В Україні спостерігається дефіцит кадрів

Через війну роботодавцям не вистачає фахівців. Кого шукають, кому готові платити більше та яка ситуація в регіонах.

Робочих рук критично не вистачає. Такої ситуації за роки незалежності Україна ще не знала. Роботодавці аби знайти співробітника звернули увагу на пенсіонерів, готові підвищувати зарплати та навчати персонал. Кого не вистачає найбільше?

Робочих рук не вистачає

Дефіцит кадрів на ринку праці посилюється: вакансій стає все більше, кількість шукачів зменшується, тож конкуренція продовжує падати. Робочих рук критично не вистачає, а бронювання стало додатковою конкурентною перевагою.

Зараз на 62 тис. вакансій припадає 67 тис. резюме. Співвідношення майже один до одного означає, що деяким роботодавцям дуже важко буде знайти співробітника.

Квітневе опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) показало: дефіцит кадрів не відчувають лише 7% респондентів. Водночас 74% роботодавців заявили, що їм не вистачає співробітників, решта – частково відчувають дефіцит кадрів. Навесні минулого року про дефіцит казали лише 55% опитаних. Тобто за рік ситуація значно погіршилась.

“Економіка відновлюється, тому бізнес не припиняє пошук нових працівників. Кількість вакансій на сайтах пошуку роботи стрімко зросла з початку року. Водночас кількість резюме навіть зменшилася”, - підтверджують тенденцію в НБУ.

Зменшення кількості пошукачів роботи може свідчити, що деякі пошукачі вже знайшли роботу, однак бізнесу все одно не вистачає робочих рук. У деяких сферах на одну відкриту вакансію припадає в середньому менше одного резюме. Згідно з опитуваннями бізнесу найгостріше відчувається брак працівників робочих спеціальностей, а також у сфері логістики та роздрібної торгівлі. Але й у багатьох інших секторах зберігається суттєвий дефіцит кадрів. Такої нестачі працівників в Україні ще не було. За інформацією кадрового порталу work.ua до категорії з найбільшою кількістю вакансій входять: “Сфера обслуговування”, “Робочі спеціальності, виробництво”, “Продаж, закупівля”, “Роздрібна торгівля”, “Готельно-ресторанний бізнес, туризм”, “Логістика, склад, ЗЕД”, “Адміністрація, керівництво середньої ланки”, “Транспорт, автобізнес”, “Бухгалтерія, аудит”, “Медицина, фармацевтика”.

“Знайти працівника на необхідну позицію стає дедалі важче через наслідки війни, передусім міграцію та мобілізацію” – пояснюють в НБУ.

Роботодавці готові підвищувати зарплати

Аби знайти собі працівників роботодавці готові боротись за співробітника, в тому числі й підвищувати зарплати.

“Бізнес скаржиться, що досвід, навички та запити кандидатів часто не відповідають тим посадам, що пропонуються. В результаті конкуренція за кваліфікованих працівників зростає, а бізнес реагує на це підвищенням зарплат”, - кажуть в НБУ.

За інформацією work.ua, найбільше у квітні зросли зарплати у таких категоріях: “Нерухомість” (40 тис. грн, +7% до березня); “Транспорт, автобізнес” (27 500 грн, +6%); “Телекомунікації та зв’язок” (22 тис. грн, +5%); “Маркетинг, реклама, PR” (24 тис. грн, +4%); “Роздрібна торгівля” (16 500 грн, +3%); “Готельно-ресторанний бізнес, туризм” (18 тис. грн, +3%); “Логістика, склад, ЗЕД” (19 тис. грн, +3%).

В НБУ прогнозують, що на етапі відбудови країни бізнес ще активніше змагатиметься за нових працівників. У результаті безробіття поступово знижуватиметься, а зарплати зростатимуть досить швидко. На думку аналітиків НБУ, вже у 2025 р. реальні заробітні плати перевищать свій довоєнний рівень.

