Точка розборки імперії: чи спалахне у Дагестані третя Кавказька війна
У двох містах Дагестану - нові вогнища безладдя, радикали напали на синагогу і православну церкву, є поранені і вбиті. До чого доведе Росію відмова наводити лад всередині країни, а не займатися зовнішньою агресією?
Путін звично засунув голову в пісок
23 червня російським Дагестаном, котрий населяють переважно мусульмани, прокотилася серія терактів. Інциденти сталися у місті Дербент та в столиці Дагестану - Махачкалі. Зокрема, невідомі з автоматичної зброї обстріляли синагогу та церкву. Синагога у Дербенті майже повністю згоріла.
Під час нападу у Дербенті та Махачкалі загинули 15 співробітників силових відомств. Також відомо про щонайменше дві жертви серед цивільних: це 66-річний отець Миколай із храму в Дербенті й охоронець із церкви у Махачкалі, - повідомляє Telegram-канал Baza. Ще 46 людей отримали поранення різного ступеня важкості.
"Отця Миколу вбили в церкві в Дербенті, перерізали горло", - написав у Telegram заступник голови громадської наглядової комісії Дагестану Шаміль Хадулаєв.
П’ятеро нападників були знищені: троє в Махачкалі і двоє Дербенті. Двоє з них - це сини очільника Сергокалінського району Дагестану Магомеда Омарова, котрий за сумісництвом є секретарем місцевого відділення партії Єдина Росія та пізніше був затриманий.
Для придушення безладу у Дагестані впровадили режим контртерористичної операції, на вулицях згаданих міст з’являлася військова техніка, у Дербенті знеструмлювали центральну частину міста. Атаку було придушено.
Російське пропагандистське агентство Інтерфакс 24 червня між тим повідомило, що Путін наразі не планує виступати зі зверненням до росіян у зв'язку з подіями у Дагестані.
"Ні, зараз немає", - повідомив його прес-секретар Дмитро Пєсков журналістам, відповідаючи на відповідне запитання.
Вірогідно, той факт, що безлад у Дагестані практично співпав за часом із бунтом голови ПВК Вагнер Євгена Пригожина, вбитого за це Росією, додав кремлівському диктатору неабиякого переляку.
"Треба нагадати, що після заколоту (Пригожина - ред.) Путін насамперед приїхав до Дагестану. Тому що, як кажуть, аналіз соцмереж показав його адміністрації, що Дагестан був практично повністю на стороні Пригожина. Він був за те, щоб центральна влада впала, а вони зайнялися б самі собою, умовно кажучи", - зауважив кандидат політичних наук Іван Преображенський в ефірі Radio NV.
Історія з продовженням
Чи варто шукати кремлівській слід у безладі, що знову відбувся у Дагестані?
На думку голови Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, заворушення і стрілянину у Дагестані могли організувати російські спецслужби. Про це, за його словами, свідчить ряд непрямих ознак. Так, Коваленко звернув увагу на такий момент: російські так звані "воєнкори" добре до них підготувалися. У нього навіть склалося враження, що про всі події Z-блогери знали заздалегідь.
"Оперативно виходять тексти вже з висновками, десь я вже це бачив. Точно, в Крокусі, який розстріляли ІДІЛівці, з якими давно працює ФСБ", - цитує його видання Експерт.
Коваленко також називає два основні фактори, котрі впливають на ситуацію у Дагестані. Це, насамперед, популярність двох проповідників-салафітів, заборонених у РФ, які є головними ідеологами всіх попередніх протестів за мовчазної згоди частини імамів. Другий фактор - роль соцмереж, зокрема Instagram, що є найпопулярнішою соцмережею в регіоні і не контролюється російськими силовиками.
"Яку б версію не придумав (глава ФСБ) Бортніков, керівництво ФСБ після Крокуса і Дагестану має піти у відставку", - вказує фахівець.
Втім не солодко від цього може виявитися самому Бортнікову. За інформацією голови ЦПД, у ФСБ нині триває протистояння між групами впливу, і нинішнього керівника цієї спецслужби активно намагаються скинути. Тож не можна виключати, що події у Дагестані організовані однією з цих груп впливу.
"Також потрібно розуміти, що Кадиров вкрай слабкий у Чечні, також є проблема в Дагестані. Поступово все може докотитися до третьої Кавказької війни, коли сфери впливу почнуть ділити там", - підкреслює Коваленко.
Та навіть якщо до дагестанських подій і непричетна жодна з башт Кремля або російських спецслужб, природних приводів для них - багато. За "підступами України та НАТО" тут приховують реальну проблему сепаратизму. Дагестан - один із найбідніших регіонів РФ зі значним протестним потенціалом, кажуть експерти, коментуючи недільні теракти в Махачкалі та Дербенті. Вони також бачать новий тренд у екстремістському підпіллі.
Атаки мали ісламістський характер, - упевнений експерт з Північного Кавказу університету Індіани (США) Герольд Чемберс.
"Водночас тут присутні і антисемітизм, і антихристиянські настрої, і політичні. До вчорашнього дня я б утримався говорити про політичний аспект, але тепер стало відомо, що батько і дядько трьох нападників був членом Єдиної Росії із солідною репутацією. Це був теракт ісламістів - вони залишали на дверях синагоги написи з віршами з Корану, на які зазвичай посилаються джихадисти", - зауважив Чемберс у коментарі DW.
Вілаят Хорасан, філія терористичного угрупування ІДІЛ в Афганістані, вже похвалила виконавців дагестанських терактів. Заява з'явилася в соцмережах в акаунтах, пов'язаних із російським осередком угруповання.
Тим часом глава Дагестану Сергій Меліков пов'язав теракти в регіоні з війною в Україні -за тією ж логікою, що й у Крокусі, до речі. Він заявив, що "війна приходить і до нашого будинку".
Та спроби пов'язати ісламський тероризм з Україною малопереконливі, впевнені спостерігачі.
"У те, що у всій цій історії є український чи там американський слід, повірить, звичайно ж, меншість, тобто більшість знає, що ісламізм як фактор існує безвідносно до Заходу. На Заході що, ісламісти не здійснюють теракти? Ну як, досить згадати 11 вересня", - вказує політолог Аббас Галлямов.
До речі, самі росіяни давно не вважають цей регіон своїм, - нагадує Преображенський.
"За соцопитуваннями, коли вони ще в Росії відносно нормально проводилися, більшість росіян не вважали за Дагестан територією РФ. Тому це взаємні стосунки, дагестанців із рештою росіян і навпаки", - констатував він.
Ірина Носальська