50 днів після смерті Раїсі.
І найцікавіше почнеться як раз під час виборів, прогнозує Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень. Він передбачує політичну турбулентність, яка виявить глибинні і не дуже процеси в країні, унаочнить їх.
"Можуть підняти голову противники конфронтації із Заходом та противники зближення з Москвою. Мовляв, подивіться куди нас завела політика консерваторів. Нове дихання отримає багаточисельна іранська імміграція, правда малоймовірно, що зможе консолідуватися. Верховний лідер старий і боротьба за його спадщину лише пришвидшиться", - пише Семиволос на сторінці в Facebook.
Видання The Economist також зазначає, що смерть Раїсі сколихне іранську політику і змусить режим у найкоротші терміни знайти нового президента в складний час.Це може призвести до хаосу у боротьбі за посаду верховного лідера Ірану.
"Багато людей святкуватимуть, але також багато людей будуть дуже стурбовані, знаєте, потенційною політичною нестабільністю і тим, що вона може принести. Звісно, це також може призвести до протестів. Такі моменти політичної кризи часто призводять до таких речей. Але зараз я вважаю це малоймовірним. Ми всі очікували, що після смерті Хаменеї почнеться запекла боротьба за владу. Можливо, це вже почалося з цього інциденту",- каже Араш Азізі.
Слід додати, що поки що немає офіційних кандидатів на пост президента Ірану.
"На даний момент у консервативному таборі, якщо буде прийнято елітами рішення продовжувати курс вибору консервативного президента, це або спікер парламенту нинішній Мохаммад-Багер Галібаф, або мер Тегерана Аліреза Закані, або син Хаменеї. Якщо брати поміркований табір, то там є колишній речник парламенту Алі Ларіджані, колишній міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф",- каже в розмові з РБК-Україна аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Що зміниться для України
Зазначимо, що президент Росії Володимир Путін був одним із перших, хто відреагував на загибель іранського колеги. Він назвав його "справжнім другом Росії". Експерти вважають, що хто б не посів місце Раїсі, він продовжить бути близьким до РФ, що не на руку Україні.
Олена Борділовська підкреслює, що Раїсі виконував той курс, який має Ісламська республіка Іран і був великим другом Путіна.
"Але після його загибелі другом Путіна залишається, власне, сам рахбар Алі Хаменеї. Величезним другом Путіна скоріше залишиться і тимчасовий наступник Мохаммад Мохбер. Тому що всі вони прийшли до влади у 2021 році - і покійний вже Раїсі, і Мохбер - як команда, яка повністю віддана духовному лідеру Хаменеї",- каже експертка.
Ілія Куса також не вважає, що після смерті Раїсі щось зміниться.
"Принаймні, якщо президентом залишиться консерватор. Ситуативне партнерство Російської Федерації та Ірану прив’язане не стільки до однієї особи, скільки до міжнародної ситуації, поганих відносин з Заходом і тісних зв’язків на різних рівнях. А відтак смерть президента Ірану навряд чи якось відобразиться на нас (Україні - ред.)",- пише Куса в своєму Facebook.
І навіть вибори навряд чи можуть щось змінити, зазначає Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень в розмові з Радіо Свобода.
"Далеко не всі в іранському істеблішменті підтримують проросійський курс і зближення з Росією, яке проводив Раїсі разом з верховним лідером. І достатньо голосів - особливо на рівні кабінету міністрів - які заперечували це, які шукали радше способів взаємодії з Заходом і нормалізації відносин. Але існує велика вірогідність, що такі кандидати не потраплять і не зможуть висунутися",- зауважує експерт.
Валерія Шипуля