Трудове законодавство: кому і за що загрожує штраф майже 130 тисяч

За порушення законів про працю роботодавцям загрожують значні штрафи. Більшість штрафних санкцій прив’язані до мінімальної зарплати, а вона двічі зростала протягом цього року. Відповідно, змінилися і штрафи.

Чим грішать роботодавці

Найбільшим гріхом роботодавців, особливо під час війни, вважається використання праці нелегальних, тобто офіційно не оформлених працівників.

"В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни. Намагаючись збільшити свої прибутки деякі роботодавці уникають укладення трудових договорів і, відповідно, сплати податків", - зазначає пресслужба Держслужби України з питань праці.

Повідомляється також, що оформлювати працівників і сплачувати податки - це не просто юридичне зобов’язання, а патріотичний обов’язок, особливо в часи війни. Втрати від незадекларованої праці становлять понад 100 млрд грн на рік - ці кошти дозволили б на 20% збільшити видатки на оборону країни.

"Звертаємо вашу увагу, що відповідальність за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 240 тисяч гривень. За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (8000 грн), сплачувати усі податки та збори і бути відповідальним роботодавцем", - підсумували у Держпраці.

Порушення дорожчають

З 1 січня 2024 року мінімальна зарплата зросла з 6 700 грн до 7 100 грн, а з 1 квітня - до 8 000 грн. Відповідно, зросли і штрафи за порушення законів про працю, адже їх розмір залежить від мінімалки.

Штраф у 16-кратному розмірі мінімальної зарплати з 1 квітня 2024 року - 128 000 грн (з 1 жовтня 2023 року становив 107 200 грн, з 1 січня 2024-го - 113 600 грн)сплачується у випадку:

- недопущення до проведення перевірки з питань виявлення вищезазначених порушень;

- створення перешкод у проведенні перевірки.

Штрафом у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати з 1 квітня - 80 000 грн (з 1 жовтня 2023 становив 67 000 грн, з 1 січня 2024 - 71 000 грн) карають за кожного працівника стосовно якого скоєно порушення:

- фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу;

- виплата зарплати без нарахування та сплати ЄСВ і податків.

Проте до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовують лише попередження.

Штраф у чотирикратному розмірі мінімальної зарплатиз 1 квітня - 32 000 грн (з 1 жовтня 2023 року становив 26 800 грн, з 1 січня 2024 року - 28400 грн) за кожного працівника, щодо якого не дотримано встановлених законом гарантій та пільг у випадку залучення його до виконання обов'язків, передбачених законами про військовий обов'язок і військову службу, про альтернативну (невійськову) службу та про мобілізацію.

Юридичні особи та ФОПи, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп, отримують лише покарання.

Штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплатиз 1 квітня 2024 року - 24 000 грн (з 1 жовтня 2023 року він становив 20 100 грн, з 1 січня 2024-го - 21 300 грн) сплачується за:

- порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, більш як за один місяць;

- виплату їх не в повному обсязі;

- недопущення контролерів до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю;

- створення перешкод у проведенні таких перевірок;

- перевищення встановленої допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу співробітника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Штраф у двократному розмірі мінімальної зарплати з 1 квітня - 16 000 грн (з 1 жовтня 2023 року він становив 13400 грн, з 1 січня 2024-го - 14 200 грн)за кожного працівника, стосовно якого недотримано мінімальні державні гарантії в оплаті праці.

Штраф у розмірі мінімальної зарплати з 1 квітня - 8 000 грн (з 1 жовтня 2023 року він становив 6700 грн, з 1 січня 2024-го – 7 100 грн) за порушення інших вимог законодавства.

Штраф у двократному розмірі мінімалки з 1 квітня - 16 000 грн (з 1 жовтня 2023 року він становив 13400 грн, з 1 січня 2024-го - 14 200 грн) - за повторне вчинення того ж порушення протягом 1 року.

Не лише батіг

Підприємці мають змогу отримати від держави не лише штрафні санкції, але й допомогу.  

"Для усунення бар’єрів на робочому місці минулого року Мінекономіки запустило програму компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Підприємці можуть отримати від держави до 106 тис. грн за придбані для своїх працівників спеціальні меблі, обладнання, пристрої, щоб вони могли комфортно працювати. Майже дві сотні роботодавців вже цим скористалися",- зазначила віце-прем’єр-міністр України - міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, понад пів тисячі компаній подали заявки на підключення до додатку, щоб їхні співробітники змогли ним користуватися для підтримки свого фізичного і ментального здоров’я.

Державну підтримку мають і ті підприємці, які працевлаштовують переселенців.

"Понад дві тисячі роботодавців від початку цього року отримали від Уряду компенсацію за працевлаштування 3 300 українців, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів країни. Більше сотні з них - люди з інвалідністю. Загалом підприємцям вже перераховано 45 млн грн. Завдяки фінансовому стимулюванню роботодавців за цією програмою, ми допомагаємо внутрішнім переселенцям швидше знайти роботу та адаптуватись на новому місці, мати можливість забезпечувати себе й свою родину. Цього року ми збільшили тривалість виплати компенсації для роботодавців до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю - до 6 місяців", - повідомила міністр економіки.

Розмір компенсації, що виплачується роботодавцю за працевлаштування людини зі статусом ВПО становить одну мінімальну зарплату, зараз це 8 000 грн. Щоб отримати ці кошти, роботодавець має укласти трудовий договір (зокрема й за сумісництвом), гіг-контракт з внутрішньо переміщеною особою та подати заяву на отримання компенсації через Портал Дія або в паперовій формі у центрі зайнятості разом з пакетом необхідних документів.

Галина Гірак