Франція - не права: чому там нині обирають "між чумою та холерою"

Нещодавно у Франції відбулися протести проти результатів першого туру парламентських виборів. Що там відбувається та як це може позначитись на війні в Україні? І чи не зів’яла войовничість Макрона?

Партія Ле Пен тріумфує, молодь протестує

Про розпуск Національної асамблеї та дострокові вибори після провалу на виборах до Європейського парламенту президент Франції Еммануель Макрон оголосив 9 червня.

В результаті у першому турі парламентських виборів у Франції партія Національне об'єднання Марін Ле Пен та її союзники здобули 33,4% голосів. За прогнозом, вони можуть отримати від 255 до 295 місць у Національній асамблеї - про це пише Le Parisien, посилаючись на дані, опубліковані Міністерством внутрішніх справ країни.

Новий народний фронт посів на виборах друге місце з 27,98% голосів. Коаліція на третьому місці, з 20,76% голосів.

На позачергових виборах до французького парламенту була зафіксована рекордна з 2002 року явка - 66,71%. Другий їх тур остаточно визначить переможців у мажоритарних округах.

Тим часом Макрон закликав громадян країни до "демократичного єднання" у другому турі парламентських виборів, аби протистояти ультраправим, - про це він сказав після оприлюднення результатів виборів, повідомляє BFMTV у понеділок, 1 липня.

"Висока участь у першому турі цих парламентських виборів свідчить про важливість цього голосування для всіх наших співвітчизників і прагнення прояснити політичну ситуацію", - заявив Макрон.

До речі, вночі після дня виборів у Парижі тисячі протестувальників вийшли на вулиці, мітингуючи проти їх результатів.

Частина протестувальників залізла на монумент у центрі площі, звідки люди розмахували прапорами Палестини та ПАР, а також плакатами "проти фашизму" та проти "вкрай правих". Декілька мітингуючих залишили на монументі написи за допомогою балончика з фарбою. Журналісти FRANCE 24 з місця подій повідомили, що більшість демонстрантів - це молодь.

Втім вже наступної неділі, 7 липня, після другого туру, Франція дізнається про склад свого наступного парламенту і отримає відповідь на головне питання: чи здобуло Національне об'єднання вражаючу історичну перемогу, нагадує сайт ВВС.

Але Ле Пен, виступаючи перед своїми прихильниками, заявила:

"Демократія сказала своє слово, і французи поставили Національне об'єднання та його союзників на чільне місце, фактично знищивши табір Макрона".

При цьому вона підкреслила:

"Нам потрібна абсолютна більшість, щоб за тиждень Жордана Барделлу могли призначити прем'єр-міністром".

Сам Барделла підтвердив намір очолити уряд та закликав підтримати його партію у другому турі виборів.

"Французам потрібна ясність, і зараз країна має два шляхи: або альянс вкрай лівих, які стоять за Жан-Люком Меленшоном, який, принаймні, відмовитися від двозначності і оголосив про свою кандидатуру на посаду прем'єр-міністра у разі перемоги вкрай лівих. По-друге, це альянс, який я очолюю навколо Національного об'єднання. Тож зараз настав момент істини, і я пропоную Жан-Люку Меланшону дебати - проект проти проекту між тими, хто може стати прем'єр-міністром, опозиційним президенту", - цитують його ЗМІ.

При цьому французькі виборці висловлюють розчарування, багато хто критикує саме рішення Макрона оголосити дострокові вибори і заявляє, що вибору фактично і не було - це як "обирати між чумою та холерою".

"Загалом це, безумовно, поразка, тому що це суперечить основній цілі розпуску Національної асамблеї, - отриманню абсолютної більшості центристськими, макроністськими силами. Уже ясно, що це не відбудеться", - визнав Посол України в США у 2005-2010 роках та у Франції у 2014-2020 роках Олег Шамшур в інтерв'ю Radio NV.

Чи вирішить все другий тур?

За словами журналіста, публіциста Віталія Портникова, у Франції дійсно стався "справжній політичний землетрус".

"І не лише тому, що Національне об’єднання зараз є переможцем. Бо якщо порівняти їх результати з підсумками парламентських виборів 2022 року, першого туру, то кількість відсотків, які отримало Національне об’єднання, збільшилася вдвічі, а кількість французів, котрі за нього проголосували - взагалі утричі", - пояснив він в ефірі власного YouTube-каналу.

За словами політичного консультанта Дениса Колесника, котрий мешкає нині у Франції, такий "ультраправий кидок" пояснюється просто: проблема навіть не у перемозі партії Ле Пен, а у зростанні підтримки руху Непокірна Франція, котрий виступає за ХАМАС.

"Виборця, на мою думку, спеціально привели до тієї ситуації, де у нього немає правої альтернативи, соціалістична партія вже давно також себе вижила. І виходить, що ультраправі та ультраліві притягують до себе все більше людей. Ті, хто у нормальній ситуації голосував би за республіканців, дивляться на опитування публічної думки, на результати європейських виборів три тижні тому і розуміють, що республіканці не наберуть достатньо голосів, аби бути потужним гравцем у Національній асамблеї", - констатував він.

Водночас, у дружбі з ХАМАСом помічений і ворог України - Росія. При цьому політсила самої Ле Пен у 2014 році оформила у Першому чесько-російському банку кредит у 9,4 мільйона євро на вибори. Згодом банк збанкрутував, а борг французьких ультраправих був через посередників викуплений російською державною компанією Авиазапчасть та виплачується досі, нагадує ЕП. Тож картинка складається.

Утім, з огляду на складну виборчу систему Франції, згідно з якою вибори проходять у два тури, підсумки голосування впевнено прогнозувати важко, пише DW.

Пояснюється це тим, що французи обирають усіх 577 депутатів у мажоритарних округах. Другий тур відбувається в тих округах, де у першому турі жоден кандидат не набрав хоча б 50 відсотків голосів. На повторне голосування висуваються кандидати, котрі набрали більше 12,5 відсотка голосів. На тлі рекордної за останні чотири десятиліття явки виборців у майже 70 відсотків та з огляду на те, що у більшості округів у другий тур вийшли три кандидати, складність прогнозування нині переоцінити важко.

Аби не розпорошувати голоси, лівий Новий народний фронт і пропрезидентський блок Разом попередньо домовилися знімати третіх кандидатів на користь тих, хто посів друге місце, аби тільки унеможливити перемогу Національного об'єднання.

Поки ж очікувані наслідки такі: весь військовий бюджет та всі рішення, що стосуються зовнішньої безпеки, торкається безпосередньо України, мають проходити через парламент, і з цим може бути складно.

"Коли опозиційним до президента є міністр оборони, коли опозиційним до президента є міністр фінансів, міністр економіки й так далі. Бо кабмін буде опозиційний, тому що призначає на посаду президент, але затверджує парламент. І якщо парламент не затвердить, то президент не буде мати того кабміну, який він хоче отримати в самому підсумку. Тому для України є загроза - перемога однієї з крайніх сил, чи лівих, чи правих. Формування формальної більшості, а не абсолютної Україні нічим таким особливим загрожувати не може", - нагадав народний депутат України IV-VI скликань Андрій Шкіль в ефірі Еспресо.

Ірина Носальська