Вибори до Європарламенту: як вони проходять та що можуть змінити

Протягом 6 до 9 червня Євросоюз обере новий парламент. Оновлений депутатський склад, у свою чергу, змінить усі важливі керівні органи ЄС. Як все відбуватиметься і що може змінитися для України?

Голосування стартувало достроково

Сьогодні, 4 червня, у Литві почалось завчасне голосування на виборах до Європарламенту, а основним днем волевиявлення стане неділя.

Центральна виборча комісія повідомила, що дострокове голосування відбуватиметься три дні поспіль, 4-6 червня, з 7 до 20 години на будь-якій з п’яти дільниць, відкритих для завчасного голосування, незалежно від місця реєстрації виборця.

"На деяких дільницях невелика черга охочих проголосувати зібралася навіть до відкриття о 7 ранку. На додачу, протягом тижня у визначені дні буде проходити голосування у лікарнях та закладах опіки для людей, які не можуть самостійно прийти на дільницю",- повідомляє LRT.

Від Литви на євровиборах змагатимуться 14 партій і один політичний блок. Всього це 320 кандидатів, їхній середній вік - 52 роки.

У сусідній Латвії завчасне голосування почалося з понеділка, 3 червня. Там основний день виборів – субота, 8 червня.

Для виборів до Європарламенту кожна країна визначає власну дату голосування у проміжку з 6 до 9 червня, залежно від національних традицій. Ці вибори проводять кожні п’ять років. Цьогоріч відбудеться перше голосування без Великої Британії, яка вийшла з ЄС у 2020 році.

Європарламент - одна з трьох головних інституцій в ЄС разом із Єврокомісією та Єврорадою. Але він контролює ці обидві інституції, обирає президента Єврокомісії, затверджує її склад, створює комітети для розслідування порушення законодавства ЄС та, що надає йому особливого значення -  ухвалює спільний європейський бюджет. Депутати не розробляють закони, цим займається Єврокомісія, проте вони вносять в них правки, ухвалюють або відхиляють їх. Окрім того, Європарламент ухвалює резолюції та заклики до інших країн.

Європарламент засідає в бельгійському Брюсселі та французькому Страсбурзі. У Європарламенті немає коаліції та опозиції таких, як в національних парламентах. А рішення ухвалюють простою більшістю голосів.

На цьогорічних виборах до Європарламенту голосуватимуть у 27 країнах ЄС. Йдеться приблизно про 370 мільйонів виборців. За даними опитувань, планують голосувати 71 % з них, і це вважається непоганим показником. На минулих виборах у 2019 році загальна явка склала 50,7 %. Проте тоді в різних країнах було неоднакове ставлення до голосування. Наприклад, у Бельгії та Люксембурзі, де участь у виборчому процесі є обов’язковою, на виборчі дільниці прийшли понад 90 % громадян, а в Чехії - лише 28%, у Словаччині ще менше - 22%. У більшості країн виборці голосують з 18 років, але в деяких країнах віковий ценз ще менший: у Греції - з 17 років, у Бельгії, Німеччині та Мальті - з 16-ти.

Громадяни країн ЄС обирають 720 євродепутатів з усіх держав-членів, пропорційно до чисельності населення країни. Виходячи з цього, Німеччина направить найбільше законодавців до Брюсселя та Страсбурга - по 96 євродепутатів, а, наприклад, Кіпр, Люксембург і Мальта - лише по 6.

Чи можна заспокоїти Орбана

На жаль, згідно з прогнозом Politico, після виборів до Європарламенту кількість депутатів від ультраправих партій може перевищити кількість депутатів від правоцентристської та проукраїнської Європейської народної партії.

Тим часом угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан, який балотуватиметься до Європарламенту з проросійськими гаслами, в суботу, 1 червня, на "марші миру" в Будапешті заявив про свій намір створити проросійську "коаліцію миру" в майбутньому складі Європарламенту. Як повідомляє Index.hu, він наголосив, що на цих загальноєвропейських виборах змагатимуться між собою два протилежних політичних табори: готові воювати з Росією і зацікавлені в мирі з нею. Він наголосив, що зараз у керівних органах ЄС переважають готові до війни з РФ.

"Метою виборчої армії угорців є збереження миру. Ми є найбільшим корпусом миру в Європі, найбільшою миротворчою силою в Європі. Нам потрібно виграти європейські вибори, щоб бюрократи в Брюсселі відкрили нам ворота міста і поспішно пішли",- закликав Орбан прихильників очолюваної ним партії "Фідес".

Він пообіцяв, як повідомляє 24.hu, після перемоги проросійських сил у Брюсселі створити "коаліцію миру", яку напевно підтримає Дональд Трамп, якщо його оберуть президентом США. Тоді й потрібно буде влаштувати перемовини між Україною та Росією, оскільки "перемогти Росію неможливо".

Експерти висловили свої думки стосовно погроз угорського прем’єра.  

"Очевидно, що напередодні виборів до Європарламенту Орбан максимально загострює свої публічні виступи з тим, аби мобілізувати своїх прихильників не лише в Угорщині, а й поза її межами. Гадаю, що після виборів євро інституції будуть, скажімо так, більш вільніші в своїх діях відносно Угорщини. В принципі, засобів дієвого впливу на Угорщину вистачає. Наприклад, через субвенції і т.д. Тому непублічна, кулуарна дискусія стосовно поведінки цієї країни, зокрема під час її головування в ЄС, гадаю принесе свої плоди",- зауважив політолог Олексій Якубін у коментарі Фокусу.

Він додав, що зараз ЄС особливо не "наїжджає" на Орбана, оскільки перед виборами до Європарламенту він неодмінно використав би це на свою користь.

"Феномен Орбана багато в чому є можливим тому, що в різних країнах Європи є певні політичні групи, які бачать його політичну лінію зрозумілою для себе. І те, що він на противагу більшості країн ЄС продовжує гнути свою лінію, свідчить, що запит на таку позицію є. На жаль, в європейських країнах є невеликі групи, які десь щось подібне собі бачать у питанні російсько-української війни і Орбан, розуміючи це, не викидає дану карту у політичний смітник",- підсумовує Якубін.

А політолог Ігор Рейтерович припускає, що невдовзі після виборів до Європарламенту буде введено рішення про відмову голосування у ЄС шляхом загального і обов’язкового консенсусу. Це дещо "попустить" Орбана, оскільки, крім цього, будуть введені певні обмеження для деяких країн, в тому числі й для Угорщини, щоб вони не могли блокувати окремо взяті ініціативи на рівні Євросоюзу. На його думку, скоріше за все, ще в поточному році такий механізм буде розроблений і прийнятий, тому однією проблемою в ЄС стане менше.

"В документах ЄС немає нічого, що передбачає процес виключення країни. Добре це чи погано - окрема тема, але маємо те що маємо. Тобто, лише за власною ініціативою країна може вийти з Євросоюзу, як це свого часу шляхом Brexit зробила Велика Британія. Але в разі прийняття тих механізмів, про які я сказав, а також внесення змін до законодавства ЄС, вікна для різноманітних маніпуляцій Угорщини в особі Орбана будуть фактично зачинені", - зазначив експерт.

Галина Гірак