Україна – друга найбільша боржниця МВФ
Які справи у різних країн із заборгованістю та чому борг України перед фондом не найбільша проблема країни.
Україна після нового траншу від МВФ стала другою після Аргентини найбільшою боржницею фонду. Проте більше нам загрожує заборгованість перед приватними кредиторами, бо саме через неї Україна може бути вимушена оголосити дефолт. Скільки ми винні кредиторам та які справи із заборгованістю в інших країнах?
Поступилися лише Аргентині
Після отримання п'ятого траншу від МВФ розміром 2,2 млрд дол. у межах чотирирічної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) борг України перед МВФ зріс до 13,85 млрд дол.
За інформацією, опублікованою на сайті МВФ, наразі Україна стала другою найбільшою боржницею фонду.
“Наша країна зайняла друге місце серед лідерів антирейтингу МВФ через повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Війна виснажує нашу економіку і змушує брати кредити”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Перший транш розміром 2,7 млрд дол. Україна отримала від МВФ одразу після затвердження програми EFF загальним обсягом 15,6 млрд дол. на початку квітня 2023 р. Другий транш становив 890 млн дол. (червень 2023 р.), третій транш – 900 млн дол. (грудень 2023 р.), четвертий транш – 880 млн дол. (березень 2024 р.).
Перше місце упродовж багатьох років залишається за Аргентиною. У 2018 р. країні було виділено максимальну за всю історію МВФ кредитну лінію на 57 млрд дол. Однак незабаром вона знову опинилася у важкому становищі й звернулася до МВФ у 2022 р. за ще одним кредитом розміром 44 млрд дол. На сьогодні зобов'язання Аргентини становлять 40,94 млрд дол.
Загалом, Аргентина попри те, що є членом G20 та великим експортером зерна, має довгу історію дефолтів та економічних проблем починаючи ще з 1890-х років.
“Аргентина десять років тому посварилась з МВФ, тому фонд не пішов на реструктуризацію боргу. Тоді країна вимушена була оголосити дефолт і проблеми в економіці не припиняються й досі. Крім того, там багато популістів тому дуже велика девальвація песо”,- каже Охрименко.
Водночас макроекономічний план за програмою реформ нинішнього президента Аргентини Хав'єра Мілея, який здобув переконливу перемогу на виборах у 2023 р., був оцінений МВФ як “набагато амбітніший”, ніж у попередніх адміністрацій. Виконавча рада МВФ схвалила негайний кредит розміром 4,7 млрд дол.
Тривалий час другим найбільшим боржником залишався Єгипет. Нині його борг перед МВФ становить 13,59 млрд дол., що на 0,26 млрд дол. менше за борг України.
Причиною високої заборгованості Єгипту перед МВФ стала економічна політика лідерів країни, які збільшила видатки в той час, коли Єгипет почав отримувати менше доходів в бюджет.
“Єгипет дуже бідна країна. Тому МВФ дає їй гроші, але вони не допомагають, а радше шкодять”,- каже Охрименко.
Сумарно на трьох найбільших позичальників МВФ припадає майже половина (46%) усіх кредитів фонду.
Хто ще винен МВФ?
Загалом непогашені кредити перед фондом мають 94 країни. Загальна сума заборгованості станом на 4 липня 2024 р. склала 150,44 млрд дол.
До великих боржників належать:Еквадор (8,55 млрд дол.), Пакистан (8,37 млрд дол.),Ангола (3,95 млрд дол.),Колумбія (3,71 млрд дол.),Кенія (3,39 млрд дол.),Гана (3,05 млрд дол.),Кот-д'Івуар (3,04 млрд дол.),Бангладеш (2,84 млрд дол.),Коста-Рика (2,67 млрд дол).
З європейських країн, борг перед МВФ мають: Сербія (1,25 млрд дол.), Молдова (910,40 млн дол.), Грузія (569,89 млн дол.), Північна Македонія (361,32 млн дол.), Вірменія (294,38 млн дол.), Боснія і Герцеговина (265,86 млн дол.), Албанія (200,34 млн дол.), Косово (78,41 млн дол.), Чорногорія (39,95 млн дол.).
Світовий борг досяг рекордного рівня
Ситуація із заборгованістю досягла критичного рівня. Світовий борг встановив новий рекорд - 315 трлн дол. Такого боргу не бачили з часів наполеонівських воєн. Країни винні не лише МВФ.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підрахувала, що загальний обсяг боргу за суверенними та корпоративними облігаціями у світі становив майже 100 трлн дол., що відповідає розміру світового ВВП.
