МВФ погіршив прогноз щодо ВВП України, але це може допомогти уникнути дефолту

Чому МВФ погіршив прогноз зростання економіки нашої країни та як це може допомогти не допустити дефолту країни.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання економіки України на 2024 і 2025 роки через наслідки російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Чи може нам це допомогти вмовити кредиторів на відтермінування сплати боргів?

Відновлення сповільниться

МВФ очікує, що ВВП України зросте 2024 р. на 2,5-3,5%. Це гірше за березневі очікування фонду. Тоді фонд прогнозував зростання на 3-4%. Своєю чергою прогноз на 2025 р. погіршено до 5% порівняно з 5,5%.

Як зазначається в Меморандумі МВФ, у першому кварталі 2024 р. економіка України виявилася стійкішою, ніж очікувалося, зі стійкими показниками зростання, дефляцією, що триває, і збереженням адекватних резервів. Водночас надалі відновлення сповільниться.

“Очікується, що відновлення сповільниться, особливо з урахуванням атак на енергетичну інфраструктуру України, а перспективи схильні до високих ризиків через виключно високу невизначеність, пов'язану з війною. Пильність щодо цих ризиків необхідна для забезпечення своєчасного реагування у разі матеріалізації шоків”, - заявила глава МВФ Крісталіна Георгієва.

Тож перспективи на другу половину 2024 р., та на 2025 р. погіршилися, в основному через руйнівні атаки на українську енергетичну інфраструктуру та невизначеність щодо тривалості війни Росії проти України.

“Ризики погіршення ситуації залишаються виключно високими через невизначеність, пов'язану з війною, потенційні шоки витрат і фінансування, а також соціальні наслідки політики, яка може знадобитися, якщо шоки матеріалізуються”, - йдеться в Меморандумі МВФ.

Що може допомогти уникнути дефолту

У серпні спливає термін боргових канікул для України за єврооблігаціями. Утримувачі єврооблігацій мають намір вимагати виплат від України і недосягнення нової угоди може загрожувати дефолтом за цими зобов’язаннями.

Нагадаємо, у 2022 р. власники єврооблігацій України погодилися на дворічні канікули, термін яких збігає у серпні. А без досягнення нової угоди Україні може загрожувати дефолт. Зараз Україна намагається переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків і одночасно виконати вимоги МВФ щодо реструктуризації. Адже програма співробітництва України з МВФ передбачає проведення двоетапної реструктуризації зовнішнього боргу - у 2024 та у 2026 рр.

Часу на те, аби домовитись залишилось обмаль, проте погіршення прогнозу від МВФ щодо зростання економіки України, може цьому сприяти.

“Цікавий момент з меморандуму МВФ полягає у тому, що  кредитори погодилися надати подальші послаблення, якщо реалізується негативний сценарій МВФ розвитку української економіки”, - каже нардеп Ярослав Железняк.

Тож саме про це зараз і йдеться. Група кредиторів G7 ще в грудні погодилася на мораторій на виплати до кінця програми МВФ у 2027 р. За умовами Україна має до того часу відновити боргову стійкість. Чи погодяться на реструктуризацію або відтермінування боргів приватні інвестори зараз достеменно невідомо, водночас погіршення прогнозу від МВФ мало б їх до цього спонукати.

“МВФ прагне до того, щоб Україна домовилася про списання боргу, але за час, що залишився, угода малоймовірна. Якщо Україна оголосить дефолт, це свідчитиме про тривожну нестачу віри приватних інвесторів у зобов'язання Заходу. У довгостроковій перспективі це може обернутися катастрофою для відновлення країни”, - пише видання The Economist.

За словами Данила Гетманцева, голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики позиція України, яка підтримується МВФ й іншими офіційними кредиторами (ЄС, США), полягає у продовженні відстрочки ще на 3-4 роки (умовно до серпня 2027 або 2028 року).

