Чи очікує Україну дефолт

Наша країна поки що не змогла домовитися з власниками облігацій про відтермінування сплати боргу. Це загрожує банкрутством, але час ще є.

Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію міжнародного боргу на суму близько 20 млрд дол. Це може призвести до дефолту. Водночас у нас ще є півтора місяця аби переконати інвесторів. Чи вдасться це зробити та що загрожує країні в разу якщо буде оголошено дефолт?

Пропозиція України та позиція кредиторів

У 2022 р. власники єврооблігацій України погодилися на дворічні канікули, термін яких збігає у серпні. А без досягнення нової угоди Україні може загрожувати дефолт. Зараз Україна намагається переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків і одночасно виконати вимоги МВФ щодо реструктуризації. Адже програма співробітництва України з МВФ передбачає проведення двоетапної реструктуризації зовнішнього боргу - у 2024 і 2026 рр. Кабінет Міністрів оприлюднив на Лондонській фондовій біржі заяву з пропозицією щодо реструктуризації комерційного зовнішнього боргу України. Пропозиція полягає в обміні всіх 13 серій єврооблігацій або на серію інструментів з фіксованим доходом та державні деривативні інструменти, або на серію простих облігацій.

“Позиція України, яка підтримується МВФ й іншими офіційними кредиторами (ЄС, США), полягає у продовженні відстрочки ще на 3-4 роки (умовно до серпня 2027 або 2028 року). Підкреслю, за програмою EFF, якщо дивитись на суми економії на обслуговуванні боргу, мова йде саме про відстрочку”, - написав у колонці для Європравди Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Своєю чергою позиція кредиторів, озвучена у статті у Wall Street Journal, полягає у тому, що вони хочуть, аби Україна поновила принаймні часткове обслуговування боргу (сплату відсотків) в обмін на його часткове списання.

“Україна має непогашені єврооблігації на 20 млрд дол. і група іноземних власників частини цих євробондів хоче отримати до 500 млн дол. відсотків за державним боргом у 2025 р.”, - пише The Wall Street Journal.

У статті мова йшла по 0,5 млрд дол. щорічних процентних платежів починаючи з 2025 р. Це набагато менше, ніж ми маємо платити якщо обслуговувати борг за планом, бо тільки у 2024 р. ми маємо сплатити 3,6 млрд дол. відсотків, які набігли за період дії мораторію на виплати у серпні 2022-серпні 2024 рр., ще 1,35 млрд дол. відсотків щорічно ми маємо сплати у середньому за 2025-2027 рр.

“Але навіть таких коштів (0,5 млрд дол. щорічно) додатково немає у бюджеті країни, яка воює за свою незалежність, і Україна навряд чи собі зможе дозволити робити будь-які виплати”, - каже Гетманцев.

Україні дуже потрібна реструктуризація

Водночас поки що інвестори не пристали на пропозицію України. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть. Він очікує, що уряд досягне угоди до 1 серпня.

“Сильні армії мають підтримуватись сильними економіками задля того, щоб вигравати війни. Україна продемонструвала надзвичайну стійкість, зіткнувшись з повномасштабним вторгненням Росії, а наша економіка перевершила всі очікування. Але це крихка рівновага, яка залежить від продовження послідовної та значної підтримки партнерів. Вчасна реструктуризація боргу є важливою частиною цієї підтримки”, - наголосив міністр.

Він нагадав, що Україна проводила консультації з інвесторами на постійній основі з початку неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії та доклала чимало зусиль, щоб провести переговори з радниками та членами Комітету власників єврооблігацій на засадах взаємної довіри.

“Я знаю, що ми просимо приватних кредиторів докласти значних зусиль з їхнього боку, але без реструктуризації Україна не зможе достатньо профінансувати нашу оборону і розпочати програму відновлення та реконструкції, яка є спільною метою для всіх наших партнерів як з державного, так і з приватного секторів”, - підсумував Марченко.

Чи вдасться Україні домовитись

В Україні, як представники влади, так і експерти сподіваються, що домовитись про реструктуризацію в України вийде. Так, Гетманцев, каже, що не має сумнівів, що угода буде досягнута.

“Зараз мова може йти не про можливість реструктуризації (буде чи не буде), а про умови, на яких може відбутись така боргова операція”, - каже він.

Так само вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Найого думку, малоймовірно, що в Україні зараз станеться дефолт.

“В будь-якому випадку буде реструктуризація. Просто не відомо, який варіант оберуть інвестори. Оце наразі є темою для дискусії”, - вважає він.

Експерт прогнозує, що особливих проблем з цим не буде. Якщо 20% найбільших власників облігацій погодяться, то інші повинні будуть погодитися також.

На його думку, в будь-якому випадку до 2027 р. не потрібно буде погашати борги, а от що будемо робити далі, коли потрібно буде погашати, а грошей не буде – це питання. Тоді дійсно буде ризик дефолту.

Своєю чергою інвестиційний банкір Сергій Фурса наголосив, що кредитори мають три варіанти: не прийняти пропозиції українського уряду і піти в дефолт, пролонгувати період канікул або ж домовитися.

“Дефолт серед цих варіантів – найменш ймовірна ситуація. Тому що дефолт не потрібен, зокрема, й великим інвестиційним компаніям, таким як Pimco та BlackRock, адже з іміджевого погляду для них це буде дуже погано”,- сказав він в ефірі Факти ICTV.

На його думку, дефолту точно не буде.

“Що буде: якась домовленість чи пролонгація? Важко сказати”, – говорить експерт.

Що чекає Україну в разі дефолту?

У довгостроковій перспективі дефолт може призвести до відпливу капіталу. Інвестори можуть почати виводити свої гроші з України, що призведе до скорочення інвестицій,економічного спаду та обмеження доступу до міжнародних ринків капіталу. Якщо Україна не зможе позичати гроші на міжнародних ринках капіталу, це може призвести до дефіциту бюджету.

Також станеться знецінення національної валюти, що призведе до зростання цін на товари та послуги. Це сильно вдарить по людях з низьким доходом, які витрачають більшу частину свого бюджету на харчові продукти та інші предмети першої потреби.

Своєю чергою банки стануть обережнішими в наданні кредитів, що ускладнить процедуру отримання грошей на купівлю житла, автомобіля або інші великі покупки.

Також дефолт може призвести до економічного спаду, що провокує зростання безробіття. Це суттєво позначається на людях, які працюють у таких галузях, як промисловість і будівництво.

На думку Гетманцева не існує корисного дефолту.

“У повноцінному дефолті обидві сторони (кредитор і боржник) не зацікавлені. Не існує ніякого “корисного” та життєдайного дефолту”,- каже він.

За його словами, починаючи з 2016 р. Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз.

“Такі відносини необхідно продовжувати, звісно домовляючись при цьому про послаблення боргового тягаря і перенесення витрат на його обслуговування на агресора”,- каже Гетьманцев.

За умови відстрочки/ реструктуризації боргове навантаження на бюджет у найближчі 3-4 роки буде помірним, і ми з ним впораємось.

Вікторія Хаджирадєва