Вибори у Франції: чи є ризики для України
У неділю, 9 червня, президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск нижньої палати парламенту та закликав до нових виборів. Прогнозують, що перемогу отримає ультраправа Марін Ле Пен.
Французька турбулентність
Рішення Макрона обумовлено виборами до Європарламенту. Політична сила чинного президента програла ультраправому Національному об'єднанню Марін Ле Пен.
В своєму зверненні Макрон висловив серйозну стурбованість через посилення ультраправих у Європі та, зокрема, Франції. Він вважає, що ці партії становлять небезпеку для єдності Європи, а також для місця Парижа на міжнародній арені. За його словами, зростання популярності демагогів збіднює французів і понижує рейтинг країни.
Дострокові парламентські вибори заплановано на 30 червня та 7 липня.
Раніше екзит-поли у Франції показали рекордне зростання популярності партії Марін Ле Пен Національне об'єднання, яка отримала більш як удвічі разів більше, ніж центристський альянс Макрона - тобто майже 32% голосів. Натомість чинний французький лідер - близько 14%.
Марін Ле Пен відома українцям, як відверта прихильниця кремлівського диктатора. Національне об'єднання є ультраправою націоналістичною партією, яка підтримує політику РФ, в тому числі окупацію Криму та агресію на сході України. У 2024 році партія отримувала від Кремля фінансування.
У січні 2017 року Марін Ле Пен заявляла, що анексія Криму Росією "не є незаконною" і що у разі перемоги на виборах президента Франції визнає окупований півострів російським.
Також Ле Пен підтримувала Дональда Трампа та виступала за Brexit. Політика її партії спрямована на антиімміграційну та антиєвропейську позицію. На виборах 2017 року Ле Пен обіцяла виборцям зупинити зловживання правом на притулок, обмежити іммігрантам доступ до державних послуг та заборонити носіння хіджабу у громадських місцях. 2023 року політикиня заявила, що в разі її перемоги країна вийде із військового командування НАТО.
Небезпечна гра Макрона
Як зазначає видання Le Monde, Макрон зробив стрибок у невідоме. Джерела видання кажуть, що президент планував розпустити Національні збори останні шість місяців. Але чітке усвідомлення прийшло до нього лише наприкінці травня.
Видання зазначає, що президент і його радники вирішили, що найкраще для президентської партії буде влаштувати диверсію: переконати суперників у тому, що на думку Макрона результати виборів у Європарламент не є показовими для країни, а Олімпійські ігри, які пройдуть в Парижі з 26 липня по 11 серпня, змусять забути всіх про провальні євровибори.
"Ці радники президента вважають, що у нього немає іншого вибору: він або ризикне забезпечити собі більшість перевиборами, або наступні три роки помиратиме повільною політичною смертю через залежність від союзників у нижній палаті, які все ближчі до бунту проти президента, вплив якого слабне",- пише Forbes, посилаючись на Le Monde.
Як пише видання POLITICO, за ідеальним сценарієм Макрона, президентський табір виграє від міжусобиць крайніх сил, щоб переманити до себе депутатів, які йдуть у відставку, і отримати додаткові місця в Національній асамблеї. Але популярність ультраправих у Франції досягла історичного максимуму, а тому гамбіт Макрона може так само легко обернутися проти нього і прокласти шлях до безпрецедентних наслідків.
Втім, шанси партії Макрона на перемогу не такі маленькі. Як зазначає кандидат політичних наук Віктор Андрусів, вже втретє ультраправі перемагають на виборах до Європарламенту у Франції. Але на внутрішніх виборах вони завжди треті.
"Відповідь - особливість виборчої системи Франції. До Європарламенту вибори відбуваються за пропорційною системою відкритих списків (десь так, як у нас), а до національного парламенту - по мажоритарці. Тому в цілому по країні ультраправі мають велику підтримку, але в конкретних мажоритарних округах цієї підтримки не вистачає для перемоги кандидатів", - зазначає експерт в своєму Telegram.
Він вважає, що Макрон хоче реабілітувати ситуацію через особливості національної системи.
"Зрештою, йому втрачати особливо нічого - це його останній термін",- каже Андрусів.
