Через мобілізацію українську економіку очікують важкі часи

Прогнози щодо економіки України погіршуються. У Bloomberg взагалі вважають, що українська економіка котиться у прірву.

Війна, яку розв’язала Росія проти України вже суттєво позначилась на економічному секторі України і це ще не межа. В інформаційному агентстві Bloomberg вважають, що економічна ситуація погіршиться через нестачу робочих рук. Ситуацію погіршує закон про посилення мобілізації.

Економіка котиться у прірву

В Bloomberg пишуть, що війна суттєво позначилась на економічному секторі України та що через закон про посилення мобілізації ситуація може погіршитись.

“Боротьба з РФ потребує практично постійної мобілізації громадян. Водночас, через активне поповнення рядів ЗСУ, в країні стрімко росте нестача робітників. Таким чином, економічна ситуація, ймовірно, лише погіршуватиметься”,- йдеться в публікації.

Війна в Україні триває вже третій рік, і поки що невідомо, коли вона закінчиться. Втрати виробництва в країні за цей час вже сягнули 25%. Зокрема, така невтішна статистика виникла через міграцію мільйонів громадян України за кордон. Водночас частка українців була мобілізована та загинула, захищаючи Батьківщину. Та поповнювати лави ЗСУ доведеться й надалі. Тому існує висока ймовірність, що на економічний сектор очікує ще дужче послаблення.

“Зараз ми перебуваємо у війні на виснаження”, -  зазначає заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Bloomberg.

За його словами, з 2021 р.кількість працездатного населення в Україні знизилась на 27%.Та економіці заважають не лише міграція і мобілізація. Завдає країні величезних збитків і тіньова економіка. Громадяни працевлаштовуються без оформлення трудового договору та не сплачують податків.

Брак кадрів погіршить ситуацію

Однією з причин того, що ситуація в економіці України може погіршитись є брак фахівців на ринку праці. Особливо відчутним він став після набуття чинності законопроєкту про посилення мобілізації. Як наслідок, українському бізнесу дедалі важче знаходити робітників. Звісно, така ситуація на ринку праці провокує падіння продуктивності підприємств.

Ситуацію підтверджує свіже опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). Воно показало, що дефіцит кадрів не відчувають лише 7% респондентів. Водночас 74% роботодавців заявили, що їм не вистачає співробітників, решта – частково відчувають дефіцит кадрів. Навесні минулого року про дефіцит казали лише 55% опитаних. Тобто за рік ситуація значно погіршилась.

Своєю чергою в НБУ кажуть, що у деяких сферах на одну відкриту вакансію припадає в середньому менше одного резюме.

“Згідно з опитуваннями бізнесу найгостріше відчувається брак працівників робочих спеціальностей, а також у сфері логістики та роздрібної торгівлі. Але й у багатьох інших секторах зберігається суттєвий дефіцит кадрів. Такої нестачі працівників в Україні ще не було”, - кажуть у регулятора.

На порталах з пошуку праці, теж фіксують збільшення вакансій та зменшення пошукачів.

“Дефіцит кадрів на ринку праці посилюється: вакансій стає все більше, кількість шукачів зменшується. Робочих рук критично не вистачає. Зараз на 62 тис. вакансій припадає 67 тис. резюме. Співвідношення майже один до одного означає, що деяким роботодавцям дуже важко буде знайти співробітника”,- кажуть у work ua.

Зникнення кваліфікованих працівників з українського ринку праці стало суттєвим викликом і для президента України Володимира Зеленського. Адже йому потрібно знайти формулу, яка дозволить продовжувати мобілізацію та водночас зберегти економіку.

Бронювання – додаткова перевага

Ситуацію в економіці робить неоднорідною бронювання кадрів.

Є галузі, які розвиваються краще через нього, а є навпаки такі, що через його відсутність ледь жевріють. Наразі можливість бронювання стало додатковою конкурентною перевагою.

За інформацією журналу Forbes, станом на березень 2023 р. в Україні заброньовано близько 528 тис. працівників. Найбільше - в критичних галузях економіки: паливно-енергетичному комплексі, транспортній промисловості та аграрній сфері.

Багато працівників заброньовано обласними та районним адміністраціями, промисловістю, в т.ч. оборонною. Найменше заброньованих у сфері медицини, ІТ та фінансів. Для працівників сфери торгівлі, здйснення дрібних послуг населенню, розваг, рекреації і т.п. бронювання військовозобов’язаного може бути досить складним і там спостерігається відтік робітників.У всіх інших галузях заброньовано близько 44 тис. чоловіків.

Як відомо, наразі у Верховній Раді розглядаються дві моделі можливого економічного бронювання працівників від мобілізації та військової служби. Одна з них передбачає бронювання для українців, які мають зарплату понад 35 тис. грн. Ця модель викликала хвилю критики в українському суспільстві: адвокати заявили про порушення конституційних прав, а військові – про те, що ця ідея підтримує ідею “війни для бідних”.

Своєю чергою, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук скептично ставиться до питання про економічне бронювання від мобілізації, адже, за його словами, таке бронювання не спрацювало у жодній країні світу.

“Доволі часто за красивою пафосною назвою в нас губиться якась логіка тих чи інших процесів, а тим часом існує дуже мало країн, де така модель бронювання спрацювало”, - сказав він.

За його словами, модель бронювання має забезпечувати рівноправність усіх громадян перед своїми обов’язками захищати батьківщину, та передбачати справедливість у цьому підході.

Економісти ж нагадали, що сама ідея бронювання полягає не в тому, щоб врятувати когось від служби, а щоб не допустити обвалу економіки. Тому передусім моделі бронювання уряду потрібно обговорити з українськими роботодавцями.

Інші прогнози

Існують і інші прогнози щодо економіки України.

Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки на цей рік з 3,6% до 3%. Зниження прогнозу пов'язане з наслідками ракетних атак Росії, які призвели до значних руйнувань об'єктів критичної інфраструктури та енергосектору. Про це йдеться в Інфляційному звіті за квітень 2024 р.

“Навесні ракетні атаки росіян призвели до значних руйнувань об’єктів критичної інфраструктури та енергосектору нашої країни.”, - кажуть в НБУ.

Водночас, тамвважають, що в наступні роки ситуація в економіці стане кращою. У регулятора очікують, що економічне зростання пришвидшиться у 2025 р. до 5,3%, а у 2026 р. до 4,5%.

“Цьому сприятиме подальше пристосування бізнесу та населення до нових викликів, а також значні бюджетні стимули за збереження підтримки міжнародних партнерів”, - кажуть у регулятора.

Прогноз Мінекономіки трохи кращий, ніж в НБУ. У звіті за квітень йдеться про зростання ВВП поточного року на рівні 3,6%. Водночас і в Мінекономіки кажуть про уповільнення економіки України.

В Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) також прогнозують Україні уповільнення економіки цього року та прискорення наступного.

В оновленому регіональному економічному звіті ЄБРР йдеться про те, що зростання ВВП України поточного року сповільниться до 3% з 5,3% минулого року, однак наступного - прискориться до 6%.

У МВФ очікують, що показник економічного зростання України за підсумками цього року становитиме 3,2%, що трохи краще, ніж за прогнозом НБУ. На наступний рік фонд теж прогнозує більше зростання, ніж регулятор - до 6,5%.

Вікторія Хаджирадєва