Уряд хоче заморозити мінімальні зарплати та пенсії

Мінфін підготував Бюджетну декларацію на наступні два роки. Що вона передбачає та які нарікання викликає.

Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Уряд прогнозує стрімке зростання ВВП у 2026 р. та підвищення податкових надходжень в умовах незмінності базових ставок податків. Водночас декларація передбачає замороження мінімальних зарплат та пенсій, девальвацію гривні, зростання цін та зменшення зовнішньої допомоги.

Що таке Бюджетна декларація?

Бюджетна декларація – це документ, який має стати основою для підготовки держбюджету на наступний рік. Вона опублікована на урядовому порталі (постанова №751 від 28 червня).

Декларація є основним документом середньострокового бюджетного планування, що задає основи державної економічної політики: граничний обсяг бюджетного дефіциту, умови для складання стратегій управління державним боргом тощо.

“На мою думку, це надважливий документ, якому незаслужено приділяється недостатньо уваги з боку колег у парламенті. Чому важливий?По-перше, декларація формує основні напрями бюджетної і податкової політики, і є важливим елементом середньострокового бюджетного планування. По-друге, декларація пов’язує бюджетне планування із цілями державної політики за рахунок використання програмно-цільових методів у бюджетному процесі”,- каже Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики.

За його словами, бюджетну декларацію розробляє Мінфін на основі аналізу бюджетних програм і відповідних запитів головних бюджетних розпорядників. Документ схвалює Кабмін, який вносить його до парламенту. Далі народні депутати мають 10 днів на підготовку пропозицій, які консолідує бюджетний комітет. За регламентом, БД розглядається Радою не пізніше 15 липня, утім, оскільки терміни її внесення були порушені, ймовірно, дата розгляду у парламенті також буде перенесена. Прийняття БД може відбуватися з двома можливими опціями: може бути просто взятою до уваги або парламент у доповнення прийме свої пропозиції до неї.

Основні положення декларації

Декларація передбачає зростання реального ВВП. У 2005 р. воно очікується на рівні 2,7%, у 2006 р. - на 7,5% та у 2007 р. - на 6,2%.

“Перше, що впадає в око, -це значні розбіжності у прогнозі на 2025 р.у Бюджетній декларації та останніх прогнозах МВФ, НБУ, аналітичних центрів.У БД зростання реального ВВП на 2025 р. знижено до 2,7%, що аргументується, насамперед, наслідками руйнування енергетичної інфраструктури. Тоді як в останньому прогнозі МВФ під 4-й перегляд програми EFF зростання реального ВВП на 2025 р. оцінюється у 5,5%, НБУ -5,3%. Хотілося б почути від уряду більше аргументів щодо такого погіршення короткострокової економічної перспективи”,- коментує Гетманцев.

Також в декларації передбачено зростання споживчих цін (грудень до грудня): у 2025 р. – на 9,5%, у 2026 р. – на 10,4%, у 2027 р. – на 5,9%. Як бачимо, загальний рівень цін (індекс інфляції) наближатиметься до 10% на рік упродовж наступних двох років. Лише у 2027-му інфляція сповільниться до 5,9%.

За чотири роки кумулятивний рівень інфляції (з 2024-го до 2027-го) сягне 35,8%, що є досить високим рівнем.

Своєю чергою декларація передбачає, що середньорічний курс гривні до долара очікується на рівні 45 грн у 2025 р., 46,5 грн – у 2026 р., 46,4 грн у 2027 р.

Девальвація аж на 10% – доволі песимістичні оцінки.

В коментарі OBOZ.UA керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій зазначив, що, на його думку, це малоймовірний сценарій. Міністерство фінансів завжди прагне закласти найбільш песимістичні оцінки щодо курсу, бо це призводить до збільшення доходів. Однак найчастіше ці прогнози не реалізуються.

“Потрібно розуміти, що для Міністерства фінансів схильність завищувати очікуваний курс долара є нормальною. Тому що чим вищий курс долара, тим більше податків вони збирають”, –каже Паращій.

