Конфлікт між Ізраїлем та Хезболлою: кому потрібна нова велика війна

Останнім часом побільшало пересторог стосовно вірогідної війни Ізраїлю проти Хезболли. Від чого залежить прийняття такого рішення, чого воно вартуватиме для світової безпеки та як позначиться на війні в Україні?

Буде чи не буде - ось у чому питання

Над світом нависла нова військова загроза: третього чи четвертого тижня липня Ізраїль планує розпочати військову операцію проти ліванського угруповання Хезболла, - про це пише Bild із посиланням на західних дипломатів.

Тож президент Ізраїлю Іцхак Герцог попередив, що ситуація може вийти з-під контролю.

Водночас, за даними ізраїльських ЗМІ, ЦАХАЛ вже посилив угруповання на кордоні з Ліваном, а ізраїльські солдати відпрацьовують бої у горах та у міських умовах. У Ізраїлі для цивільного населення проводяться навчання з виживання у кризових ситуаціях - наприклад, при блекауті, що цілком зрозуміло і близько нині українцям.

При цьому, за словами аналітика інституту національної безпеки та сіоністської стратегії Місгав Ашара Фредмана, загостритись ситуація може швидко. Натомість, дипломатичне вирішення питання не виключає конфлікту у найближчі два роки, що лише дасть Хезболлі краще підготуватися.

Тож Фредман вважає, що Ізраїль вже незабаром може розпочати наступом на угруповання. Але це автоматом тягне за собою ризик прямого конфлікту з Іраном, котрий підтримує ліванське угруповання.

Однак є й альтернативний сценарій, "за котрим Іран намагається вдосконалити свій ядерний потенціал". У такому разі США підтримає удар по Ірану.

"Іран може дати вказівку своїм маріонетковим організаціям атакувати Ізраїль, що може призвести до великої війни у регіоні", - прогнозує експерт.

У зв'язку з серйозною загрозою чимало країн вже закликали своїх громадян покинути територію Лівану.

Зокрема, Міністерство іноземних справ Німеччини під керівництвом Анналени Бербок попередило громадян ФРН про можливість подальшого погіршення ситуації. Саудівська Аравія теж закликала своїх громадян виїхати із Лівану.

Водночас Іран вважає плани Ізраїлю щодо проведення операції на території Лівану - "психологічною війною".

"Попри те, що Іран вважає психологічною війною пропаганду сіоністського режиму про намір напасти на Ліван, якщо він розпочне повномасштабну військову агресію, почнеться війна на знищення. Всі опції, у тому числі повне залучення всіх фронтів Опору, є на столі", – йдеться у повідомленні представництва Ірану в ООН у соцмережі X.

У свою чергу, міністр оборони США Ллойд Остін припустив, що втягнути ізраїльтян і ліванців у небажану війну можуть провокації Хезболли. Це відбудеться, якщо Єрусалим і ХАМАС не досягнуть угоди про припинення вогню в Газі, повідомляє розвідка США.

Втім, за останніми даними, ізраїльські генерали хочуть припинення вогню в секторі Гази, навіть якщо ісламістське угруповання ХАМАС залишиться при владі на певний час. Військове керівництво вважає, що перемирʼя було б найкращим способом звільнити з полону ХАМАС приблизно 120 ізраїльтян та наростити військову спроможність. Про це пише Главком із посиланням на The New York Times 2 липня.

Зараз незрозуміло хто саме - Ізраїль чи Хезболла - вирішили зменшити кількість атак, аби не спровокувати ізраїльське вторгнення до Лівану, вважає колишній високопоставлений американський дипломат на Близькому Сході Джеральд Фейєрштейн. Незважаючи на плато бойових дій, що спостерігається протягом останнього тижня, "безумовно, здається, що ізраїльтяни все ще... готуються до того, що буде якийсь конфлікт... конфлікт зовсім іншого масштабу", - цитує його РБК-Україна.

Боротьба дійсно йде й всередині самого Ізраїлю: премʼєр-міністр країни Біньямін Нетаньягу виступає проти перемирʼя, котре дозволить терористам ХАМАС зберегти свою владу і може означати чималі проблеми для самого прем’єра (пригадаймо хоч би загрозу ордеру МКС для нього). Водночас військове керівництво Ізраїлю вважає, що ізраїльська армія потребує цього перемирʼя, аби відновитися і наростити військову спроможність на випадок сухопутної війни з Хезболлою.

Також співрозмовники NYTкажуть, що перемирʼя з ХАМАСом могло б сприяти досягненню угоди з Хезболлою, котра заявляє, що продовжить бити по півночі Ізраїлю, доки той не припинить бойові дії у Газі.

Помста за поразку ЧФ РФ та відволікання Штатів

Між тим США тримають Ізраїль за руки, бо "мають твердий намір" не допустити переростання військового конфлікту між Ізраїлем та бойовиками Хезболли у повномасштабну війну на півдні Лівану, - зауважив 2 липня держсекретар США Ентоні Блінкен.

"Не думаю, що Хезболла дійсно хоче війни. Ізраїль не хоче війни, хоча він, ймовірно, готовий вступити у неї в разі потреби. Ліван безперечно не хоче війни, оскільки він стане її головною жертвою. І я не думаю, що Іран хоче війни, частково тому, що він не хоче знищення Хезболли, щоб спиратися на неї у разі потреби", - сказав глава американської дипломатії на заході у вашингтонському Інституті Брукінгса.

Така позиція зрозуміла: США стурбовані, що вторгнення Ізраїлю до Лівану може активізувати союзників Ірану та зміцнити військову співпрацю Тегерана з Росією, а це укріплює світову "вісь зла".

"Якщо Ізраїль нападе на Ліван, це, швидше за все, призведе до подальшого поглиблення військових відносин Ірану з Росією, щоб допомогти Хезболлі захиститися... Можливо, Росія вже думає про те, як допомогти хуситам", - цитує колишнього старшого аналітика ЦРУ з питань Близького Сходу Вільяма Ашера Middle East Eye.

При цьому видання пише, що Росія розглядає можливість посилення підтримки так званої "осі опору" Ірану. Зокрема, кремлівський диктатор Путін має намір надати хуситам протикорабельні ракети.

"Путін вважає США відповідальними за українські атаки на російські судна у Чорному морі. Не виключено, що він може розглядати дії у Червоному морі як розплату", - цитує УНІАН відставного командувача Центрального командування США генерала Френка Маккензі.

За його словами, Росія вважає розширення близькосхідної війни можливістю нав'язати США відмову від підтримки України.

"З точки зору Росії, це дозволить американцям втягнутися у війну з проксі Ірану. Москва стрибатиме від радості, але вони не хочуть ізолювати Ер-Ріяд (столиця Саудівської Аравії - ред.)", - вказує колишній посол США у Катарі Патрік Терос.

Тож Кремль поки стримують від участі у черговій військовій авантюрі дипломатичні зв'язки з країнами Перської затокою та зосередженість на бойових діях у Європі.

Ірина Носальська