"Шахед" в Румунії: як має реагувати НАТО

Корреспондент.net,  26 липня 2024, 15:25
💬 1
👁 1029

В сусідню з Україною Румунію не вперше залітають ірано-російські дрони типу "Шахед". Однак НАТО і досі воліє не "ескалювати" та залишає атаки без гострої реакції.

Що відомо про "Шахеди" в Румунії

Слід зазначити, що повітряні цілі, які росіяни запускають по Україні, вже потрапляли на територію Румунії. Останній (до свіжих атак) дрон залітав на територію Румунії в травні 2024 року.

"Це вже 5 подібний інцидент з заходом російських БПЛА в повітряний простір Румунії. Жоден румунська протиповітряна оборона не збила",- зазначав тоді журналіст Андрій Цаплієнко.

В липні 2024 року нічого не змінилось. "Шахеди" залітали в повітряний простір Румунії два дні поспіль, 24 та 25 липня. Як зазначив речник Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук в ефірі телеканалу FREEДОМ, спочатку до Румунії залетів один "Шахед", потім — три. Румунські збройні сили їх не збивали, але змушені були реагувати підняттям у повітря F-16.

"Румуни завжди були й залишаються нашими вірними союзниками, які є послідовними у своїх діях. У цій ситуації ми чудово розуміємо, що дії та заяви румунської сторони - з огляду на те, як відреагує Північноатлантичний альянс, тобто НАТО, на такі виклики",- каже Братчук.

І як зазначає головний редактор Defense Express Олег Катков в ефірі NV, реакція з боку Румунії "специфічна".

"Стандартна реакція Бухареста, мовляв, нічого не відбулось, нічого немає, ми нічого не бачили, не фіксуємо. Після того, як вже журналісти знімають уламки, вони починають щось говорити про те, що буде якесь розслідування, і на цьому все припиняється. <...> Причому, наприклад, у випадку, який був у березні, ймовірніше, якраз йшлося про те, що дрон спеціально летів [у бік Румунії], бо він не залетів з боку України, а летів фактично з Чорного моря по прямій, і десь кілометрів 30−40 він точно подолав по території Румунії",- нагадує Катков.

Треба заначити, що міністерство закордонних справ Румунії обмежилось тим, що висловило Росії рішучий протест у зв’язку з виявленням на території країни уламків безпілотника. У міністерстві вважають "безвідповідальний характер військових ударів" із боку Росії загрозою національній безпеці Румунії.

Реакція НАТО

Північноатлантичний Альянс, на жаль, відреагував в своїй манері. В НАТО заявили, що немає жодних ознак того, що уламки російських безпілотників, знайдені в Румунії, є доказом навмисної атаки території НАТО.

"Хоча у НАТО немає інформації про навмисний напад Росії на територію Альянсу, ці дії є безвідповідальними та потенційно небезпечними",- йдеться в заяві речника НАТО 25 липня.

Україна ж застерігає: Росія атакує країни НАТО свідомо.

"Росія буде продовжувати це робити, поки не буде ніяких логістичних відповідей",- зазначив радник голови ОП Михайло Подоляк в інтерв’ю 24 каналу.

Братчук також підкреслює, що відсутність прямої загрози від РФ для НАТО - це російський наратив. Саме Москва пояснює такі польоти ракет та "Шахедів" випадковістю і заявляє, що нібито не збирається завдавати ударів або загрожувати країнам Альянсу.

"Я думаю, що з російського боку це чергова спроба провести якісь "червоні лінії", подивитися, як реагуватиме Альянс уже в даній ситуації, яка змінюється і на фронті зокрема, і змінюється у зв’язку з геополітичною ситуацією… НАТО має діяти рішучіше, ми вже про це говорили. Сподіваюся, що таки прийдуть до того, щоб такі штуки збивати, бо це є загроза їх населенню",- зазначив Братчук.

