Очікування й несподіванки: вибори в Ірані, Франції та Великій Британії
Поки Київ потерпає від масованого ракетного обстрілу РФ, що знищила 8 липня корпус найбільшої дитячої лікарні Охматдит і вбила 9 та поранила 30 людей - Франція, Велика Британія та Іран підбивають підсумки виборів.
Британія залишається проукраїнською
Звичайно, під час повітряної тривоги, серед звуків сирен та вибухів через роботу ППО виборчі катаклізми європейців та іранців здаються чимось далеким і несуттєвим. Однак вони, а точніше їх результати напряму можуть вплинути на те, скільки ще триватиме жорстока кровопролитна й неспровокована війна Росії проти України.
Тож розглянемо виборчі події - за логікою від найбільш очікуваних до тих, що скидаються на перший погляд на сюрприз.
Як відомо, Консервативна партія Великої Британії за підсумками дострокових парламентських виборів у четвер, 4 липня, опинилася у меншості після 14 років перебування при владі. Лейбористи отримали 328 місць у Палаті громад, що перевищило мінімальну більшість у 326 мандатів.
"Я зателефонував Кіру Стармеру (лідеру Лейбористської партії - ред.), щоб привітати його з перемогою... Є багато чому повчитися і багато над чим подумати. І я беру на себе відповідальність за наш програш", - повідомив Ріші Сунак.
Таким чином, уже вдень 5 липня Стармер після аудієнції у британського короля Чарльза ІІІ став новим прем’єр-міністром Великої Британії. Хоча після перемоги новий британський прем’єр обіцяв прибічникам, що зміни в усіх сферах розпочнуться негайно, підтримки України і співпраці у сфері безпеки із союзниками по НАТО це не торкнеться, зазначає RFE. Зараз між консерваторами та лейбористами існує неформальний пакт про незмінність такого курсу.
Наприкінці червня лідер лейбористів в інтерв'ю The Guardian вже підтверджував, що новий уряд має намір виконувати безпекову угоду з Україною, витрачаючи не менше ніж 3 млрд євро на рік на військову допомогу Києву. А на майбутньому саміті Альянсу у Вашингтоні - проситиме союзників посилити оборонну допомогу Україні, повідомляє видання Гордон.
Перша ластівка вже є: новий міністр оборони Великої Британії Джон Гілі під час візиту до Одеси після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та переговорів з міністром оборони Рустемом Умеровим оголосив про черговий пакет військової допомоги Україні.
Це - чверть мільйона боєприпасів 50 калібру; 90 протитанкових ракет Brimstone; 50 малих військових катерів для підтримки річкових та прибережних операцій; 40 машин розмінування; 10 артилерійських знарядь AS-90; 61 бульдозер для будівництва оборонних позицій; підтримку раніше подарованих AS-90, у тому числі 32 нових стволів та критично важливих запасних частин, які допоможуть Україні випустити ще 60 000 155-мм снарядів.
Як повідомляє сайт уряду Британії, Гілі пообіцяв посилити підтримку України через 48 годин після свого призначення на посаду.
Франція "зробила" правих
При цьому у Франції завершився другий тур парламентський виборів, де ультраправа партія Марін Ле Пен зазнала поразки попри успіх у першому турі, - про це пише газета Le Figaro, посилаючись на дані соціологічного інституту Ifop.
Попередні результати свідчать про перемогу лівого альянсу Новий народний фронт, що отримав 180-215 місць. Президентська коаліція Еммануеля Макрона опинилася на другому місці, отримавши 150-180 місць.
Національне об'єднання, котрим де-факто керує Ле Пен та його союзники посіли третє місце й отримають близько 120-150 місць. Республіканці та різні праві партії - 60-65 місць, а різні ліві партії - 10. Фахівці зазначають, що жоден з трьох основних блоків не отримує абсолютної більшості.
Французькі вибори показали, що тамтешнє суспільство розколоте на кілька політичних таборів, жоден з котрих немає довіри достатньої кількості французів, аби контролювати уряд і втілювати свої програми в життя. Тож цілком імовірно, що на країну чекає політична криза і довгий пошук можливості сформувати урядову коаліцію, - прогнозує сайт ВВС.
"Більшість французів вирішила, що експериментувати з долею країни і передати її в руки Марін Ле Пен неготова. Явка, яка була феноменально високою для цього сторіччя і в першому турі, у другому ще більше зросла до 66,7% - найвищого показника з виборів у 1997 році", - зауважує видання.
Водночас у французько-українських відносинах негативних змін очікувати не варто: в умовах "підвішеного парламенту" зовнішню політику продовжить визначати Макрон, що для України - кращий варіант, навіть попри зміну французького прем’єра після виборів.
Липнева іранська революція?
На відміну від Франції, у партнері країні-агресора РФ, Ірані, другий тур позачергових президентських виборів 5 липня пройшов з наднизькою явкою (понад 60% громадян утрималися від голосування).
Однак перемогти на них зміг найбільш "прозахідний" кандидат: новим президентом Ірану став Масуд Пезешкіан, який обіцяв "відкрити країну для світу та забезпечити свободи", - пише Reuters.
Вже відомо, що новий президент братиме активну участь у виборі наступника аятоли Алі Хаменеї, 85-річного верховного лідера Ірану, котрий приймає рішення з найважливіших державних питань. Нагадаємо, президентські вибори в Ірані були оголошені після того, як 19 травня зазнав трощі гелікоптер із попереднім президентом Ірану Ібрагімом Раїсі, котрий з часом вірогідно міг замінити на посаді старого і хворого Хаменеї.
Правда експерти зазначають, що вибори навряд чи матимуть значний вплив на політику Ісламської Республіки. На думку політолога Тараса Загороднього, після них світова "вісь зла" - Китай, Росія, Іран, Північна Корея - все-таки продовжить формуватися.
"Стратегічне завдання Ірану - отримати свою ядерну зброю - нікуди не поділося. Вони будуть йти у різні перемовини, угоди, які ніяк не будуть зупиняти створення власної ядерної зброї. Тегерану, найімовірніше, потрібні додаткові ресурси, які вони будуть вкладати в ядерну зброю. Не виключено, що вони пообіцяють: "Проведемо угоду, послаблення якісь, поверніть гроші, які заморожені, дайте можливість експортувати більше нафти". Але ресурси будуть йти тільки в озброєння, нарощування військової потуги та так далі. Тому я не вірю у реформи. Стратегічно вони будуть йти у цьому напрямку", - пояснив експерт у коментарі 24 каналу.
Ірина Носальська