Саміт в Казахстані: як поглиблювали антизахідний альянс

В Астані 3-4 липня відбувся саміт держав, що входять до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). До них приєдналася Білорусь, яка стала 10-ю країною-членом цієї організації.

"Правильний" бік історії

Відомо, що учасники заходу підписали документ, згідно з яким Білорусь стала рівноправним учасником організації.

"Білорусь виконала необхідні процедури на шляху до повноправного членства в Шанхайській організації співпраці", - заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, повідомляє Інтерфакс.

Раніше Білорусь мала в ШОС статус спостерігача, тепер стала десятим учасником організації, у складі якої вже є Казахстан, Китай, Пакистан, Іран, Киргизстан, Росія, Індія, Узбекистан і Таджикистан. Афганістан і Монголія нині у статусі спостерігачів. Організація створена 2001 року, її заявлена мета - зміцнення взаємної довіри, співпраці в економічному зростанні та протидії загрозам.

Окрім того, є ще 14 партнерів по діалогу - Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Катар, Вірменія, Камбоджа, Кувейт, Мальдіви, М'янма, Непал та Шрі-Ланка.

Зібравшись цьогоріч в Астані, лідер Китаю Сі Цзіньпін і його російський колега Володимир Путін заявили про курс на створення нового центру сили на противагу західному світу. Відповідні заяви пролунали в четвер, 4 липня, на полях саміту, повідомляє агенція AFP.

А наприкінці зустрічі в Казахстані Сі Цзіньпін закликав учасників заходу "протистояти зовнішньому втручанню" та "підтримувати одне одного, дбати про інтереси одне одного і про майбутнє та взяти долю наших країн, а також мир і розвиток в регіоні у свої руки". Крім того, зазначив він, дуже важливо, що ШОС стоїть "на правильному боці історії".

У свою чергу, Путін підкреслив, що "багатополярний світ" уже став "реальністю".Він закликав учасників саміту до "нової архітектури співпраці, неподільної безпеки та розвитку в Євразії, покликаної замінити застарілі євроцентристську та євроатлантичну моделі, які надавали односторонні переваги лише окремим державам". Також він звинуватив Захід у війні в Україні та заявив, що Росія готова заморозити конфлікт, якщо Київ та його прихильники приймуть умови Москви для переговорів.

"Загалом впродовж двох днів в Астані він (Путін - ред.) зустрівся з лідерами низки держав. ЗМІ пишуть про неабияке значення заходу для очільника Кремля. Так він зміг  продемонструвати, що Росія не ізольована санкціями Заходу через вторгнення в Україну. При цьому держави-колеги по ШОС для РФ наразі є основними покупцями нафту і газу", - повідомляє RFI.

Цей щорічний саміт цього року відзначився тим, що його відвідав турецький президент Реджеп Ердоган, хоч його країна є членом НАТО. Окрім того, Астану відвідав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, котрий пояснив свою появу на саміті тим, що саме в цей час відбувалося йогог турне країнами регіону.

Все добре, окрім санкцій

Виступаючи зі звітом за період головування у ШОС, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв торкнувся теми санкцій і назвав пріоритетом розширення торговельно-економічних зв’язків та створення "ефективних коридорів"та "надійних ланцюжків постачання". Він висловив думку, що "санкційні конфлікти завдають суттєвої шкоди світовій економіці"і "звужують перспективи подальшого розвитку", повідомляє радіо АЗАТТИК, що передає останні новини Киргизстану, Центральної Азії та світу.  

З найбільших економічних проблем на саміті згадали, що Росія, Білорусь та Іран перебувають під масштабними міжнародними санкціями, а між Китаєм та США тривають тертя, у тому числі й торговельні.

"У таких умовах ми маємо вибудовувати більш гнучку стратегію торговельно-економічної взаємодії, націлену на збереження позитивної динаміки та нарощування потенціалу. На поточному етапі економіки країн-учасниць ШОС демонструють високі темпи зростання від 4 до 9 відсотків",- заявив він.

Токаєв додав, що частка держав ШОС у глобальному ВВП вже становить 30 %.

"Сьогодні зовнішня торгівля країн-учасниць перевищує вісім трильйонів доларів, що еквівалентно чверті всієї світової торгівлі. В економічному плані домінуючу роль у ШОС грає Китай - друга після США економіка світу з номінального ВВП.",- сказав казахстанський лідер.

Він запропонував учасникам створити єдиний майданчик для обговорення та затвердження інвестиційних проектів - Механізм фінансового забезпечення проектної діяльності на базі Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА).

"Китай, Росія, Індія, Узбекистан, Киргизстан вже активно працюють на цьому майданчику. Загалом, 20 відсотків резидентів МФЦА - це компанії з країн ШОС",-заявив Токаєв.

Казахстан також запропонував створити інвестиційний фонд ШОС.

Проти сил "трьох зол"

Учасники саміту ухвалили Астанинську декларацію, в якій підтвердиили, що Центральна Азія є ядром регіонального блоку безпеки. І країни ШОС підтримують зусилля центральноазіатських держав, "спрямовані на забезпечення миру, безпеки та стабільності у своїх країнах та в регіоні в цілому", виступають за активну роль ШОС "надалі зміцнення стабільності та соціально-економічного розвитку цього регіону".

"Держави-члени також наголошують, що стратегічні цілі розвитку ШОС та країн Центральної Азії взаємно доповнюють одна одну", - йдеться у декларації.

В ній, зокрема, йдеться про схвалення ініціативи Таджикистану стосовно розвитку концепції "поясу безпеки" навколо Афганістану. Учасники ШОС висловили готовність підтримувати міжнародні зусилля щодо забезпечення миру та розвитку в Афганістані. Шляхом до цього названо формування інклюзивного уряду з широкою участю представників усіх етнополітичних груп афганського суспільства.

У декларації також сказано, що держави-члени готові комплексних заходів для усунення умов, що сприяють тероризму та екстремізму, протидіяти використанню нових інформаційно-комунікаційних технологій у терористичних цілях.

Країни ШОС визнали важливим забезпечувати рівні для всіх країн права на регулювання мережі Інтернет та суверенне право кожної держави на управління нею у своєму національному сегменті.

Програма на наступні три роки, спрямована "на подальше підвищення ефективності та посилення боротьби з силами трьох зол"- сепаратизмом, екстремізмом і тероризмом. Саме на таку концепцію спирається Китай у своїй внутрішній політиці. Щоправда, експерти Міжнародної федерації за права людини уже звернули увагу на відсутність точних визначень цих понять у стратегії ШОС.

Галина Гірак