Також декларація закладає зменшення бюджетного дефіциту: 2025 р. - 18,2% ВВП, 2026 р. - 10,3% ВВП, 2027 р. - 6,7% ВВП та стабілізацію державного боргу на рівні 90% у 2027 р.

Втім міжнародна допомога зменшиться. Фінансування держбюджету (запозичення та гранти) у 2025 р. становитиме 1,5 трлн грн, у 2026 р. – 1 трлн грн, а у 2027 р. – 786,5 млрд грн.

Декларацію розробили з урахуванням, що всі ставки податків не зміняться, крім акцизів на пальне й тютюн.

В БД передбачено зменшення видатків на оборону. Видатки на безпеку та оборону у 2025 р. очікуються на рівні 2,2 трлн грн, у 2026 р. – 1,6 трлн грн, у 2027 р. – 1,5 трлн грн. Зазначено, що такі видатки переглядатимуться за необхідності.

“Вважаю, що, за будь-якого розвитку подій, середньострокові видатки на оборону, як частка до ВВП, будуть більшими, ніж вони є зараз. Наприклад, в Ізраїлі вони були на рівні вище 20% ВВП у 70-их рр. ХХ ст.”, - коментує Гетманцев.

Мінімальні зарплати та пенсії заморозять

Найбільше обурило експертів та тривожить українців те, що в Бюджетній декларації не передбачено підвищення розміру мінімальної зарплати. Вонастановитиме ті самі 8 тис. грн, що є чинними зараз.

Так само на 2025-2027 рр. не передбачено зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія). Вона залишиться на нинішньому рівні - 2361 грн. На рівні 2024 р. планується зафіксувати й посадовий оклад працівника І розрядуЄдиної тарифної сітки, що використовується в бюджетній сфері.

“Це буде катастрофа.За два роки великої війни загальний рівень бідності в Україні зріс у 1,5-1,7 раза. Але “глибока бідність”за цей же період зросла більше ніж у 5 разів. “Глибокою бідністю”називають ситуацію, коли доходів не вистачає на забезпечення фізіологічних потреб, тобто людина вимушена недоїдати. У цій категорії перебувають і ті пенсіонери, які живуть на мінімальну виплату”, - висловилась доктор економічних наук, завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Череньков коментарі OBOZ.UA.

Історія України вже має приклад подібних дій і відомі можливі наслідки.

“У нас були заморожені стандарти на один рік у 2015-му. Це призвело до падіння життєвого рівня, й у 2016-му було дуже важко виправити цей провал. Ви можете заморозити соцстандарти, але інфляцію ви не заморозите. Людям потрібно жити”,- сказав Андрій Рева, колишній міністр соцполітики.

За його словами, зростання мінімалки дозволяє збільшити надходження в бюджет. Роботодавці підвищують мінімальну зарплату, водночас зростає надходження від податку на доходи фізосіб, єдиного соцвнеску.

“Зміна мінімальної зарплати не тільки збільшує доходи бюджету, але й збільшує витрати державних підприємств, де у багатьох зарплати прив'язані до мінімального рівня. Мінімальна зарплата перші два роки повномасштабного вторгнення нікуди не рухалась. Тільки от зараз у два етапи піднялась”,– додає Паращій.

Навіть деякі представники влади вважають замороження мінімальної зарплати та пенсії занадто жорсткою мірою.

“Розумію логіку Мінфіну, але вважаю такий крок надмірно жорстким заходом із фіскальної консолідації, тим більше в умовах прогнозованого прискорення інфляції. У таких умовах не зовсім реалістичний вигляд має щонайменше завдання повернення з-за кордону мігрантів. Це питання обов’язково дискутуватимуть у парламенті, ми дамо свої оцінки та пропозиції”, –зазначив Гетманцев.

Поки що Бюджетна декларація - це лише офіційна заява про намір. Але якщо ситуація не зміниться, ймовірно, на українців чекають важкі роки.

Вікторія Хаджирадєва