Своєю чергою Ярослав Войтко, дипломат та експерт-міжнародник, зазначив, що Макрону в кріслі президента потрібна парламентська підтримка ще три роки.
"Макрон все-таки хоче залучитися підтримкою своїх виборців. Він йде на небезпечний крок, але думає, що його буде підтримано в коаліції з іншими проєвропейськими силами, що підтримують Макрона. Бо нинішньому французькому президенту треба перебувати на цій посаді ще три роки, тому йому потрібна парламентська підтримка",- зауважив дипломат в ефірі Еспресо.
Він теж підкреслив, що Макрон хоче встигнути провести парламентські вибори у Франції до початку Олімпійських ігор.
Але це гра з неймовірним ризиком, наводить слова Бернара Сананеса, президента інституту соціологічних досліджень Elabe, видання Le Monde. Він каже, що ці вибори можуть розпочати втілення вкрай неприємного для партії Макрона сценарію: партія Ле Пен прийде не лише в премʼєрську резиденцію цього літа, а й у президентську 2027-го.
Постає питання: чим це може обернутись для України?
"Стрибок в невідоме"
Останніми місяцями позиція Ле Пен, яка може перемогти на виборах, щодо України дещо змінилась. 14 березня 2024 року вона неочікувано підтримала нашу державу та засудила РФ.
"Українській нації ми зобов'язані висловити нашу повагу і нашу підтримку. Напавши на Україну, Росія спровокувала війну на порозі Євросоюзу і найдраматичнішу за останні 20 років геополітичну кризу", - сказала Ле Пен.
Вона додала, що війна Росії проти України "неминуче закінчиться переговорами". За її словами, мета Франції та її союзників має полягати в тому, щоб, "коли прийде час, Україна опинилася в найбільш сприятливій ситуації для відновлення своєї територіальної цілісності".
Втім, Національне об'єднання і сама Ле Пен утрималися від голосування за угоду про безпеку, укладену між Україною та Францією в лютому цього року.
Як зазначає політолог Тарас Загородній у розмові з Фокусом, з початку повномасштабного вторгнення Ле Пен не сказала жодного слова на підтримку Російської Федерації.
"Загалом, ми повинні розуміти, що праві є різні. Наприклад, є права партія в Італії, яка, розуміючи ризики для Європи, підтримує Україну. Були побоювання щодо правої партії в Нідерландах. Вони прийшли до влади, сформували уряд і в принципі не проти допомоги Україні, тому що це теж питання їхнього виживання, адже Нідерланди - це фактично басейн Балтійського моря і їм теж страшно. І Ле Пен теж, скажімо так, дуже обережна. Принаймні, я не чув від неї заяв про те, що, мовляв, давайте, не будемо допомагати Україні",- каже експерт.
Він додає, що точку, коли іноземні політики змушували нашу країну капітулювати, вже пройдено.
"Особливо - через усвідомлення ризиків вторгнення в країни Балтії, коли французам теж доведеться воювати. Тому жодних різких антиукраїнських випадів від політсили Ле Пен очікувати не слід",- вважає Загородній.
Аналітики Європейської правди своєю чергою міркують, що за умови втрати першості партії Макрона, посаду прем’єра доведеться пропонувати лідеру Нацоб'єднання. І за таких розкладів це буде досить слабкий та нестабільний уряд Франції - в часи, коли в Європі розгортається конфлікт.
"За умови формування уряду партією, відомою співпрацею з Путіним, курс Парижа на підтримку територіальної цілісності України, найімовірніше, збережеться. Проте амбітність цієї допомоги може суттєво зменшитися",- пишуть аналітики.
Мова про плани Макрона створити "коаліцію сміливих" для направлення в Україну військових інструкторів, і навіть про обіцяну передачу винищувачів Mirage 2000-5. Реалізація цих задумів може бути поставлена під сумнів "друзями Путіна" в уряді Франції.
"Одночасно можуть посилитися заклики до переговорів з агресором та про необхідність "компромісів з боку Києва". Тож рішення Макрона про дострокові вибори стане "стрибком у невідоме" не лише для Франції, а й для України",- пишуть аналітики.
Валерія Шипуля