На думку експертів Інституту міжнародних фінансів IIF найбільшими боржниками є країни, що розвиваються.
“На початку поточного року борг там зріс до “безпрецедентного рівня” - понад 105 трлн дол. Це вдвічі більше, ніж 10 років тому”,- кажуть в IIF.
Основною причиною зростання світового боргу називають бурхливе кредитування у країнах, що розвиваються. Показники Індії, Аргентини, Китаю, Росії, Малайзії та Південної Африки вказують на потенційне зростання проблеми з виплатою боргу.
Водночас лідирує за співвідношенням валового боргу до ВВП - Японія. Мало того, вона незмінний лідер у цьому плані. Вже протягом десятиліть її державний борг залишається вище 100% ВВП. Друге, третє та четверте місце за співвідношенням боргу до ВВП займають Греція, Сингапур та Італія.
Ситуація з іншими розвиненими країнами теж далека від ідеальної. Близько 55% зростання боргу відбулося на ринках розвинених країн, в основному за рахунок великих економік - США, Франції та Німеччини.
Що підтримує Україну?
У ситуації великої заборгованості перед кредиторами, на думку Данила Гетманцева, голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нас підтримує те, що: значна частина зовнішнього боргу наразі є реструктуризованою (єврооблігації, ВВП-варанти, перед Паризьким клубом). Реструктуризація передбачена і підкріплена програмою з МВФ.
“Зовнішній борг перед іншими офіційними кредиторами (МВФ, Світовий банк, ЄС) зростає, Україна такі борги продовжує обслуговувати. Утім нові борги перед офіційними кредиторами, які становлять найбільшу частку у зростанні боргового навантаження під час війни, надаються на виключних пільгових умовах”,- каже він.
За його словами, ставка за більшістю таких кредитів не перевищує 2%, а строки погашення становлять до 25 або навіть 35 років як у випадку кредитів ЄС, сплата відсотків за якими передбачена за рахунок ЄС.
Навіть кредити МВФ, які зараз надаються дійсно за відносно високою ставкою близько 7% (бо прив’язані до кошика відсоткових ставок ключових центральних банків світу), є пільговими для нас, оскільки ринкова ставка для нас із нашим кредитним рейтингом становила би зараз до 20%. І це ще питання, чи позичили б нам на ринкових умовах у стані війни.
Через те, що більша частина нового боргу надається на пільгових умовах, параметри строковості і вартості всього боргу за час війни покращились. За даними Міністерства фінансів, з 2022 р. станом на 31 березня 2024 р. середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася майже в 1,4 раза – з 7,79% до 5,57%, а середньозважена строковість збільшилася в 1,6 раза – з 6,27 років до 10,04 років.
Для України страшна інша заборгованість
Попри те, що Україна серед лідерів за заборгованістю перед МВФ, дефолт їй через це не загрожує.
“Сума, яку ми позичили у МВФ порівняно з тими коштами, які ми винні іншим кредиторам, невелика. Тому через заборгованість перед ним, дефолт неможливий. Наразі США та ЄС надають значно більше коштів. Лише в цьому році від них ми отримаємо 40 млрд дол.”, - каже Охрименко.
Наразі найбільшу загрозу для економіки України становить борг перед приватними інвесторами. Нам до першого серпня конче потрібно домовитись з кредиторами про реструктуризацію боргу інакше нам загрожує дефолт. Наша країна та спецкомітет кредиторів у червні провели переговори та обмінялися пропозиціями щодо реструктуризації, однак не змогли досягти угоди. Однією з причин стала неприйнятність запропонованих комерційними кредиторами умов для МВФ і Групи офіційних кредиторів України.
Якщо угоди з реструктуризації не досягнуть, Україна змушена буде оголосити дефолт. Це викличе відсутність довіри серед приватних інвесторів до країни, як до надійного платника боргів.
“Якщо Україна оголосить дефолт, це свідчитиме про тривожну нестачу віри приватних інвесторів у зобов'язання Заходу. У довгостроковій перспективі це може обернутися катастрофою для відновлення країни”, - пише видання The Economist.
Наразі уряд країни врахував відгуки інвесторів та ринку та підготував нову пропозицію, яка, на його погляд, є прийнятною для всіх сторін. Зараз є надія, що кредиторів вдасться переконати погодитись на реструктуризацію.
“Вони вважають, що угода може бути досягнута найближчим часом”, - повідомило одне з джерел Reuters.
Вікторія Хаджирадєва