ЄС проти, але дискусії тривають: чи повернуть з-за кордону чоловіків

Україна тривалий час веде перемовини з країнами ЄС стосовно повернення військовозобов’язаних чоловіків-українців, які незаконно виїхали з нашої країни після початку повномасштабного вторгнення. Яким може бути результат?

Не лише через Тису та Карпати

З 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану, який має низку обмежень для громадян. Зокрема, це й заборона на виїзд за кордон для чоловіків, які досягли призовного віку - від 18 до 60 років. Проте чимало військовозобов’язаних українців виїхати в цей час за межі України без наявних для цього підстав, тобто незаконно. Хтось із них вдався до хитрощів, хтось підробив документи або ж скористався послабленнями, які держава зробила, наприклад, для волонтерів. Залежно від того, яким чином порушнику вдалося виїхати, його чекає адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність або ж - мобілізація.

"Ми ведемо консультації з нашими колегами з Європейського союзу і ці переговори продовжуватимуться й надалі. Звісно, кожна країна ЄС діє за законами та правилами Єврокомісії. Тому ці переговори триватимуть - про можливе повернення наших громадян, якщо вони нелегально перетнули кордон",- сказав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв’ю "Радіо Свобода".

За його словами,поки що в ЄС не налаштовані масово повертати українських чоловіків додому, але переговори тривають.

"Ми ведемо консультації з нашими колегами з Європейського Союзу, ці переговори будуть тривати й надалі",- запевнив він.

Адже й досіщодня десятки чоловіків намагаються незаконно покинути країну, щоб уникнути мобілізації.

"Ми говоримо, звичайно, про десятки людей щодня. Буває 10, буває 20, буває 30. Ми говоримо не лише про тих людей, які хочуть перепливти Тису, перейти гори, а й про тих людей, які на пунктах пропуску намагаються пройти за підробленими документами. Це досить великий відсоток - близько 15% наших громадян",- зазначив міністр.

Сотні тисяч - серед біженців

Скільки саме військовозобов’язаних українців з початку повномасштабного вторгнення виїхали за межі нашої країни, точно невідомо. Але, за даними Євростату, за кордоном під час повномасштабної війни перебуває 865 тис. українських чоловіків, зареєстрованих як біженці. Серед них приблизно 688 тис. - працездатного віку, тобто, вони можуть бути військовозобов’язаними. У країнах ЄС отримали тимчасовий захист 812 тис. чоловіків віком від 18 до 64 років; 22 тис. - біженці в Молдові; 31 тис. тимчасово мешкає у Великобританії.

Нагадаємо, що питання про можливість повернення військовозобов’язаних українців актуалізувалося після того, як у нас у квітні цього року ухвалили закон про мобілізацію.    Одразу після того українські консульства за кордоном перестали приймати документи у громадян призовного віку на отримання консульських послуг.Невдовзінадання цих послуг відновили. Однак ці тимчасові обмеження для громадян України спровокували за кордоном обговорення щодо можливого повернення наших військовозобов’язаних додому. Але наші закордонні партнери - не в захваті від примусового видворення українців. І точно не готові ставати ініціаторами у цій справі.

Наприклад, у США зазначили, що не мають жодних рішень чи офіційної позиції стосовно намірів України повернути додому військовозобов’язаних. А ось у Литві підтримали повернення військовозобов’язаних чоловіків на батьківщину, але там на найвищому рівні вважають, що це питання має бути обговорено на рівні Євросоюзу.

Тяжка дилема

У той же час Німеччина не виключає, що могла б допомогти Україні з поверненням військовозобов'язаних чоловіків.

"Це може також включати допомогу в забезпеченні того, щоб Україна могла використовувати чоловіків, які втекли за кордон, але можуть бути залучені до війни", - зазначив міністр внутрішніх справ німецької федеральної землі Гессен Роман Посек в інтерв'ю німецькому телебаченню, про що повідомляє Tagesspiegel.

За його словами, у питанні щодо українських чоловіків виникає дилема, оскільки потрібно підтримати обороноздатність України, а водночас Німеччина має бути безпечним притулком для біженців.

У Польщі міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків, додавши, що "все можливо", повідомляє Forbes.

Але в такому рішенні насправді не зацікавлена Польща, бо воно може негативно позначитися на польській економіці. Адже з понад мільйона українців, які приїхали до цієї країни з початку повномасштабного вторгнення, 371 тис. - це чоловіки призовного віку, які за законом можуть підлягати мобілізації.А згідно зі звітом компанії Deloitte, українські біженці внесли 0,7-1,1% до ВВП Польщі у 2023 році, а в довгостроковій перспективі цей показник може зрости до 0,9-1,35%.

Завдяки збільшенню фонду оплати праці, зростанню приватного споживання та притоку іноземного капіталу доходи держбюджету Польщі збільшилися на 10,1-13,7 млрд злотих або на 2,525-3,425 млрд доларів у 2022 році та 14,7-19,9 млрд злотих або 3,675-4,975 млрд доларів у 2023 році, що значно компенсувало державні витрати на біженців.

Більшість українців у Польщі працюють у промисловому виробництві, наданні транспортних послуг, будівництві. Майже половина з них виконує роботу, яка не відповідає їхній кваліфікації.Також минулого року майже 10% нових приватних підприємств у Польщі були засновані українцями, найбільше - у сфері будівництва, інформаційно-комунікаційних та інших послуг.

У Чехії 94 643 українських чоловіків віком від 18 до 65 років отримали тимчасовий захист у зв’язку з війною. Уряд цієї країни затвердив параметри пілотної програми сприяння добровільному поверненню біженців в Україну.

"Ми хочемо запропонувати допомогу тим, хто за станом здоров’я чи сімейними обставинами хоче повернутися додому. Ця допомога полягатиме в основному у придбанні квитків і в деяких особливо серйозних випадках у наданні швидкої допомоги", - повідомив міністр внутрішніх справ Віт Ракушан.

Проте, дипломатично зазначив він, програма повернення не має відношення до військової служби українців.

Пілотний проєкт програми діятиме з червня по листопад 2024 року і охопить 430 людей: 400 українців зможуть отримати квитки на автобус від місця проживання у Чехії до найближчого місця перебування в Україні, ще 30 біженцям можуть надати індивідуальний медичний транспорт для повернення з Чехії.

Судячи з усього, дуже малоймовірна можливість депортації українських військовозобов’язаних додому з інших країн.

Галина Гірак