Беруть пенсіонерів та жінок на чоловічі посади

Аби знайти працівників, роботодавці, крім підвищення зарплати готові навчати майбутній персонал, адаптувати під нього робочі місця, брати ті категорії населення яким раніше відмовляли. Так у квітні, за інформацією work.ua, на ринку праці побільшало можливостей для людей без досвіду (+13% вакансій до березня) та студентів (+15%). Роботодавці розмістили також на 20% більше вакансій для ветеранів. Також на ринку праці зросла кількість неповнолітніх кандидатів (+4% до березня). Пропозицій роботи для людей з інвалідністю побільшало на 12%, для пенсіонерів - на 16%. Українці похилого віку все більше цінуються на місцевому ринку праці.

“Повномасштабна війна зробила українців пенсійного віку цінним активом ринку праці. Наклалося дві тенденції – зменшення працівників на ринку праці та старіння нації. Залучення літніх працівників чи не обовʼязкова умова післявоєнного відновлення країни”,- дійшли висновку у Центрі Разумкова.

Тому, як пише Forbes.ua., працівники, що досягли 60-65 років наразі не залишають ринок праці. Мало того, багато з тих, хто до великої війни вже не працював та насолоджувався пенсією, тепер повернувся на ринок праці. Серед таких досить часто трапляються пенсіонери у віці 75 років та більше.  

Ще однією тенденцією, яка виникла після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну є те, що жінки опановують професії, що традиційно вважалися переважно чоловічими. Відповідна тенденція стосується майже усіх сфер діяльності.

“Наприклад, заправники на АЗС. Був певний час, коли це була суто чоловіча робота. Зараз це вже не так однозначно. Агросектор - там зараз ми фіксуємо перегляд своїх певних стандартів і підходів, які були до повномасштабного вторгнення”,- сказала HR-директорка сервісу з пошуку роботи Тетяна Кіпіані в ефірі ТСН.

Жінки знаходяться в активному пошуку офіційного заробітку.

Аби працевлаштуватися, часто їм доводиться проходити перекваліфікацію. Охоче беруться за роботу, на перший погляд, не притаманну жінкам, але де є вакансії. Зарплатню здебільшого отримують на рівні із чоловіками.

“У нас, наприклад за ваучерною програмою 77 жінок обрали професію тракториста-машиніста сільського господарства. Також є жінка, що обрала професію машиніста електровоза”,- каже заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник.

Освоюють жінки нині активно ще й такі професії, як електрогазозварник, електромонтер та водій навантажувача - електрокара. Причому, знаходять собі роботу навіть на великих підприємствах, де раніше працювали здебільшого чоловіки.

Регіональний розріз

За інформацією work.ua, у 14 областях України ринок праці показує цілковите відновлення і пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 р. Ці області й далі тримають лідерство - тут бачимо найбільший приріст пропозицій роботи у квітні: Рівненська (+11%), Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька та Житомирська області (по +10%).

В областях-лідерах кількість вакансій зросла на 7-9%, що відповідає середньому зростанню на ринку праці - +8% до березня. Винятком знов стала Харківська область, яка все ще не оговталась від ударів по енергетичній інфраструктурі.

Попри те, що деяким працівникам роботодавці підвищили зарплати, в середньому по Україні вони вже третій місяць поспіль не зростають. Не змінився середній розмір зарплати у Львівській (20 тис. грн), Одеській (20 тис. грн), Дніпропетровській (19 тис. грн) та Харківській областях (18 тис. грн). На Київщині спостерігаємо мінімальне зростання середньої зарплати на 100 грн до 22 500 грн.

Якщо говорити про конкуренцію, то найвищу зафіксовано у Київській, Вінницькій, Харківській, Львівській і Волинській областях. Але й тут показники нижчі, ніж були у березні. Виняток - Харківщина, де конкуренція не змінилася, бо й кількість вакансій не зросла. А от найнижчу конкуренцію, як і раніше, бачимо у Чернівецькій, Закарпатській, Херсонській області.

Вікторія Хаджирадєва