І як зауважує військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов, порушення повітряного простору країни Північноатлантичного альянсу НАТО має розглядатися як акт агресії та потенційно призвести до активації п’ятої статті статуту про колективну безпеку.

"Це акт прямої агресії. Згідно зі статутом НАТО, це є фактом прямої агресії, який спричиняє відповідні дії блоку. Тобто має бути активована п’ята стаття статуту НАТО про колективну безпеку",- сказав він в ефірі FREEДОМ.

Але це положення статуту НАТО і є тими самими "червоними лініями", які оборонний блок не збирається перетинати.

"Насамперед уряд США не хоче переходити до можливої конфронтації з Росією. Однак, ще раз наголошую, перетин державного кордону або повітряного простору країни НАТО автоматично, згідно з усіма юридичними нормами, вважається фактом оголошення війни, тобто актом прямих військових дій проти відповідної країни блоку НАТО", - наголосив Дмитро Снєгирьов.

НАТО варто закрити небо

Додамо, що повітряні залітають не лише в повітряний Румунії: дрони залітали в Молдову, а ракети збивали над кордоном із Польщею. Тому Україна вперто просить НАТО накрити "парасолькою" західні регіони країни.

І Польща - перша країна, яка почала розглядати таку можливість. 13 липня польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський в Американському інституті підприємництва у Вашингтоні підтвердив, що Варшава міркує над пропозицією Києва збивати російські ракети, що прямують у бік території Польщі, поки вони ще летять у повітряному просторі України.

За словами посадовця, ця пропозиція була включена в угоду про спільну оборону між двома країнами, підписану під час візиту президента Володимира Зеленського до Варшави.

"На нинішньому етапі це ідея. У нашій угоді сказано, що ми дослідимо її", - пояснив Сікорський.

Але вже 14 липня в НАТО заявили: Польща не буде збивати ракети над Україною.

"Політика НАТО незмінна - ми не будемо брати участь в цьому конфлікті, ми не станемо його частиною", - наголосив генсек Єнс Столтенберг.

Своєю чергою президент Володимир Зеленський заявив, що вважає правильним, якщо Польща буде збивати російські ракети, які летять до українських газосховищ.

"Якщо ми не захистимо наші газосховища, то наші сусіди зимою в опалювальний сезон залишаться без газу",- заявив Зеленський.

Він відзначив, що для деяких країн-членів НАТО від самого початку це питання було "червоною лінією".

"Не всі в НАТО вважають, що це "червоні лінії", але тим не менше вирішальний голос все одно повинен був бути об’єднаним", - сказав Президент.

А експосол України в Польщі Василь Зварич в інтерв’ю Укрінформу додає: рішення Польщі збивати російські ракети над територією України посилило б не лише захист українського неба, але й зміцнило би польську безпеку.

"В ситуації, коли російські ракети влітають в повітряний простір Польщі (а такі випадки, на жаль, уже мали місце), збивати їх у Польщі за законодавством мирного часу є вкрай складною процедурою. В Україні ж повітряний простір закритий для цивільної авіації, і ті смертоносні ракети, що летять в напрямку Польщі й перебувають в полі зору польських радарів, значно легше ідентифікувати і збивати ще до ймовірного входження у повітряний простір Польщі", - підкреслив Зварич.

Втім поки що ідея здається нереалістичною.США і досі не прагнуть ескалації конфлікту з Росією, зазначає Дмитро Снєгирьов. Експерт додав, що позиція США щодо нейтралізації аеродинамічних та аеробалістичних цілей Росії, які летять з території України та входять до повітряного простору країн НАТО, однозначна. На ескалацію Штати не підуть.

Варто зазначити, що Росія неодноразово казала, що перехоплення ракет над Україною третьою стороною зробить її учасницею конфлікту. І розцінюватиме об'єкти на її території як "легітимні військові цілі". Таким чином, загроза прильотів по Польщі може стати стримуючим фактором як для самої країни, так і для НАТО.

Валерія Шипуля

ТЕГИ: НАТО Румыния БПЛА