Ринок золота в Україні через війну пішов в “тінь”

Ювелірна галузь України під загрозою зникнення. Придбати банківські метали неможливо, крім того, з’явилось багато підробок.

Через війну, в Україні постраждало багато галузей. Торкнулось це й ювелірної. В чому полягають проблеми та чи можна в Україні купити золото, не боячись натрапити на підробку?

Золотий ринок став “сірим”

Банкіри констатують: ринок золота змушений був піти в “тінь”

“Ринок банківських металів зник, клієнтам стало набагато складніше купувати банківські метали. І це породжує “сірий”ринок”, - каже директор департаменту банкнотного банкінгу Індустріалбанку Юрій Боцман в коментарі “Фінансовому клубу”.

Сталося це через запровадження валютних обмежень НБУ постановою № 18. Це призвело спочатку до скорочення, а зараз вже до повного припинення ввезення банками золота в Україну.

“Переважно ринок базувався саме на імпорті банківського металу. Зараз жоден банк не здійснює імпорту. Немає імпорту – немає ринку”,– заявила заступниця керівника управління міжбанківських операцій ПриватБанку Юлія Захарова.

За словами голови Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алли Іщенко наразі маємо різке скорочення офіційного імпорту золота.

“У 2020-2021 рр. в Україну завозилося по дві тонни, у 2022-2023 рр. – по одній тонні, а в I кварталі 2024-го встигли завезти незначну кількість. За ці роки частка банківського золота в зливках найвищої проби не перевищувала навіть 0,2% від загального товарного імпорту в Україну”, – заявила вона.

За її словами, практично все золото завозилось банками, і йдеться про невеликі суми.

“У 2023 р. в Україну ввезено золота на 78 млн дол. на ту ж суму, що й секондхенду. У 2021 р. імпорт золота (11 млн дол.) дорівнював в грошовому вимірі імпорту валіз, сумок і футлярів”,– розповіла Іщенко.

Цифри дрібні навіть в порівнянні з імпортом готівки.

“До повномасштабного вторгнення метали займали тільки 2% від загального імпорту валют. Після вторгнення – 0,85%”, – зазначила Алла Іщенко.

За словами президента Союзу ювелірів України Дмитра Видолоба, через штучні обмеження НБУ ринок відкотився до стану кінця 1990-х років – початку нульових.

“Тоді банківські метали, які відповідають всім світовим стандартам щодо найвищих проб, були недоступні учасникам ювелірного ринку. Зараз ми спостерігаємо значний рівень тенізації ринку дорогоцінних металів як промислової сировини через штучні обмеження, запроваджені НБУ”,– заявив він.

Траурний марш ювелірної галузі України

На жаль, через ситуацію, що склалася на ринку золота, вітчизняні виробники ювелірних прикрас позбавлені легального доступу до сировини.

“Ювеліри втратили можливість купувати дорогоцінний метал за безготівку через постанову НБУ № 18. Якщо ювелір отримав торговий виторг на свій безготівковий рахунок, він не має права придбати цей метал”– повідомив начальник управління дилінгових операцій РВС Банку Максим Марченко.

Склади ювелірних майстерень вже порожні.

“В Україні 161 підприємство здійснює первинну обробку, афінаж дорогоцінних металів тощо, і на складах цих переробних підприємств запасу залишків дорогоцінних металів фактично нема. В банківській сфері – теж нема, тому що не завозять, і НБУ створює штучні перешкоди”,– заявив Видолоб.

Виробники намагаються скуповувати лом дорогоцінних металів у населення, але це не розв’язує проблему.

“Оператори ринку, які звикли працювати з банківськими металами або їхні технологічні процеси вимагають використання дорогоцінних металів найвищих проб, через що вони зіткнулись із проблемою”,– сказав він.

Через це фахівці кажуть про наплив імпортних ювелірних прикрас на український ринок.