“Підкреслю, за програмою EFF, якщо дивитись на суми економії на обслуговуванні боргу, мова йде саме про відстрочку”, - написав він у колонці для Європравди.

На думку МВФ, за такої радикальної реструктуризації, як та, яку Україна запропонувала, країна зможе якось зводити кінці з кінцями.

Що вже казати про той план, який пропонують інвестори.

“Україна має непогашені єврооблігації на 20 млрд. дол. і група іноземних власників частини цих євробондів хоче отримати до 500 млн дол. відсотків за державним боргом у 2025 р.”, - пише The Wall Street Journal.

Водночас в Україні сподіваються на те, що країні вдасться домовитись з кредиторами та уникнути дефолту, а прогноз МВФ в цьому допоможе.

“В будь-якому випадку буде реструктуризація. Просто не відомо, який варіант оберуть інвестори. Оце наразі є темою для дискусії”, - вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Прогноз НБУ

В НБУ теж вважають, що в економіці України наразі превалюють ризики в бік погіршення прогнозу щодо зростання економіки.

Про це сказав заступник сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

“НБУ прогнозує економічне зростання на рівні 3% у 2024 р., що вкладається у діапазон консенсус-прогнозу (2,5-4%)”,- сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії.

За його словами, ключові фактори, що визначатимуть економічну динаміку: ситуація на фронті та можливості захистити бізнес і населення від тероризму РФ; відновлення енергетичного сектору; вплив міграції та мобілізації на трудовий потенціал.

Ніколайчук заявив, що ризики частково нівелюються кращою за очікувану ситуацією в перші 5 місяців року.

“Усе гостріше відчуваються обмеження зі сторони пропозиції, зокрема через дефіцит робочої сили та нестачу потужностей з генерації електроенергії. Водночас інвестиції в безперебійність роботи енергетичної інфраструктури з боку бізнесу, центральної та місцевої влади можуть дати короткостроковий поштовх для економічної активності”, - сказав він.

Щодо інфляції, Ніколайчук заявив, що фактична динаміка є дещо нижчою за очікування НБУ, водночас базова інфляція є близькою до прогнозу.

“НБУ очікує, що інфляція помірно пришвидшиться у 2024 році та повернеться до цільового діапазону (5%) у наступні роки. Більшість прогнозів аналітиків і учасників ринку є близькими до цих оцінок НБУ”,- сказав він.

Щодо зовнішнього фінансування, то Ніколайчук вважає, що закриття бюджетних потреб є цілком реалістичним завданням для Міністерства фінансів, враховуючи близько 38 млрд дол. очікуваної міжнародної фінансової допомоги цьогоріч та потенціал внутрішнього ринку запозичень.

Міжнародні резерви прогнозуються на рівні 42-43 млрд. дол. за підсумками 2024 р.

“Ситуація з зовнішнім фінансуванням наразі виглядає суттєво кращою порівняно з квітнем, зокрема, зважаючи на нещодавню політичну заяву країн G7 щодо виділення Україні 50 млрд дол. через механізм прискорення отримання доходів від знерухомлених активів РФ. Водночас для їх фактичного отримання попереду ще багато технічних консультацій та і політико-дипломатичної роботи”, - сказав Ніколайчук.

Також треба пам’ятати, що аби Україна продовжувала отримувати кошти від Заходу, їй конче потрібно уникнути дефолту, бо кредитори не надають грошей країнам, які не здатні їх повертати.

Найбільша шкода від дефолту для країни – втрати репутації надійного позичальника. Після оголошення дефолту на країну чекає дуже складний та довгий шлях повернення на ринки запозичень через недовіру до позичальника.

Країна запозичує в інших країн чи МВФ, щоб покрити дефіцит бюджету. Якщо відбувається дефолт, то треба скорочувати бюджетний дефіцит. Тобто підвищувати надходження або зменшувати видатки. Тож треба за будь-яку ціну цього уникнути.

Вікторія Хаджирадєва