Дві зустрічі на Корейському півострові: про що мовчить Китай

Доки російський диктатор Путін відвідував КНДР, щоб показати світові себе та підписати угоду про стратегічне партнерство, в сусідній Південній Кореї відбулася зустріч із представниками Китаю - чи пов’язані якось ці дві події?

Що вирішили "два плюс два"

Отже, Путін та лідер Північної Кореї Кім Чен Ин зустрілися у вівторок, 18 червня, наговоривши один одному компліментів та запевнивши у підтримці (Кім, зокрема, це сказав про війну РФ в Україні), а в середу, 19-го числа, два диктатори вже провели у Пхеньяні офіційні перемовини, обговоривши шляхи виведення двосторонніх зв’язків на новий рівень.

"Росія та Північна Корея зміцнюють військові зв'язки, причому Північну Корею звинувачують у постачанні Росії боєприпасів для використання Москвою у війні в Україні в обмін на допомогу та передбачувану технологічну допомогу для її космічної програми. Поїздка Путіна до Північної Кореї - перша за 24 роки - відбулася на тлі загострення напруженості на Корейському півострові через продовження провокаційних дій Північної Кореї, таких як запуски через кордон повітряних куль зі сміттям і спроб порушити роботу GPS-сигналів навколо північно-західного кордону Півдня острову за останні тижні", - повідомляє Korea Times.

Зважаючи на це, Південна Корея під час безпекового діалогу в Сеулі у форматі "два плюс два"(МЗС і Міноборони обох країн), який відбувся під головуванням заступників міністрів закордонних справ Кореї і Китаю Кім Хон Кюна та Сунь Вейдуна відповідно, висловила занепокоєння з приводу візиту Путіна до Північної Кореї і попросила Китай зіграти конструктивну роль, заявивши, що напруженість, викликана посиленням військової співпраці між Москвою та Пхеньяном, не на користь Пекіну.

"Ми висловили глибоке занепокоєння тим, що візит президента Росії Путіна до Північної Кореї відбувається у той час, коли Північна Корея загострила напруженість на Корейському півострові за допомогою низки провокацій, - йдеться у заяві МЗС Республіки Корея.- Ми попросили Китай зіграти конструктивну роль у забезпеченні миру, стабільності та денуклеаризації (зменшення або ліквідації ядерної зброї - ред.), оскільки напруженість на Корейському півострові, що виникає внаслідок зміцнення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю, суперечить інтересам Китаю".

Південнокорейські чиновники також попросили Китай сприяти тому, щоб північнокорейських перебіжчиків, які потрапляють до Піднебесної, не повертали насильно назад, до КНДР, щоб вони могли вирушити до бажаних місць призначення. Адже як ключовий союзник Пхеньяну Китай не визнає перебіжчиків із Північної Кореї біженцями та регулярно репатріює їх на батьківщину, де їм загрожує суворе покарання. Торік південнокорейські правозахисні організації заявили, що Китай насильно відправив сотні північнокорейських перебіжчиків зі своїх північно-східних прикордонних регіонів назад "на Північ".

У відповідь Китай підтвердив, що його політика щодо Корейського півострова залишається незмінною, і має намір відігравати конструктивну роль у вирішенні усіх проблем півострова.

У МЗС також заявили, що сторони обговорили питання України та китайсько-американських відносин, але жодних подробиць щодо цього не надали.

До речі, двосторонні обговорення питань безпеки та дипломатії Південна Корея та Китай за участі високопосадовців проводили в 2013 та 2015 роках, але потім їхні відносини стали прохолоднішими, спілкування поставили на паузу. Лише наприкінці травня цього року відбулася довгоочікувана зустріч - саміт лідерів азійських країн Південної Кореї, Японії та Китаю, на якій обговорили тристоронню співпрацю у таких сферах, як економіка, торгівля, сталий розвиток, охорона здоров’я, наука і технології, управління надзвичайними ситуаціями та безпека. Спілкування представників Південної Кореї та Китаю, який вчора відбулося в Сеулі - продовження діалогу, розпочатого в травні на саміті.

Будуть протиріччя

Незважаючи на те, що Китай намагається підігравати, як кажуть, і вашим і нашим, він все одно фактично є головним у своєму регіоні і зовсім не ворог ні КНДР, ні Росії. І він навряд чи буде клопотати про щось на прохання іншої країни. Але якщо Путін під час свого турне до Північної Кореї та В’єтнаму не обмежиться вирішенням питання постачання зброї та спробує отримати для себе особливий статус і контроль над усім пострадянським простором, то на нього чекає велике розчарування.

"У Путіна тут можуть виникнути протиріччя з Китаєм, оскільки Пекін претендує на вплив в Центральній Азії, а також і з Туреччиною, котра претендує на вплив на Південному Кавказі і певною мірою теж впливає на ситуацію в Центральній Азії. Але загалом путінська ідея про "архітектуру рівної і неподільної безпеки в Євразії" зайвий раз демонструє його глобальні плани", - зазначив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"Володимир Фесенко в коментарі Фокусу.

Про марне тяжіння російського диктатора до створення альтернативного західній цивілізації центру впливу говорять і інші експерти.

"Путін вперто продовжує свою попередню політику, яка полягає в тому, щоб створити альтернативний центр впливу західній цивілізації. Він хоче, принаймні створити альтернативу НАТО, зосередившись при цьому на питаннях Євразії. Оскільки коло держав, куди він може зараз поїхати, достатньо обмежене, Кремль робить ставку на Північну Корею та деякі інші країни регіону. Це - спроба Росії нагадати про себе, виступивши у ролі такого собі об’єднавчого центру впливу шляхом пропонування альтернативної концепції дій",- зауважив політолог Ігор Рейтерович.

Він наголосив, що тут у нього виникне проблема, адже йдеться про регіон, який традиційно своєю сферою впливу вважає Китай.

"Таким чином, візит Путіна до КНДР та В’єтнаму - не більше, аніж помпезні заяви і красива картинка з певним розрахунком на внутрішній електорат. Тобто, Кремль хоче показати, що Путін може кудись їздити і з кимось про щось домовлятися і що Росія, мовляв, не одна у тому, що вона накоїла в Україні",- підкреслює Рейтерович.

А ось генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив в інтерв’ю ВВС, що Пекін дарма намагається всидіти на двох стільцях, підтримуючи військові зусилля Росії, а також намагаючись налагодити дружні стосунки з європейськими союзниками та деякими іншими країнами.

"Це не спрацює у довгостроковій перспективі",- зазначив Столтенберг.

Він нагадав, що Китай ділиться багатьма технологіями, такими як мікроелектроніка, які мають ключове значення для Росії у створенні ракет та зброї, яку вона використовує проти України. І додав, що на якомусь етапі доведеться подумати про якийсь економічний вплив, якщо Китай не змінить своєї поведінки.

"Мета НАТО - не вести війну, а запобігти війні",- підсумував Столтенберг.

Галина Гірак