За словами Алли Іщенко у 2019-2020 рр. в Україну завозилося по 4 тонни готових ювелірних виробів, у 2021-му – 3 тонни, у 2022-й страшний воєнний рік – 2 тонни заїхало в Україну. І вже у 2023-му відновився імпорт до 4 тонн. Цього року ми теж очікуємо 4 тонни, оскільки в I кварталі вже ввезено 1 тонну ювелірних виробів іноземного виробництва.

На цей імпорт витрачаються ЗВР України.

“На цей імпорт витрачаються золотовалютні резерви, хоча ми могли б витрачати ці кошти на своїх виробників”,– вважає директорка департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Олена Іщенко.

Своєю чергою, голова Спілки ювелірів Оксана Грабовська каже, що торгові мережі ювелірних прикрас можуть продавати будь-яку продукцію, зокрема імпортну, але питання в тому, чи виживуть українські виробники.

“Цей імпорт вбиває виробничі підприємства, вбиває розвиток ювелірного мистецтва в Україні. Цей імпорт – це траурний марш ювелірної галузі України”,– переконана вона.

Кількість підробок виросла

Звичайні українці також страждають від проблем на ринку золота.

“Клієнти хочуть диверсифікувати свої доларові запаси і придбати банківські метали. А ”сірий” ринок диктує ціноутворення по банківським металам і в такий спосіб підвищує вартість – зараз емісійні зливки коштують плюс 8% до форексу. Я такого не пам’ятаю. Потрібно дати клієнтам можливість зберегти свої кошти в банківських металах”, – впевнена Захарова.

На жаль, в Україні почастішали випадки продажів підробок.

За словами Боцмана, є клієнти, які звернулися до банку з банківськими металами, які вони купували у фінансових установ, і вони виявилися підробкою. Наявність вольфраму в золоті – це проблема, з якою банки зіткнулися ще чотири роки тому. А зараз нова хвиля підробок йде ринком.

Те саме підтверджує Грабовська. Вона констатує стрімке поширення “сірого” ринку дорогоцінних металів.

“Галузь страждає від підробок! Цю проблему необхідно вирішувати якомога скоріше. Бо це замкнене коло. Потреби галузі стимулюють “сірий”ринок, а “сірий”ринок стимулює роботу галузі, і це поширюється”, – наголосила вона.

Як розв’язати проблему

Легалізація імпорту золота дозволить знизити ціни для українців.

“Тільки відкриття кордонів, початок роботи з банківськими металами на офіційному ринку і передача права регулювати цей ринок банкам знизить вплив “сірого”ринку”, – вважає Захарова.

За її прогнозами, спочатку банки зможуть імпортувати не більше 100-120 кг золота на місяць.

“В доларовому еквіваленті це 8 млн дол.в місяць. Як ці 400 тис. дол. на день можуть вплинути на банківський сектор? Багато банків пішли з ринку металів, і тих, хто залишився, буквально можна перерахувати на пальцях однієї руки”, – сказала Захарова.

На її думку, коли НБУ дозволить банкам імпортувати золото, його ціна на внутрішньому ринку знизиться.

Олена Іщенко погоджується, що банки тоді зможуть знизити ціну і “ювелірна галузь зможе орієнтуватися на світову ціну”.

Своєю чергою Грабовська оцінила потреби всієї галузі в 4 тонни золота 585-ї проби.

“Це десь 2 тонни на рік в пробі банківських металів. Це не ті гроші, які знищують золотовалютні резерви України”, – пояснила вона.

НБУ пом’якшує валютні обмеження

Тож, як ми бачимо, проблеми на ринку золота виникли через валютні обмеження. А змушений НБУ це був зробити через війну, розв’язану РФ проти України.

“На початку повномасштабної війни НБУ зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку адміністративних обмежень. Ці рішення допомогли запобігти паніці та забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни”,– кажуть в НБУ.

Водночас там розуміють, що режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями має свої переваги та недоліки та що з часом останні починають переважати.

Саме тому НБУ поступово реалізує Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування за формування належних передумов. Тож з часом проблеми на ринку золота мають зникнути, питання лише в тому, коли.

Вікторія Хаджирадєва